Фібриляція передсердь: методи діагностики

Травень 19, 2019

Діагноз «фібриляція передсердь» ставлять здебільшого за допомогою електрокардіограми. Медичні центри повинні виконувати дуже точні дослідження, оскільки є багато типів аритмій.

Правильна і рання діагностика дасть пацієнту змогу краще впоратися з хворобою, запровадивши зміни до життєвих і харчових звичок, а також якнайшвидше знайшовши лікування.

Читайте далі цю статтю, якщо ви хочете дізнатися про можливі причини та методи діагностики цього захворювання.

Що таке фібриляція передсердь?

що таке фібриляція передсердь
Це медичний термін, який описує розлад у роботі серця. Під час фібриляції передсердь змінюються природні електричні сигнали. Загалом, ці нервові імпульси контролюють скорочення і розслаблення серця. На думку спеціалізованого порталу Medline Plus, це захворювання має такі наслідки:

«Фібриляція передсердь може призвести до підвищеного ризику інсульту. У багатьох пацієнтів вона також може викликати біль у грудях, інфаркт або серцеву недостатність”.

Передсердя (верхня камера серця) стискається нерегулярно і некоординовано зі шлуночками (нижніми камерами).

Прочитайте цю статтю теж: 4 причини прискореного серцебиття

Типи фібриляції передсердь та групи ризику

Як правило, цей розлад часто виникає у людей старших за 65 років. Проте в різних вікових групах є клінічні випадки. З іншого боку, через невідомі причини вона частіше буває у чоловіків, ніж у жінок.

Також можна розрізнити два типи фібриляції передсердь за їх характеристиками:

  • Хронічний. У цьому випадку фібриляція передсердь наявна вже деякий час, і для полегшення симптомів необхідна терапія.
  • Пароксизмальний. Ця зміна виникає випадково, а пов’язані з нею симптоми самостійно коригуються.

У будь-якому випадку цей розлад може мати серйозні наслідки. Серед найбільш поширених ризиків – інфаркт мозку та серцева аритмія, або порушення серцевого ритму.

Які можливі причини фібриляції передсердь?

причини фібриляції передсердь
Фібриляція передсердь може бути викликана численними причинами.

Наразі медики не змогли визначити точну причину або тригер цього розладу. Однак є низка медичних станів і ризиків, які можуть призвести до фібриляції передсердь.

Серед них хвороби серця або хвороби, які впливають на серце. Наприклад:

  • перикардит або запалення перикарда (тонкого шару, який оточує і захищає цей орган)
  • міокардит або запалення міокарда (серцевого м’яза)
  • інфаркт міокарда
  • клапанна хвороба серця або зміни клапанів всередині серця
  • пошкодження під час хірургічної операції серця
  • куріння і зловживання алкоголем та / або наркотиками
  • ліки, які можуть викликати пошкодження серця
  • хвороби органів дихання, такі як ХОЗЛ
  • гіпертиреоз
  • інші розлади, такі як апное сну

Як лікарі діагностують фібриляцію передсердь

як діагностують фібриляцію передсердь
Діагноз дає змогу відкинути інші можливі аритмії та інші причини.

Медики проводять серію медичних аналізів для діагностики фібриляції передсердь. Так вони можуть відкинути інші розлади з подібними характеристиками.

Найбільш поширеними методами діагностики є такі:

Електрокардіограма (ЕКГ)

Лікарі проводять цей аналіз, помістивши кілька електродів на груди та руки пацієнта. Ці пристрої призначені для реєстрації електричних сигналів, які контролюють рухи серця. Потім виникає графічне зображення цих нервових імпульсів.

Це один із основних діагностичних тестів для фібриляції передсердь. Його також можна пройти так:

  • Холтерівський монітор. Це портативний ЕКГ, під час якого пацієнт записує активність свого серця протягом 24 годин або більше.
  • Реєстратор епізодів. У цьому випадку пацієнт активує прилад, коли має симптоми тахікардії. Таким чином, пацієнт може легко отримати уявлення про зміни. На відміну від холтерівського монітора, це дослідження проводиться протягом декількох тижнів або навіть місяців.

Перегляньте цю статтю теж: 5 корисних порад для відвідування лікарні

Ехокардіограма

Фахівці проектують набір хвиль через пристрій, який називається перетворювачем, до грудей пацієнта. Хвилі досягають серця і відскакують, щоб уникнути грудної порожнини. Після обробки комп’ютером постає живий образ серця пацієнта.

Ця процедура називається трансторакальною ехокардіограмою. Однак лікарі також можуть вставити пристрій через рот пацієнта за допомогою гнучкої трубки. Щойно вона досягає стравоходу, роблять тест і отримують точніші деталі.

Так фахівці можуть перевірити структуру органу і подивитися, чи є якісь згустки. Це точний тест для діагностики фібриляції передсердь.

Інші методи

  • Отримання внутрішніх зображень. Як правило, рентген грудної клітки може перевірити стан легенів і серця.
  • Стрес-тест або вправи. Пацієнт виконує коротку фізичну вправу, тоді як група фахівців перевіряє реакцію серця.
  • Звичні обстеження. Зазвичай лікарі призначають аналіз крові, щоб виключити ймовірність будь-якого захворювання. Наприклад, вони можуть робити це у випадку гіпертиреозу (високий рівень тиреоїдних гормонів у крові). Ви також можете робити інші аналізи, щоб побачити, чи є у пацієнта порушення дихання (зазвичай, ХОЗЛ).

Chasco Ronda, J. (2010). El ecocardiograma. Imagen Diagnostica. https://doi.org/10.1016/S2171-3669(10)70004-4

Extramiana, F., Messali, A., Labbé, J.-P., & Leenhardt, A. (2013). Fibrilación auricular. EMC – Tratado de Medicina. https://doi.org/10.1016/S1636-5410(13)65325-8

Kirchhof, P., Benussi, S., Kotecha, D., Ahlsson, A., Atar, D., Casadei, B., … Zeppenfeld, K. (2017). Guía ESC 2016 sobre el diagnóstico y tratamiento de la fibrilación auricular, desarrollada en colaboración con la EACTS. Revista Espanola de Cardiologia. https://doi.org/10.1016/j.recesp.2016.11.014

Pozas G. (2008). El electrocardiograma y su tecnología. Educación Medica. https://doi.org/Doi 10.1098/Rspb.2003.2365