Стрес, депресія та знервованість - яка різниця?

Важливо вчасно помітити перші ознаки стресу чи депресії, адже, на щастя, їм можна зарадити.

Останнім часом саме ці три слова ми чуємо довкола досить часто. Проблема у тому, що вони позначають найпоширеніші на сьогоднішній день психологічні розлади. Стрес, депресія та знервованість можуть з’являтися як поодинці, так і одночасно. 

Як на нас впливають стрес, депресія та знервованість?

Згідно з деякими науковими дослідженнями, ці розлади мають прямий вплив на наше світосприйняття. Вони також впливають на діяльність нашого мозку та ставлення до оточення.

Окрім цього, вони можуть змінювати нашу самооцінку, ентузіазм та захоплення під час певної діяльності чи виконання якоїсь роботи. На додачу до вищеперерахованих проблем, ці розлади можуть також негативно впливати на нашу імунну систему.

Депресія, знервованість та стрес вражають фронтальну частину кори головного мозку. А саме ця ділянка мозку відповідає за наше мислення, завдяки якому ми плануємо наше майбутнє, виробляємо стратегії для вирішення певних проблем та прийняття рішень. Ця зона також тісно взаємопов’язана із лімбічною системою – нашим емоційним мозком.

Стрес: що нам потрібно про нього знати?

Зараз хіба що ліниві не говорять про стрес. Він може з’явитися нізвідки з невідомих причин, перетворивши людину на злу, роздратовану та постійно знервовану особу. Лікарі стверджують, що невеликий стрес може навіть бути корисним, проте не варто постійно перебувати у стресовому стані.

Сильний та тривалий стрес може зробити людину більш вразливою до різних психічних та фізичних захворювань. Стрес може викликати зниження рівня цукру у крові, збільшення щитоподібної залози, виникнення ризику серцевого нападу, підвищеного жовчовиділення, а також високого рівня холестерину у артеріях.

Одні з найпоширеніших симптомів цих проблем є головні болі, болі у животі, утруднене ковтання та перетравлення їжі, тимчасові запаморочення, утруднене дихання, безсоння, тахікардія, надмірне потовиділення, розлади сну, втома, слабкість, неможливість довго на чомусь зосередитися, проблеми із сексуальною функцією та нічні кошмари. Іноді стрес проявляється у формі фобій або психічних розладів.

Вчені довели, що недостатнє споживання вітаміну В12 також може викликати стрес. Вживання алкоголю, паління та прийом медикаментів для щитоподібної залози також може спричинити появу стресу.

Депресія: що нам потрібно про неї знати?

Цю проблему можна описати, як перебування у засмученому, нещасливому, меланхолійному, зажуреному та жалюгідному стані. Іноді на такі відчуття є певні причини і потреби, а іноді вони виникають нізвідки. Багато людей опиняються у такому стані хоча б декілька разів за життя, хоча варто сказати, що такі невтішні періоди тривають недовго.

Клінічна депресія – це затяжний період зміни настрою. Люди, що страждають від депресії, зазвичай є роздратованими, засмученими, і часто будь-яка дрібниця може довести їх до сліз. Депресію класифікують згідно ступенів її тяжкості: незначна, середньої тяжкості та затяжна.

Психіатр може визначити депресію всього за декілька сеансів, і він же ж може і призначити правильне лікування. Найбільш поширені симптоми депресії такі: проблеми зі сном, постійна сонливість, зміна апетиту (або надмірний апетит, або повна його відсутність), втрата або набір ваги, нестача енергії, виснаження, ненависть до самого себе, відчуття своєї непотрібності, невиправдане почуття провини, збайдужіння до улюблених занять, лінь, відчуття самотності, відчай або думки про самогубство чи смерть.

Періодом депресії вважається поява щонайменше п’яти ознак депресії та їхня тривалість протягом двох тижнів підряд. На нетипову депресію страждає близько третини пацієнтів. Дистимія (пригнічений настрій) є іншим проявом нетривалої депресії, що може тривати близько двох років.

Є також певні події, що можуть викликати депресію: пологи (так звана “післяпологова депресія”, яку переживають жінки після народження дитини), менструальний цикл (період за тиждень до початку менструації, симптоми депресії зникають після початку менструації), зміна сезонів (наприклад, взимку та наприкінці осені деякі люди впадають у депресію через холодну погоду та коротку тривалість дня; із приходом весни та літа ці пригнічені настрої зникають).

Знервованість: що нам потрібно про неї знати?

Знервованість, або відчуття тривоги, це реакція пацієнта на зовнішній чи внутрішній подразник. Ці подразники можуть виникати через певні думки, почуття та недавні події. Вони мають певні фізичні аспекти, стимулюють діяльність периферійної та рухової систем, а також можуть впливати на вашу поведінку. Знервованість впливає на якість життя так само, як відчуття страху, злості, щастя та суму.

Дослідження доводять, що швидка, адекватна та правильна реакція людини на певну загрозу чи проблему залежить від її фізичного здоров’я. Статистичні дані стверджують, що більше, ніж 20% населення, страждають від проблем зі знервованістю, та навіть про це не здогадуються.

Медики пояснюють цю проблему тим, що організм активізує свою адренергійну систему, сигналізуючи центральній нервовій системі про небезпеку. Знервованість, або відчуття надмірної тривоги, має такі симптоми: гіперактивність, тахікардія, відчуття запаморочення, безпричинна втрата контролю над собою, озноб, надмірне потовиділення, нудота, безсоння, відчуття заціпеніння або слабкості у м’язах, неспокій, негативні думки, відчуття одержимості або проблем у спілкуванні з навколишніми.

У результаті цього може виникнути гіпоглікемія або серцева аритмія, що часто викликають напади паніки. Такі хворі часто бояться смерті чи якогось нещасного випадку. Тиск підвищується, у людини зростає частота серцебиття, вона червоніє або, навпаки, блідне, хворому стає тяжко дихати, він намагається захоплювати побільше повітря. Такі хворі часто стрімко набирають вагу або, навпаки, худнуть, у них пересихає в роті або очах, а жінки ще й можуть страждати на аменорею (тривалу відсутність менструації).

Фото люб’язно надані Vic, Gisela Giardino, Joe Penna, Louis Crusoe, Michael Dorokhov and Orin Zebest.