5 характеристик дитини з винятковими здібностями

На жаль, дуже часто дітям, які мають виняткові здібності та відрізняються від ровесників за розвитком, дуже важко влитися у колектив. Єдине, чим ви можете допомогти дитині у цьому випадку - стимулювати її потенціал, розвивати таланти та допомагати правильно будувати стосунки з тими, хто її оточує.

Згідно з даними досліджень, які проводили у Всесвітній організації охорони здоров’я, близько 2% всіх дітей на планеті мають виняткові здібності. Саме тому є шанси того, що неймовірно талановиті діти мешкають з вами під одним дахом, живуть по сусідству та ходять до однієї школи з вашою донькою або сином.

На жаль, освітяни та спеціалісти з психології та психопедагогіки не завжди можуть розпізнати дитину з винятковими здібностями, тож лише одиниці отримують належну увагу та заохочення до розвитку свого потенціалу. Зверніть увагу, що ще менше шансів на те, щоб бути поміченими, у дівчаток або дітей, чиї сім’ї мають низький соціально-економічний статус.

Є також величезна кількість міфів та неправдивих теорій про виняткові здібності, які досі не знайшли жодних підтверджень серед спеціалістів з дитячого розвитку. Зокрема, іноді талановиту дитину не тільки не виділяють з-поміж однолітків як особливу та обдаровану, але й приписують їй вади у розвитку.

Трапляються випадки, коли здібну дитину вважають хворою на біполярний розлад, синдром дефіциту уваги або навіть синдром Аспергера. Якщо дитина є гіперактивною або навпаки, недостатньо активною, це також викликає насмішки та негативне ставлення з боку оточення.

Як зрозуміти, що ваша дитина має виняткові здібності?

Майже всі спеціалісти з дитячого розвитку сходяться на думці, що для того, аби розгледіти у дитини виняткові здібності, необхідно зачекати, доки їй виповниться 5-6 років. Втім, деякі вчені вважають, що обдаровані діти випереджають у розвитку своїх ровесників ще у віці 2-4 років.

До того ж, дуже часто успіхи у навчанні та високий інтелект можна сплутати зі справжніми винятковими здібностями. Звісно, талановиті діти також є досить розумними, проте їхній інтелект має особливе спрямування. Зверніть увагу, що часто дитина, яка має виняткові здібності до певних аспектів життя, може вчитися досить посередньо і ніколи не бути відмінником.

На жаль, більшість людей не можуть вчасно розгледіти та заохотити розвиток талантів своєї дитини. Ми рекомендуємо взяти на озброєння корисні рекомендації клінічного психолога Лінди Креґер Сільверман, яка є засновницею Центру для розвитку обдарованих дітей у Денвері, США. Пані Сільверман стверджує, що дітей з винятковими здібностями об’єднують певні спільні риси. Ось що можуть робити обдаровані діти:

• Детально та досить логічно обґрунтовують, чому не хочуть виконувати хатні обов’язки або відвідувати школу.
• Швидко вигадують смішні історії, дотепні жарти або розіграші.
• Гостро можуть відреагувати на запитання та завести у глухий кут навіть дорослу людину. Через це батькам або вчителям часто доводиться опинятися у незручному становищі та червоніти за дітей.
• Віддають увесь свій час та увагу тому виду діяльності, який захоплює їх найбільше.
• Роблять звичайні речі у незвичний спосіб.
• Різко реагують на будь-який прояв несправедливості та кидаються захищати тих, хто не може за себе постояти.
• Можуть зберігати абсолютний спокій, коли всі інші панікують.

Основна риса дитини, яка має виняткові здібності – надміру збуджений стан

Дуже часто психологи та педагоги неправильно трактують той збуджений стан, у якому обдаровані діти перебувають на різних етапах свого розвитку. Така неправильна інтерпретація поведінки дитини й призводить до помилкових діагнозів.

1. Сильне психомоторне збудження

Коли талановитій дитині нудно, вона не може всидіти на місці. Іноді такі діти стають гіперактивними та не можуть зосередити увагу на одному предметі. На жаль, тривале перебування дитини у стані фізичного або вербального збудження часто інтерпретують як синдром дефіциту уваги.

Утім, якщо перед обдарованою дитиною поставити конкретне завдання, вона підходить до його виконання набагато серйозніше за своїх ровесників. Те саме стосується і тих видів діяльності, які є цікавими для дитини. Якщо талановитий малюк має власне хобі, він буде приділяти цьому заняттю весь час та увагу, забуваючи про все на світі.

