Елетрокардіограма: як правильно її розшифрувати

Для неозброєного ока електрокардіограма, яка також відома за абревіатурою "ЕКГ" може мати вигляд безглуздого та незрозумілого графічного зображення. Для того, щоб правильно розшифрувати ЕКГ, необхідно взяти до уваги кілька важливих рекомендацій.
Елетрокардіограма: як правильно її розшифрувати

Останнє оновлення: 14 березня, 2020

Насправді електрокардіограма, або ЕКГ, належить до найбільш поширених медичних досліджень, особливо під час надання невідкладної медичної допомоги або лікування внутрішніх органів.

Уміння правильно інтерпретувати результати ЕКГ є дуже важливим, адже від цього залежить подальше лікування пацієнта. Попри те, що сама процедура ЕКГ є досить простою, розшифрувати результати цього дослідження не так просто, як може здатися на перший погляд.

Електричні імпульси, які подає серце, зображаються на електрокардіограмі. Не забувайте, що кожен стук серця подає сигнал, який і записується під час ЕКГ. Таким чином ця процедура дозволяє лікарям візуалізувати серцеву активність та виявити порушення в роботі серця.

Попри свою складну назву насправді електрокардіограма – це ніщо інше, як звичайне лінійне зображення роботи серця. На спеціальному папері з’являється графік, який лікар-кардіолог повинен правильно інтерпретувати. Для того, щоб це зробити, спеціаліст повинен врахувати кілька важливих факторів, про які ми детальніше розповімо в цій статті.

Електрокардіограма: що потрібно знати, щоб правильно розшифрувати результати ЕКГ?

1. Підтвердити точність показів

Перше, що потрібно зробити після проведення ЕКГ – це переконатися у правильності показників. Швидкість ЕКГ повинна становити 25 мм/с, а її амплітуда не має перевищувати 1 мікровольт на 10 міліметрів. Якщо лікар помітить відхилення від цих показників, він повинен неодмінно ще раз провести процедуру.

У разі, якщо з показниками все гаразд, спеціаліст має перейти до наступного кроку, а саме до розшифрування даних та показників, отримані з цього аналітичного інструменту.

2. Обчислити швидкість пульсу пацієнта

електрокардіограма та серцевий ритм

Ні для кого не таємниця, що швидкість пульсу належить до найважливіших показників під час діагностування порушень у роботі серця.

Пульс – це один з найбільш потрібних показників, які можна отримати під час проведення електрокардіограми. Деякі апарати ЕКГ роблять це автоматично, проте є чимало простих способів зробити підрахунок кількості ударів серця вручну.

Простими словами, пульс – це кількість скорочень, які робить серце під час транспортування крові до внутрішніх органів за певний проміжок часу. Знаючи кількість ударів серця за хвилину, можуть діагностувати тахікардію чи брадикардію. Не забувайте, що будь-які порушення в роботі серця можуть свідчити про більш серйозні проблеми чи захворювання.

3. Оцінити швидкість серцевого ритму

Серцевий ритм – це послідовність систол та діастол м’язів серця. Якщо орган працює нормально, кількість ударів серця за хвилину повинна становити приблизно 70-75 разів. На електрокардіограмі ці показники відображаються як комплекс QRS (шлуночковий комплекс).

Насправді швидкість серцевого ритму оцінити найпростіше. Нині з допомогою ЕКГ лікарі можуть легко визначити, є серцебиття людини регулярним, чи ні.

4. Вивчити електричну вісь серця

ЕКГ та аритмія

Спостерігаючи за показниками електричної осі серця, можуть діагностувати певні порушення в роботі цього органу, зокрема аритмію.

Варто зауважити, що цей етап розшифрування результатів електрокардіограми є одним з найскладніших. 

Показник електричної осі серця відповідає напрямку, яким рухається електричний сигнал під час руху через шлуночки. Завдяки цим даним можна отримати інформацію про можливі дефекти внутрішньошлуночкової прохідності.

5. Оцінити ST-сегмент

Комплекс QRS – це сума електричних зарядів в усіх клітинах шлуночків. Водночас Т-хвиля є реполяризацією або електричним відновленням шлуночків. Відстань між комплексом QRS та Т-хвилею і називається ST-сегментом.

Варто зауважити, що показники ST-сегменту можуть збільшуватися або зменшуватися, проте якщо ці зміни не є кардинальними, панікувати не варто. Водночас, якщо показник ST-сегменту падає до мінімальної позначки, це може свідчити про ішемічну хворобу серця.

6. Оцінити частоту хвиль та інтервали на електрокардіограмі

електрокардіограма та її зображення

Насправді інтервали між хвилями на ЕКГ мають величезне значення при діагностиці будь-яких серцево-судинних захворювань.

Також дуже важливо провести детальний аналіз всіх хвиль та інтервалів, оцінку яких не було проведено.

PR- та QT-інтервали теж відіграють важливу роль при прочитанні електрокардіограми. Коли PR-інтервал є коротким, це свідчить про підвищену атріовентрикулярну прохідність. Якщо інтервал є довгим, можна зробити висновок, що швидкість передачі сигналу зменшилася.

QT-інтервал – це тривалість електричної систоли шлуночків. Сюди входить і показники QRS-інтервалу, і ST-сегмент, і Т-хвиля. Варто зауважити, що ці показники тісно пов’язані із серцевим ритмом. Тобто, коли ритм збільшується, інтервали зменшуються (і навпаки).

7. Електрокардіограма: схематичний синтез

Не забувайте, що є декілька важливих кроків, які повинен зробити лікар під час розшифрування електрокардіограми:

  • Перш за все потрібно виміряти пульс хворого.
  • Після цього треба визначити серцевий ритм.
  • Опісля лікар має виміряти електричну вісь серця.
  • Далі необхідно визначити синусовий ритм серця (присутність Q-хвиль перед кожним QRS-комплексом).
  • Лікарю потрібно проаналізувати PR-інтервал.
  • Опісля він має оцінити QT-інтервал.
  • Далі кардіологу потрібно оцінити QRS-комплекси.
  • Потім він має проаналізувати ST-сегменти.
  • Насамкінець лікарю необхідно оцінити Т-хвилі.

Якщо лікар виконає всі згадані вище кроки, йому буде легко встановити причину більшості проблем у роботі серцево-судинної системи. Після цього спеціаліст зможе вирішити, що саме робити далі та як правильно підібрати хворому лікування.



  • Hamm, C. W., & Willems, S. (2010). El electrocardiograma: su interpretación práctica; 32 cuadros. Ed. Médica Panamericana.
  • Picarzo, J. P. L. (2011). Taller de lectura sistemática del electrocardiograma pediátrico o “cómo interpretar un electrocardiograma y no perecer en el intento.” Pediatria de Atencion Primaria13(SUPPL.20), 225–233.
  • Sociedad Española de Imagen Cardíaca. Complejo QRS.
  • ZÚÑIGA, A. K., GUARDIOLA, G. T., POSADA, M. R., & DEL MAR CASTRO, M. (2018). EL ELECTROCARDIOGRAMA NORMAL. In Electrocardiografía clínica. Modelo de aprendizaje. (pp. 31–47). Editorial Unimagdalena.

Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.