5 емоційних травм дитинства

Січень 31, 2016

Досить часто трапляється так, що, на жаль, наше емоційне здоров’я руйнується ще в дитинстві. Іноді ми не розуміємо, що саме блокує нас, збиває з пантелику в слушний момент або змушує боятися.

У більшості випадків причина – наше дитинство, адже травми, яких ми зазнали в результаті раннього контакту з величезним світом, ніколи не зцілюються.

Емоційні рани – це болісні спогади з дитинства, які формують людину в зрілому віці, те, ким вона є і як бореться з негараздами.

Їх потрібно усвідомити, прийняти і не боятися витягнути назовні. Адже чим довше ми чекаємо на лікування, тим глибшими стають рани. Страх показати свій біль та почуття змушує нас придумувати сотні різних масок, які лише заважають жити. Саме цього і потрібно уникати.

Зрада, приниження, недовіра, самотність, несправедливість… Це деякі з ран, щодо яких Ліз Бурбо застерігає у книзі “5 травм, які не дають бути собою”. Погляньмо на них:

1. Страх бути покинутим

Самотність – найбільший ворог тих, хто вже мав такий досвід у дитинстві. Уявіть, наскільки боляче дитині боятись залишитись самій, ізольованій та беззахисній у незнайомому світі.

vidmova

З цієї причини, коли дитина виростає, починає робити все, аби цього не сталося знову. Тому той, кого покинули, намагатиметься завжди робити це першим, і у випадку стосунків із партнером, і у буденному житті. Він зробить це лише для того, щоб біль не був таким сильним.

Такі люди досить часто говорять та думають так: “Я залишу тебе, поки ти не залишив мене”, “ніхто не підтримує мене, тому я теж відмовлюся від цієї ідеї”, “якщо ти підеш, то більше ніколи не повернешся”…

Цим людям доведеться перебороти свій страх бути самими, залишитись покинутим, а також подолати відмову від близького фізичного контакту (обійми, поцілунки, інтимна близькість). Такі рани нелегко загоїти, але для початку добре було б перестати боятися самотності, а згодом може налагодитися і хороший внутрішній діалог та порозуміння із самим собою.

2. Страх відмови

Ця рана не дає нам прийняти власні почуття, думки та досвід.

Вона з’являється у дитинстві через “відмову” батьків, сім’ї або однолітків. Спричинений таким досвідом біль не дає дитині розвинути здорову самооцінку та полюбити себе.

Дитина думає, що він неї всі відмовились, її ніхто не хоче, тому починає сама себе заперечувати та не вірити у власні сили.

У такому випадку дитина відчуває себе негідною любові та розуміння, постійно переживає страх, що це повториться знову, а тому починає ще більше замикатися у собі.

Цілком імовірно, що дорослий, від якого відмовилися у дитинстві, буде сором’язливим та слабким. Саме тому потрібно працювати над своїми внутрішніми страхами, які можуть спричиняти паніку.

Якщо ця історія про вас, переймайтеся своєю власною поведінкою та самі приймайте за себе рішення. Із кожним разом ви все менше переживатимете через те, що комусь не подобаєтесь, і не братимете це близько до серця. Ви – єдина людина, яка повинна проживати ваше життя.

3. Приниження

Ця травма виникає, коли інші не схвалюють наші рішення або критикують нас. Таку травму можна завдати у дитинстві, якщо говорити дітям, що вони дурні, погані, занадто багато важать, аби якщо обговорювати їхні проблеми перед усіма (на жаль, іноді це досить часто трапляється). Це безсумнівно руйнує самооцінку дитини, і потім їй стає важко правильно та адекватно себе сприймати.

strakh

Досить часто це призводить до формування особистості, яка залежить від думки інших. Крім того, ми вчимося бути “тиранами”, часом, захисний механізм навіть змушує нас принижувати інших, аби створити щит для себе.

Якщо з вами трапилася така неприємна історія, доведеться попрацювати над власною незалежністю та свободою, а також усвідомленням своїх потреб, страхів, як і пріоритетів.

4. Зрада або страх довіритись комусь

Це трапляється, коли близькі дитині люди не дотримуються своїх обіцянок, і у неї виникає відчуття, що її зрадили та обдурили. Як наслідок, з’являється недовіра, яка може призвести до злості та інших негативних почуттів (наприклад, людина відчуває себе не вартою обіцянок).

Якщо такі проблеми виникають у дитинстві, людина може вирости перфекціоністом, який завжди прагнутиме все контролювати. Вона захоче зацементувати все навколо, щоб нічого не могло змінитися.

strakh-doviry

З вами траплялося таке у дитинстві? Напевно, ви відчуваєте потребу мати певний контроль над діями інших. Досить часто причиною цього є сильний загартований характер, втім, то лише захисний механізм, щит від розчарувань.

Зрада або страх довіритись комусь переростає в упередження. Такі люди повинні працювати над своєю терплячістю та толерантністю, а також вчитися бути на самоті та розподіляти обов’язки.

5. Несправедливість

Відчуття несправедливості з’являється у середовищі, де основні вихователі холодні та авторитарні. Ці вимогливі люди змушують почувати себе безсилим та неспроможним, як у дитинстві, так і в зрілому віці.

Альберт Ейнштейн підсумував цю думку добре знаною цитатою:

Усі ми генії. Але якщо ви будете судити рибу за її спроможністю підійматися на дерево, вона проживе все життя, вважаючи себе дурепою.

Саме тому ті, хто переживають такий тип болю, можуть стати жорсткими та бачити все лише у чорно-білій гамі. Зазвичай, ці люди намагаються бути важливими та досягти значного успіху та влади.

Вони можуть стати фанатиками порядку та ідеальності. Їхні ідеї досить часто радикальні, тому їм важко зробити впевнене рішення.

Для вирішення таких проблем потрібно працювати над недовірою та жорсткістю, для того аби давати іншим більше волі.

Тепер, коли ви знаєте, як 5 травм душі можуть вплинути на ваше щастя, здоров’я та здатність розвиватися, як індивідуальність, можна почати зцілення.

Перший крок, як і у всьому в житті, – прийняти рани всередині себе, дозволити собі бути злим, і перш за все, взяти перерву на зцілення. 

Джерело: Bourbeau, L. (2003) The 5 Wounds That Keep You from Being Yourself.

Вас також можуть зацікавити