Синдром Аспергера: симптоми та особливості захворювання

На жаль, синдром Аспергера - це неймовірно серйозний розлад, який дуже важко діагностувати. Саме тому у цій статті ми розповімо про основні симптоми та особливості цього захворювання, які допоможуть вам розпізнати захворювання на ранній стадії.
Синдром Аспергера: симптоми та особливості захворювання

Останнє оновлення: 04 січня, 2019

Синдром Аспергера – це нейробіологічний розлад, який характеризується аномальною природою розвитку. Зазвичай це захворювання негативно впливає на поведінку людини у соціумі. На жаль, синдром Аспергера є досить поширеним захворюванням у сучасному світі.

Згідно зі статистикою, на кожну 1000 дітей віком від 7 до 16 років припадає від 3 до 5 хворих на цей синдром. Зверніть увагу, що хлопчиків це захворювання вражає частіше, ніж дівчат.

Вперше цей синдром виявив австрійський психіатр та педіатр Ганс Аспергер у 1944 році. Лікар помітив, що деякі відхилення у поведінці дітей мають певну закономірність. Численні дослідження довели, що синдром Аспергера характеризується однаковими особливостями перебігу у всіх хворих та протікає впродовж усього життя.

Зверніть увагу, що за умови правильної терапії стан людини можна суттєво покращити, а неприємні симптоми зменшити.

У четвертому виданні Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM) синдром Аспергера вже розглядався як окремий серйозний розлад. Втім, вже у наступному п’ятому виданні цього ж наукового посібника цей синдром називають одним з проявів аутизму. Відтоді всім хворим на синдром Аспергера ставлять діагноз “аутизм”.

Нині чимало розладів та психічних відхилень розглядають не як самостійне захворювання, а як вид аутизму. До цієї категорії належить ціла низка різних аномалій, що мають різні особливості перебігу та ступінь інтенсивності. Людей, що страждають на синдром Аспергера, вважають аутистами у найвищому ступені прояву цього захворювання.

Характерні риси хворих на синдром Аспергера

характерні риси на синдром Аспергера

На жаль, досі синдром Аспергера не часто на слуху не тільки у звичайних людей, але й у медиків. Оскільки основні симптоми захворювання є досить нечіткими, вчасно виявити відхилення досить важко.

Зверніть увагу, що хворі на цей синдром є цілковито нормальними зовні. Ба більше, вони не мають жодних розумових відхилень, а у деяких сферах життя навіть проявляють себе як неймовірно здібні і талановиті люди.

Розпізнати синдром Аспергера можна за допомогою певних відхилень у поведінці дитини у соціумі, адже такі хворі часто поводяться не зовсім адекватно. Для прикладу, діти із синдромом Аспергера абсолютно нормально поводяться у щоденному житті, проте зовсім не вміють будувати стосунки з іншими людьми.

Дуже часто цей стан не розглядають як окреме захворювання, а просто вважають поведінку людини дещо ексцентричною. У хворих на синдром Аспергера можуть спостерігатися порушення у роботі опорно-рухового апарату, які деякі люди можуть сплутати зі звичайною незграбністю.

Синдром Аспергера: основні симптоми захворювання

симптоми синдрому Аспергера

На жаль, за знімками мозку хворих на синдром Аспергера важко зробити однозначні висновки. Втім, вчені дійшли висновку, що причиною розвитку цього захворювання можуть бути певні генетичні відхилення. Саме тому, якщо у вашій родині хтось хворів на цей синдром раніше, будьте насторожі, адже ви також перебуваєте у групі ризику. Втім, не варто панікувати одразу, адже генетична схильність не є запорукою розвитку захворювання.

У цій статті ми зібрали перелік основних симптомів синдрому Аспергера, за якими ви зможете розпізнати захворювання на ранній стадії. Ось основні ознаки цієї хвороби:

  • Втрата інтересу до всього, що відбувається навколо вас
  • Порушення у роботі опорно-рухового апарату
  • Низька стресостійкість
  • Труднощі у спілкуванні, зокрема неможливість чи небажання заводити нових друзів
  • Покращення пам’яті та здатності легко засвоювати нову інформацію
  • Порушення емоційного балансу та часті непередбачувані емоційні реакції
  • Нав’язливе бажання завжди дотримуватися режиму і великий стрес у разі його порушення
  • Безпідставна підвищена емоційність
  • Небажання встановлювати зоровий контакт та підтримувати розмову
  • Вибіркова мовчазність. Ці люди готові спілкуватися лише у певних моментах, тільки коли їм справді дуже цього хочеться. На щастя, цього симптому можна позбутися з допомогою психолога.
  1. Ці люди часто дуже багато говорять дивакувати. Вони можуть не промовляти, а наспівувати слова, а також говорити зі штучним або закордонним акцентом.
  2. Хворі на синдром Аспергера буквально все сприймають та не розуміють образного мовлення чи метафор.
  3. Ці люди не виявляють палкого інтересу до слів співрозмовника, через що з ними дуже важко підтримувати цікаву та довгу розмову.
  4. Дуже часто хворі на цей синдром не розуміють або не бажають розуміти правил гри, і натомість вигадують власні правила.
  • Нездатність відчувати співчуття. Ці люди не розуміють ані емоцій, ані мови тіла інших людей, і не вміють співпереживати, коли у співрозмовника проблеми.

Діагностика та прогнозування захворювання

лікування синдрому Аспергера

Як ми вже казали, синдром Аспергера дуже важко вчасно діагностувати. Дуже часто коли дитина капризує та погано себе поводить, люди з її оточення сприймають це тільки як проблемний характер. На жаль, це тільки погіршує ситуацію, адже рання діагностика захворювання суттєво підвищує шанси на цілковите одужання.

Для того, щоб встановити діагноз, необхідно звернутися до дитячого психолога або психіатра. Лише кваліфікований спеціаліст зможе правильно оцінити стан дитини. Психолог оцінить комунікативні здібності дитини та ретельно вивчить всі неприємні симптоми захворювання.

Дуже багато людей, які хворіють на синдром Аспергера, здатні вести нормальний спосіб життя та виконувати всі завдання, які на них покладають. Зверніть увагу, що дітям з цією хворобою дуже важливо отримувати багато уваги з боку батьків та шкільних вчителів.

Дуже важливо, щоб батьки хворих діток детально вивчили всі особливості синдрому Аспергера та знали, як правильно поводитися у складних ситуаціях.




Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.