Будьте готовими до того, що діти, які мають виняткові здібності, дуже важко переживають невдачі та програші. Якщо ви помітили таку поведінку за своїм малюком, неодмінно його розрадьте та підтримайте. Це допоможе дитині вгамувати емоції та повернути контроль над ситуацією.

2. Надмірна тяга до нових знань

Діти, які мають виняткові здібності, є ненаситними до нових знань та відкриттів. Часом вони здатні присвятити весь свій вільний час та енергію на з’ясування одного питання, яке їх зацікавило.

Через надмірну допитливість батькам не завжди вдається знайти спільну мову з обдарованим дитям. Тим часом спеціалісти дитячу цікавість часто розцінюють як один із симптомів такого серйозного захворювання, як синдром Аспергера.

3. Надмірна емоційність

Батьки обдарованих дітей часто описують своїх нащадків “неймовірно напруженими та закритими у собі”, або ж навпаки, “готовими вибухнути від радості та позитивних емоцій”.

Вірте чи ні, але надмірна емоційність у дитинстві може стати у пригоді вже у дорослому житті, адже вміння демонструвати щирі почуття є неймовірно важливим. Втім, деяким обдарованим дітям ставлять діагноз “біполярний розлад”, хоч насправді між емоційністю та цим захворюванням немає жодного взаємозв’язку.

• Через надмірну чутливість талановита дитина може розплакатися під час перегляду сумної сцени у фільмі або ж сильно перейматися такими серйозними поняттями, як соціальна нерівність, жорстокість чи питання забруднення довкілля. Така поведінка дитини свідчить про те, що вона є соціально свідомим членом суспільства.

4. Надмірна чутливість

Вірте чи ні, але такі звичні та непомітні для звичайних людей речі, як бирка на одязі, шум у приміщенні чи голосні розмови, неймовірно турбують талановитих дітей. Іноді ці подразники заважають дітям настільки сильно, що вони не можуть абстрагуватися та зосередити увагу на чомусь іншому.

На жаль, зазвичай ані батьки, ані вчителі не помічають ознак надмірної чутливості у дитини. Дорослим здається, що дитина втрачає здоровий глузд та вигадує дурниці, хоча насправді здібні діти ніяк не можуть самотужки зарадити цій проблемі.

5. Надмірна фантазія

Зазвичай діти, які мають виняткові здібності, живуть у власному вигаданому світі. Вони вигадують різноманітні історії, фантазують, створюють собі уявних друзів, коли їм нудно або нецікаво навчатися чи виконувати інші обов’язки.

Зверніть увагу, що під час цього польоту фантазій дитина часто плутає уявний світ з реальністю. Проконтролювати цей процес можна, адже свої фантазії діти найчастіше втілюють на папері або у малюнках. Головною метою цих вигадок є бажання втекти від реальності, яка є значно складнішою та менш привабливою за вигаданий світ.

Інші корисні поради

Незалежно від того, скільки часу ви приділяєте розвитку дитини під час вагітності та ранніх років її життя, ви жодним чином не зможете вплинути на вроджені таланти свого нащадка. Не забувайте, що діти, які мають виняткові здібності, з ними й народжуються.

Якщо ви вважаєте свою дитину обдарованою, то повинні забути про власні страхи, переживання та упередження. Так, ваша дитина відрізнятиметься від інших. Не намагайтеся боротися з цим фактом, а навчіться з ним жити. Усе, що вам потрібно зробити – це заохотити дитину правильно використовувати свої таланти та реалізовувати потенціал.

Ніхто не сперечається, що відкриття та розвиток особливих здібностей – це справжній виклик для дитини та її батьків. Так, ваша дитина, мабуть, неодноразово буде дивувати та спантеличувати родичів, вчителів та психологів, які звикли до іншого уявлення про нормальний розвиток. Змиріться з тим, що не всі її розумітимуть та підтримуватимуть, адже головне, щоб це робили ви.

У жодному разі не намагайтеся підняти свою дитину на вищий рівень над її однолітками. Не робіть зі свого малюка ідола та не очікуйте, що він буде ідеальним. Нехай дитина росте та спілкується з іншими дітьми, адже головне, щоб вона була щасливою.

Дітей, які мають виняткові здібності, не варто ізолювати від суспільства. Не намагайтеся обмежити коло спілкування дитини і у жодному разі не віддавайте її до колективу, де будуть виключно такі ж особливі діти. Насправді вам це навряд чи вдалося б, адже лише у кількох країнах є затверджені спеціальні освітні програми для обдарованих дітей.

Допоможіть своїй дитині звикнути до звичайної школи та завести там нових друзів. Завжди підтримуйте всі починання свого малюка та забезпечуйте його можливостями для реалізації потенціалу.