Навчіться бути самотніми
Коли ви думаєте про слово “один” і все, що воно означає, ви можете відчути страх. Страх не мати нікого поруч, страх бути покинутими – це все самотність.
Це дивне почуття, коли світ насправді повний людей!
Але чому самотність змушує нас почуватися так погано? Що штовхає людей тікати від самотності? Сьогодні ми хочемо знайти відповіді на ці та багато інших питань.
Походження страху самотності
Цей необґрунтований страх самотності виникає у дитинстві під час раннього виховання. Суспільство, у якому ми живемо, зміцнює і посилює цей постійний страх не мати нікого поруч, бути відданими на свій розсуд.
Цей страх призводить до багатьох розладів, наприклад, до емоційної залежності. Люди, які мають цю проблему, не можуть бути без партнера, тому що вони почуваються порожніми, неживими й депресивними.
Легко забути, що бути одному – це не проблема, це навіть не щось негативне. У це нас змусили повірити, але це брехня.
Хіба ви ніколи не помічали, що те, чому вас вчили, врешті-решт виявилося чимось зовсім іншим?
Те саме з самотністю. Правда в тому, що не варто боятися. Замість того, щоб думати про самотність як про жахливу ситуацію, необхідно розглядати її як можливість для особистісного розвитку і кращої самосвідомості. Вчіться бути самотніми!
Лише одна людина, яка ніколи вас не підведе, – це ви самі
Коли партнер залишає вас, коли член родини йде, коли хтось повертається до вас спиною… Усі ці ситуації залишають почуття самотності або занедбаності. Розчарування погіршує біль і змушує вас думати, що ви назавжди приречені бути на самоті.
Правда, однак, полягає в тому, що в цьому житті ви зустрінете тисячу й одне розчарування: ваші найкращі друзі можуть зрадити, людина, яку ви вибрали, щоб бути поруч, може раптово змінитися. Чи треба повстати проти несправедливості? Життя настільки несправедливе?
Звісно. Ви сприймаєте нечесність, як той факт, що ніщо в житті не є безперечним. Слід навчитися приймати, що інші люди можуть вас підвести будь-коли, що вас можуть покинути й залишити.
Але, можливо, ви ще не усвідомили, що є хтось, хто ніколи вас не підведе, тому що цінує понад усіх. Він завжди буде поруч і завжди буде залишатися на вашому боці. Ця людина – ви самі.
Полюбіть самотність
Одна з найбільших проблем, які мають люди, – це незнання, як ужитися з самотністю. Що робити? Як стерти почуття порожнечі?Ми б збрехали, якби ми сказали вам, що це легко, але ми впевнені в тому, що це дійсно можливо!
Самотність може бути вашим найкращим другом, але потрібні зусилля, щоб краще її пізнати. Ми хотіли б поділитися деякими порадами, які допоможуть вам повільно звикнути до неї.
Це не означає, що треба уникати світу тільки для того, щоб випробувати самотність. Просто навчіться любити свою самотність, коли вона прийде.
- Зверніть увагу на свій внутрішній діалог: якщо ви постійно говорите собі, що бути одному – це щось погане, то так і буде. Запитайте себе, чи це дійсно так, і спробуйте змінити свій погляд на обставини.
Чи можете ви сперечатися з собою? - Проведіть деякий час на самоті: чому б не провести вихідні самим? Чому вам так погано, коли ви йдете в кафе самі? Вчіться робити те, що, на вашу думку, слід завжди робити з партнером або другом. У вас є ви! Проведіть деякий час наодинці.
- Відкрийте себе іншим: ви ніколи не замислювалися, що самі культивуєте в собі відчуття порожнечі? Іноді ви можете почуватися самотніми, тому що закриті для навколишніх людей або відмовляєтеся зустрітися з кимось.
Насолоджуватися самотністю не означає ізолювати себе від решти світу. Коли ви знайдете баланс, ви знайдете істинне щастя.
Ви колись почувалися самотніми? Ви боролися з цим порожнім почуттям? Хоча це важко, ви можете відпустити порожнечу! Відкрийтеся, знайомтеся з новими людьми, прагніть бути самими собою.
Самотність може стати вашим найкращим другом, якщо ви дійсно навчитеся бути на самоті.
- Cacioppo, J. T., Fowler, J. H., & Christakis, N. A. (2009). Alone in the Crowd: The Structure and Spread of Loneliness in a Large Social Network. Journal of Personality and Social Psychology. http://doi.org/10.1037/a0016076
- Hawkley, L. C., & Cacioppo, J. T. (2010). Loneliness matters: A theoretical and empirical review of consequences and mechanisms. Annals of Behavioral Medicine. http://doi.org/10.1007/s12160-010-9210-8
- Johnson, R., Henkell, H., Simon, E., & Zhu, J. (2008). The self in conflict: The role of executive processes during truthful and deceptive responses about attitudes. NeuroImage. http://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2007.08.032
- Méndez, F.X., Inglés, C.J. e Hidalgo, M.D. (2002). Estrés en las relaciones interpersonales: Un estudio descriptivo en la adolescencia. Ansiedad y estrés, 8, 23-31
-
Carrillo, F. J. M., Saura, C. J. I., Fernández, J. M. G., Sebastián, M. J. Q., & Montesinos, M. D. H. (2003). Los miedos en la infancia y la adolescencia: Un estudio descriptivo. REME, 6(13), 3.