Щоб бути щасливим, недостатньо бути позитивною людиною

Щоб відбувалося хороші події, недостатньо бути позитивною людиною, також потрібні терпіння і сила. Адже треба не тільки чекати, а й працювати, щоб досягтти неймовірного.

Можливо, ви чули про позитивну психологію і ви вже застосовуєте цей позитивний підхід в своєму повсякденному житті, щоб досягти щастя. Але чи достатньо просто бути позитивною людиною?

Після того, як психолог Мартін Селігман написав свою книгу «Як навчитися оптимізму» у 1990 році, цей підхід набув значної популярності та актуальності на ринку редакцій та у світі особистого зростання.

Найцікавіший внесок, який запропонувала позитивна психологія свого часу, полягав в тому, щоб перенести нашу увагу з патологічних проблем на наші внутрішні сили.

Через це такі поняття, як стійкість, мотивація, вдячність або емоційний інтелект, стали неймовірно відомими і корисними.

Проте усе це, що в певний час мало, без сумніву, вплив і актуальність, тепер втрачає своє значення.

Це пояснюють простою причиною: у нинішні часи кризи, змін і падінь, як соціально, так і економічно, теорія позитивізму, схоже, не має такої популярності, як це було в минулому.

Багато психологів і соціологів сьогодні вважають, що настав час покласти край “верховенству” позитивізму в сфері особистого зростання.

Проте йдеться не про заміну, а про переформулювання і розуміння того, що іноді недостатньо просто бути позитивними, щоб покращити своє життя.

Позитивний підхід не завжди гарантує успішні результати

Позитивне мислення довго було стратегією, яка мала навчити нас бути щасливими, та розуміти, що такі аспекти, як прощення, доброта і альтруїзм, допомагають нам боротися з негативними емоціями, як гнів, лють, смуток…

Багато з цих ідей походять з добре відомого принципу «змінити думку, щоб змінити емоцію».

Коли ми змінюємо частоту своїх емоцій, ми можемо покращити свою реальність.

Отже, хоча цей підхід надихає, реальність набагато складніша. Життя має багато тонких нюансів, деякі з яких ви зустрічали хоча б один раз:

• Коли я йду на співбесіду, я думаю позитивно. Я довіряю і показую себе з найкращого боку. Але позитивні думки не гарантують роботу.
• Я завжди віддавав всього себе партнерові. Я завжди довіряв нашому життєвому плану, був позитивним, сміливим, уважним та товариським. Проте цього не вистачало, щоб стосунки склалися.
• У мене є хороша освіта, відмінні оцінки, і я завжди був найкращий у своєму класі … Однак усе це не допомогло мені отримати хорошу роботу.

Таким чином, те, що ми повинні розуміти, це те, що позитивне ставлення є і завжди буде істотним.

Однак нам необхідно навчитися поратися з більш несприятливими і складними аспектами свого повсякденного життя.

Щастя завжди має невелику «пастку», яку ви повинні прийняти

Хороші речі не завжди трапляються з людьми, які найбільше цього заслуговують. Навіть більше, інколи друзям і родичам, яким властива абсолютна доброта і благородство, доводиться зіткнутися з дуже складними ситуаціями.

Чому це відбувається?

Варто зазначити, що закон привабливості не завжди дає результати. Недостатньо хотіти, думати, а іноді навіть діяти певним чином, щоб зробити те, що ми хочемо.

Крім позитивного мислення, ви повинні навчитися розвивати в собі силу, гнучкість, сміливість і стійкість.

Книги, такі як “Пастка щастя” Расса Харріса, пояснюють це простим і ілюстративним способом:

• Суспільство, в якому ми живемо, «продає» нам ідею, що ми завжди повинні бути позитивними. Те, що ми повинні оточувати себе позитивними емоціями, думками і щастям.
• Якщо ми дозволимо цій думці затуманити своє мислення, то станеться те, що ми будемо настільки одержимі ідеєю бути щасливими, що ми не будемо знати, як зіткнутися з розчаруванням, дискомфортом і неприємними емоціями.

Ми не можемо нехтувати цим останнім пунктом, враховуючи складність нашої реальності. Конкурентні, мінливі та вимогливі умови приходять із життям. Сьогодні ми маємо справу з труднощами майже щодня.

Я приймаю і розумію свої негативні емоції, щоб бути позитивною людиною

У нашому житті будуть сірі дні, коли нічого не буде вдаватися. Дні, коли ми відчуваємо себе покинутими, коли все складається не так, як ми планували. Дні, коли ми щось втрачаємо, коли інші говорять нам «до побачення».

Дні, коли ми змушені бути сильними, а не просто “позитивними”.

• Знання і розуміння цього є важливим для нашого особистого зростання.
• Кожен, хто одержимий щастям, але не виносить втрати, розчарування або смутку, навряд чи буде рости, прогресувати і прагнути до внутрішнього спокою і задоволення.

Мова не про культивування песимізму. Але скоріше про те, щоб бути здатними терпіти негативні коливання в житті, щоб зіткнутися з ними. Ми повинні брати найкраще з цих моментів спустошення і подолати їх.

Ми повинні боротися за щастя більш зрілим, реалістичним і об’єктивним шляхом.

Отже, іноді недостатньо бути позитивною людиною, щоб гарні речі прийшли в ваше життя.

Іноді те, що відбувається, не є хорошим. Але ми повинні прийняти це і впоратися з ним так, щоб далі сталося те, що чого справді хочемо.