Намагатися задовольнити інших - це безглузда жертва

Основні проблеми, з якими зазвичай стикається людина, що повсякчас намагається задовольнити інших - це не лише неможливість догодити абсолютно всім, але й нехтування власними потребами та інтересами.
Намагатися задовольнити інших - це безглузда жертва

Останнє оновлення: 01 лютого, 2019

Чимало людей вважають намагання задовольнити інших благородною справою, проте насправді така надмірна турбота є дуже виснажливою для поступливої людини, яка завжди думає про потреби інших людей замість власних.

Причиною цього є те, що дітей ще змалечку привчають до жертовної поведінки щодо оточення. Нас ще у дитинстві вчать, що іноді потрібно нехтувати власними інтересами та потребами на догоду іншим людям.

Якщо ми постійно робимо те, що від нас очікують, ми починаємо забувати при цьому про свої особисті бажання.

Рано чи пізно ліміт жертовності вичерпується, і настає день, коли людина почувається виснаженою настільки, що більше не може рухатися далі. У такі миті не залишається нічого іншого, окрім на мить зупинитися та запитати себе: “Хто я насправді?” і “Чого я хочу від життя?”.

На жаль, через нехтування власними інтересами відповіді на ці важливі запитання ми часто не знаходимо.

Чудово, якщо ви усвідомлюєте наявність проблеми, адже це вже перший і найважливіший крок до її вирішення.

Намагаючись задовольнити інших, ви примушуєте себе страждати

задовольнити інших - нашкодити собі

Якщо ви постійно намагаєтеся задовольнити інших, цим ви можете лише нашкодити та завдати собі чимало болю і страждань. Часто на догоду іншим ми нехтуємо власними бажаннями і робимо те, чого насправді не хочемо робити. Трапляється, що прохання та вимоги деяких людей з нашого оточення суперечать нашим цінностям та віруванням.

Ось яскравий приклад такої поведінки: людина, яка перебуває у стосунках, дозволяє своєму партнерові палити в оселі попри те, що не терпить запаху диму. Причиною такої жертовної поведінки є не лише страх втратити партнера, а й бажання зробити приємне коханій людині, знехтувавши при цьому власними вподобаннями та переконаннями.

З часом розчарування через нереалізовані власні бажання накопичується, і стосунки між людьми ускладнюються. Якщо хтось з партнерів постійно буде мовчати про свої вподобання, ліміт його терпіння рано чи пізно вичерпається, і стосунки можуть зайти у глухий кут.

Схожа ситуація відбувається й тоді, коли батьки висувають дітям певні вимоги та очікування, які пригнічують сутність молодого покоління та не дають дітям бути тими, ким вони хочуть бути насправді.

Стараючись уникнути конфліктів, ми часто “перемикаємося” у режим намагання задовольнити інших. Звісно, за допомогою цих дій ми можемо зробити приємне людям з нашого оточення, проте якою ціною?

Не варто догоджати іншим лише заради схвалення з їхнього боку, адже таким чином ви пожертвуєте власними інтересами та відкладете свої потреби на друге місце.

Чи є інші люди джерелом вашого щастя?

конфлікти через нехтування власними інтересами

Часто намагання задовольнити інших може здаватися парадоксальним та непритаманним здоровому глузду, адже таким чином ми забуваємо про власні життєві цілі. Втім, пояснення, чому ми так часто це робимо, дуже просте: намагаючись зробити приємне близьким, ми довіряємо їм своє щастя.

Тієї ж миті, коли ви почнете догоджати іншим, щоб підвищити власну самооцінку або задобрити людину, яка за щось на вас сердиться або ображається, ви неодмінно зіткнетеся з неймовірним хвилюванням та сильним прагненням змінити стосунки на краще.

Намагаючись задовольнити інших, ви можете опинитися у безвихідній ситуації.

Людина, яка усіма силами хоче уникнути конфлікту, зазвичай говорить та робить те, чого від неї очікують. У результаті вона робить саме те, що й хотіли інші люди, навіть якщо це суперечить її початковим планам чи особистим переконанням.

Якщо ви також неодноразово опинялися у схожій ситуації, зупиніться та замисліться: чиє життя ви проживаєте? Чи не перейняли ви на себе чужу долю, забувши про власні інтереси? Якщо ви негайно не повернете собі контроль над ситуацією, життя може втратити сенс.

Наприклад, ви можете втратити спокійний сон через те, що товариш образився на вашу відмову піти з ним на прогулянку. Навіть якщо ви відмовили з поважних причин, злість та образа друга може викликати докори сумління.

  • Не потрібно хвилюватися через те, що ви не відповідаєте чиїмось очікуванням, адже неможливо всім догодити.
  • Підготуйте себе до несхвальних відгуків чи критики, які неодмінно очікують людину, що не боїться висловлювати свою думку, самостійно приймає рішення та робить те, що суперечить бажанням інших людей. Повірте, з часом близькі звикнуть до того, що у вас є право на власну думку та змиряться з цим.

Потурбуйтеся про власне щастя

ставити своє щастя вище потреб інших

Для того, щоб припинити намагатися завжди і всюди задовольнити інших людей, потрібно важко працювати над власною самооцінкою. Саме невпевненість у собі та низька самооцінка часто примушують нас діяти проти власної волі.

Щойно ви піднімете самооцінку, то почнете змінювати деякі старі звички.

Навчіться казати “ні”, коли ви не хочете виконувати чийсь наказ чи прохання. Якщо людина на вас сердиться, не потрібно хвилюватися та панікувати. Зрештою, це ж не кінець світу, і рано чи пізно ця людина змириться та забуде про сварку.

Завжди ставте власні потреби на перше місце.

Приділяйте час розмовам з собою. Аналізуйте свої рішення, потреби, думки та мрії. Не забувайте турбуватися про власний добробут та самопочуття, адже саме у гарному настрої ви здатні на позитивні зміни та рішучі дії.

Не потрібно робити те, що вам не вподоби, адже таким чином ви будете намарно себе виснажувати. Правда ж, нікому не хочеться постійно відчувати страждання, надмірне хвилювання та депресію?

То ж чи не настав час почати проживати своє життя по-справжньому?



  • Aiquipa, J.J. “Dependencia emocional en mujeres víctimas de violencia de pareja.” Revista de Psicología (PUCP)33.2 (2015): 411-437.
  • Blasco, J. Dependencia emocional: características y tratamiento. Vol. 260. Alianza Editorial, 2005.
  • Hoyos, M., Londoño, N., y Zapata, J. “Distorsiones cognitivas en personas con dependencia emocional.” Informes psicológicos9.9 (2007): 55-69.
  • Braiker, H. B. (2001). La enfermedad de complacer a los demas. Edaf.

Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.