Що відбувається з вашим мозком, коли ви переживаєте?

Життя - це постійне навчання. Для того, щоб стати особистістю, вам потрібно вчитися на власних помилках.
Що відбувається з вашим мозком, коли ви переживаєте?

Останнє оновлення: 13 грудня, 2018

Як часто говорять: “Те, що не вбиває, робить сильнішим”. Це кажуть для того, аби дати людині зрозуміти, що іноді ми мусимо пройти через труднощі, аби вирости як особистість, навчитися з власних помилок та набратися мудрості з невдач. Сьогодні ми дізнаємося трохи більше про такий прояв емоцій, а також про те, що фактично відбувається з мозком під час переживання.

1. Переживання – це скульптор мозку

дівчина зі сльзою

Звісно, ви вже дещо про це знаєте. Протягом життя та всіх переживань з якими ви стикаєтесь, мозок значною мірою змінюється і це обов’язково впливає на вашу особистість. Подумайте, наприклад, про дітей. Деякі діти в ранньому віці страждають від насильства. Немає нічого гіршого, ніж такі болісні дитячі переживання. Лікарі та психіатри стверджують, що вони прирівнюються до відчуттів солдата під час бою.

Постійний страх, підвищена тривожність та безперервний сум можуть спричинити розлади мозку та викиди певних нейротрансмітерів. Стимулюються такі області мозку, як мигдалеподібне тіло та центральна доля, які пов’язують з відчуттями болю та страху.

Така стимуляція може вплинути на подальший розвиток особистості: з’являється відчуття недовіри, злості, схильність до депресії та навіть жорстокості.

Звісно, реакції людей на певні події відрізняються у всьому світі, втім, шанси на те, що мозок зазнає негативного впливу дуже високі. Подумайте, наприклад, про шлюб в якому один із партнерів зазнавав насильства.

У кінцевому результаті ці важкі переживання дійдуть до глибин мозку, ви опинитесь у стані безпорадності, яка потягне за собою депресію, злість та розчарування… Про це неодмінно потрібно пам’ятати.

2. Переживання дарує нам знання та досвід

дівчина у пастці

Життя – аж ніяк не легка стежина гарантованого щастя або пряма дорога без жодних каменів. І це дуже далеко не так. Справді, існує багато приємних емоцій, які можуть нас чомусь навчити, втім, неприємний досвід, безсумнівно, також є чудовим вчителем. Можливо, навіть найкращим, хоча і досить жорстоким.

Як часом кажуть, хто не страждав – той не жив. Напевно, в цьому є невелика частка перебільшення, втім ця фраза досить часто правдива. Усі ми вчимося з наших невдач та проколів.

Той, хто не хоче вчитися на власних помилках, не розуміє суті життя: адже воно – це постійний процес навчання. Якщо ви не змиритися зі своїми проколами, рухатися далі та пережити їх буде просто неможливо. Зрештою, після всього, що сталося, ви станете лише сильнішими.

Проблеми та невдачі не можуть бути приємними, і ми це добре знаємо, але вони не повинні стати перепоною у вашому подальшому житті або виправданням за те, чому всі двері зачинені. Ваше внутрішнє я, сила та воля будуть додавати вам наснаги пройти через усі страждання. У жодному разі не забувайте про це.

3. Переживанням іноді потрібно давати волю

самотня дівчина

Не дозволяйте негативним емоціям та переживанням накопичуватися, ви повинні вміти з ними справлятися.

Спроби задавити у собі біль та навчитися з ним жити можуть спричинити появу занадто великої кількості проблем у вашому мозку: високий рівень кортизолу, стрес, проблеми із засвоєнням нової інформації, втрата пам’яті… поступово ви почнете слабнути, а також втрачатимуть силу ваше здоров’я та емоційна рівновага.

Якщо ви можете звільнити себе, просто зробіть це! Якщо вас щось гнітить, знайдіть можливість вдихнути повітря на повні груди та змінити оточення. Дозвольте собі пустити сльозу та поплакати, коли відчуваєте, що це потрібно.

Зрозумійте, чого ви хочете від життя, та зруйнуйте всі стіни, які давлять на вас. Адже ніхто не заслуговує на страждання, особливо безкінечні та болісні.

Завжди шукайте розв’язання проблем, якщо вам це під силу. Усі зусилля виправдають себе і підуть на користь вашому здоров’ю. Змінюйте своє життя, адже ви на заслуговуєте.



  • Blume, S. R., Padival, M., Urban, J. H., & Rosenkranz, J. A. (2019). Disruptive effects of repeated stress on basolateral amygdala neurons and fear behavior across the estrous cycle in rats. Scientific Reports9(1), 12292. https://doi.org/10.1038/s41598-019-48683-3
  • Carroll, D., Ginty, A. T., Whittaker, A. C., Lovallo, W. R., & de Rooij, S. R. (2017). The behavioural, cognitive, and neural corollaries of blunted cardiovascular and cortisol reactions to acute psychological stress. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 77, 74–86. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6741350/
  • Cassiers, L., Sabbe, B., Schmaal, L., Veltman, D. J., Penninx, B., & Van Den Eede, F. (2018). Structural and Functional Brain Abnormalities Associated With Exposure to Different Childhood Trauma Subtypes: A Systematic Review of Neuroimaging Findings. Frontiers in Psychiatry9, 329. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00329
  • Evans, L. D., Kouros, C., Frankel, S. A., McCauley, E., Diamond, G. S., Schloredt, K. A., & Garber, J. (2015). Longitudinal relations between stress and depressive symptoms in youth: coping as a mediator. Journal of Abnormal Child Psychology43(2), 355–368. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4284153/
  • Horiuchi, S., Tsuda, A., Aoki, S., Yoneda, K., & Sawaguchi, Y. (2018). Coping as a mediator of the relationship between stress mindset and psychological stress response: a pilot study. Psychology Research and Behavior Management, 11, 47–54. https://doi.org/10.2147/prbm.s150400
  • Jiang, D. G., Jin, S. L., Li, G. Y., Li, Q. Q., Li, Z. R., Ma, H. X., Zhuo, C. J., Jiang, R. H., & Ye, M. J. (2016). Serotonin regulates brain-derived neurotrophic factor expression in select brain regions during acute psychological stress. Neural Regeneration Research11(9), 1471–1479. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5090852/
  • Johnson, J. D., Barnard, D. F., Kulp, A. C., & Mehta, D. M. (2019). Neuroendocrine Regulation of Brain Cytokines After Psychological Stress. Journal of the Endocrine Society, 3(7), 1302–1320. https://doi.org/10.1210/js.2019-00053
  • Kertser, A., Baruch, K., Deczkowska, A., Weiner, A., Croese, T., Kenigsbuch, M., Cooper, I., Tsoory, M., Ben-Hamo, S., Amit, I., & Schwartz, M. (2019). Corticosteroid signaling at the brain-immune interface impedes coping with severe psychological stress. Science Advances, 5(5), eaav4111. https://doi.org/10.1126/sciadv.aav4111
  • Laurent, H. K., Gilliam, K. S., Wright, D. B., & Fisher, P. A. (2015). Child anxiety symptoms related to longitudinal cortisol trajectories and acute stress responses: evidence of developmental stress sensitization. Journal of Abnormal Psychology124(1), 68–79. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4351756/
  • Picard, M., & McEwen, B. S. (2018). Psychological Stress and Mitochondria. Psychosomatic Medicine, 80(2), 141–153. https://doi.org/10.1097/psy.0000000000000545

Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.