Симптоми алергічного риніту та способи лікування

Випадки цього хронічного захворювання зросли від 10 до 25 відсотків за останні десятиліття. Проте коли доходить до діагнозу, вас може спіткати плутанина, оскільки симптоми алергічного риніту схожі з іншими захворюваннями.

Алергічний риніт – це хронічне захворювання, що виникає внаслідок певних реакцій у слизовій оболонці носа при дії зовнішніх агентів; це спричиняє назальну гіперактивність, яка впливає як на очі, так і на ніс і призводить до симптомів алергічного риніту.

Ці реакції – це основний механізм захисту організму проти антитіл IgE. Також відомі, як імуноглобулін E,  антитіла IgE стимулюють вивільнення хімічних медіаторів у клітинах, що забезпечують баланс інфекцій.

Тим часом, антигени чи імуноглобуліни (Ig) є токсичними речовинами, які продукують антитіла. Ось чому виникає захисна реакція. Саме через хімічні процеси, організм входить у стан гіперчутливості, в якому виявляються повільні запальні реакції.

Симптоми алергічного риніту

Симптоми  можуть змінюватися залежно від кожної людини. Проте зовсім не означає, що всі симптоми можуть проявитися в пацієнта, у якого діагностували алергічний риніт. Ми розповімо про найбільш поширені симптоми алергічного риніту:

• Денна втома
• Головний біль
• Назальна обструкція
• Зерниста носоглотка
• Зміни сну
• Сверблячка носа і ротової порожнини
• Нежить
• Гугнявість
• Постійне чхання
• Алергічні спазми (мішки під очима, лінія Денні-Моргана)
• Симптоми кон’юнктивіту (почервоніння і свербіння очей, сльозоточивість)
• Вираз відсутності інтересу, відсторонений погляд, напіввідкритий рот, дихання ротом
• Набряк слизової оболонки носа

Інші фактори

Є певні фактори, які пов’язані з розвитком симптомів алергічного риніту. Серед них назвемо такі:

• Генетична схильність
• Народження у зоні ризику
• Перебування в алергенному середовищі
• Зловживання антибіотиками з раннього віку
• Сімейна історія атопії (алергічні розлади)
• Вплив небезпечного середовища (тютюновий дим, пил, шерсть тварин)

Типи алергічного риніту

Є два типи алергічного риніту: сезонний та цілорічний.

Сезонний алергічний риніт

Він складає 75% усіх випадків алергічного риніту і може виникати взимку або навесні (у північній півкулі) через запилення рослин.

Характерними симптомами цього типу риніту є: свербіж вух, очей та носоглотки. Прояв цих симптомів може бути більш інтенсивним через тривале перебування на свіжому повітрі, особливо в період запилення рослин (5:00-10:00 і 19:00-22:00) і може знижуватися у похмуру та дощову погоду.

Цілорічний алергічний риніт

Цей тип риніту викликаний такими факторами, як пил, грибкові спори, шерсть собак, котів та гризунів.

Симптоми цього типу алергічного риніту можуть бути подібними до сезонного риніту; проте свербіж вух не такий сильний, а обструкція носа більш водяниста. У результаті цього, пацієнт дихає ротом, має гугнявий голос, може втратити відчуття смаку та запаху, окрім інших симптомів, які легше виявити.

Часті алергени

Велика кількість алергенів є у світі, серед найпоширеніших такі:

• Пилок
• Ферменти
• Їжа
• Медикаменти
• Матеріали (латекс, рукавички, зонди)
• Епітелій тварин (шерсть, сеча, слина)
• Грибкові спори
• Кліщі

Лікування

Контроль алергічного риніту зазвичай включає фармакологічне лікування та знаходження у безпечному навколишньому середовищі для контролю реакцій з метою усунення алергенів.

Створення безпечного навколишнього середовища

Створення безпечного навколишнього середовища – це ряд заходів, які варто завжди проводити перед тим, як почати медикаментозне лікування. Таким чином пацієнт може створити середовище, в якому процес одужання буде легшим. Такі заходи передбачають, що треба:

• Уникати різкої зміни температури
• Зачиняти вікна вночі
• Промивати носові проходи стерильним сольовим розчином
• Дотримуватися збалансованого харчування, уникаючи алергенної їжі, а також пити воду
• Зменшити кількість годин перебування на вулиці (в період запилення рослин, у вітряну погоду)
• Використовувати кондиціонер з фільтром у домі чи в автомобілі
• Уникати контакту з хімічними подразниками, від тютюну до хлору
• Виконувати вправу, що сприяє звуженню кров’яних судин через скорочення м’язових волокон
• Користуватися засобами захисту, приміром маскою, для обмеження контакту з алергенами, а також смужками для носа для зменшення закладеності носа

Фармакологічне лікування

Наразі доступний широкий спектр лікарських засобів, що допомагають контролювати симптоми алергічного риніту. Серед них такі: протизапальні засоби, антигістамінні препарати, хромони і засоби проти закладеного носа для місцевого використання.

Антигістамінні препарати

Вони рекомендовані при свербінні, чханні чи нежитю. Проте вони мають обмежену дію при лікуванні закладеного носа та усуненню симптомів алергічного риніту. Медикаменти для орального застосування, які найбільше підходять для лікування: цетиризин і лоратадин.

Варто зазначити, що антигістамінні препарати першого покоління можуть викликати побічні ефекти, такі як сонливість та зниження реакцій. Коли йдеться про антигістамінні препарати другого покоління, вони не мають побічних ефектів і діють миттєво після їх застосування, але їхня дія не тривала.

Протизапальні засоби проти алергічного риніту

Це медикаменти тривалої дії, що спричиняють подразнення чи повторне закладення носа. Але вони мають такі побічні ефекти, як сонливість, запаморочення, тривога та затримка сечі. Вони також можуть підвищити кров’яний тиск.

Якщо використовувати назальні протизапальні засоби місцевого застосування понад два чи три дні, вони втратять свою дієвість, спровокують рецидив та погіршать алергічний риніт. Через це варто користуватися оральними протизапальними засобами.

Інтраназальні кортикостероїди

Ці медикаменти дуже ефективні для полегшення симптомів риніту: закладеність носа, нежить, свербіж, чхання. Вони дієві стосовно двох типів алергічного риніту.

Інтраназальні кортикостероїди швидко метаболізуються і дають тривалий ефект. Проте варто бути обережними при споживанні цих ліків, оскільки вони мають побічну дію, якщо використовувати їх впродовж тривалого часу: затримка росту, проблеми з поведінкою, тощо.

Серед рекомендованих інтраназальних кортикостероїдів є наступні:

• Флюнісоліда
• Мометазону фуроат
• Флутиказон пропіонат
• Беклометазон діпріопіонат

Імунотерапія

Імунотерапія передбачає поступове введення концентрації певних алергенів відповідно до стану пацієнта. Це створює імунну толерантність до алергену.

Це основне лікування алергічного риніту, оскільки воно дуже ефективне. Однак у багатьох країнах єдиний спосіб застосування його є підшкірним. Тому пацієнти мають подумати про такі фактори, як частота ін’єкцій, тривалість лікування та спроможність пацієнта здійснювати цю терапію.