Дитячі істерики: 5 порад як запобігти неконтрольованому гніву

Дитячі істерики можуть звести з розуму будь-яких батьків. Коли дитина починає неконтрольовано поводитися, часто опускаються руки й ви не знаєте, що робити. На щастя, деякі психологічні техніки можуть допомогти уникнути неконтрольованого дитячого гніву й вибудувати кращі стосунки з малечею.

Дитячі істерики – це частина емоційного розвитку дитини. Вони виникають, коли малеча починає глибоко переживати емоції, але не розуміє і не вміє контролювати їх. Хороша новина в тому, що ви можете допомогти дитині, уникаючи ситуацій, які спричиняють емоційні спалахи.

У віці від 2 до 5 років кожна малеча переживатиме дитячі істерики. Такі спалахи гніву та розчарування змушують батьків почуватися винними й переповнюють їх сумнівами. Проте є способи запобігти цій проблемі.

В ідеалі варто уникати ситуацій, які можуть спричинити спалахи гніву. Іноді це ефективний підхід, іноді – не дуже. У будь-якому випадку не варто впадати у відчай. Секрет у тому, щоб зберігати спокій.

Дитячі істерики: 5 порад як запобігти їм

Дитячі істерики виникають через емоційний розвиток дитини. Малеча починає відчувати, розпізнавати та виявляти емоції, наприклад, злість чи роздратування. Хоча пізніше діти вчаться контролювати такі реакції, у перші роки їм складно керувати своїми переживаннями й спрямовувати негатив у мирне русло.

З двох років діти також починають відчувати власну незалежність і сприймати себе як окремий від матері організм. Вони усвідомлюють, що їхні бажання не завжди збігаються з бажаннями батьків. Істерики виникають якраз тому, що дитина хоче проявити свою нову “волю” і перевірити реакцію дорослих.

По-третє, ви маєте зрозуміти, що деякі діти більш схильні до істерик, ніж інші. Кожна дитина має свій темперамент, який визначатиме реакцію на емоції, які вона відчуває. Навіть брати та сестри, які виростають в однаковому оточенні, можуть по-різному проявляти дитячі істерики.

Ось п’ять основних порад, які допоможуть запобігти спалахам гніву в дітей. Ми сподіваємося, що ви зможете втілити їх у реальність, перш ніж емоції накриють вашу дитину з головою.

1. Уникайте непотрібної непокори

Деякі речі ваша дитина змушена робити, адже це її обов’язки та завдання. Проте варто оцінити, чи щось необхідно виконати саме в певний момент. Можливо, ви можете дозволити  малечі контролювати ситуацію на якийсь час, щоб послухати вас пізніше й зробити все необхідне.

Наприклад, на вулиці зима, тому дитині потрібно вдягнути теплу куртку. Малеча кричить і відмовляється. Якщо ви можете зачекати кілька хвилин і тоді вдягнути дитину, то для чого силувати її робити це зараз?

Коли ви заганяєте дитину в кут і не залишаєте їй вибору, вона вибухає. Це цілком нормальна реакція в такому віці. Істерики необхідні дітям, щоб емоційно вирости й навчитися правильно переживати емоції в дорослому віці.

Дозвольте дитині на кілька хвилин вирішити, що вона не буде одягати куртку. Потім, коли вона почне дійсно мерзнути, просто одягніть її. Завдяки цьому малеча краще усвідомить вашу правоту і необхідність тепло одягатися.

2. Передбачайте, що може вивести дитину

Якщо попереду довгий день, наповнений справ, підготуйтеся до нього. Візьміть із собою іграшки, воду та перекус. Складний день із безліччю нудних занять може спричиняти дитячі істерики.

Якщо дитина робить те, що їй подобається, наприклад, бавиться в парку, скажіть їй наперед, коли ви підете додому. Дайте малечі емоційно підготуватися йти додому, замість того, щоб засмучувати її раптовою зміною планів.

Іноді ми самі стаємо причиною істерик, коли змушуємо дитину переживати непотрібний стрес або незрозумілі чи неприємні їй ситуації. Деякі батьки усвідомлюють, що могли уникнути неприємної ситуації, коли істерика вже у самому розпалі.

3. Будь обережними зі словом ні

Коли дитина постійно чує слово ні, це може стати причиною постійних істерик. Відмова батьків спричиняє повстання. Оцініть ситуацію, щоб визначити, коли можна сказати так. Також визначте, коли замість ні можна запропонувати дитині прийнятну альтернативу.

Варто зазначити, що в деяких випадках ми змушені відмовляти малечі. Наприклад, коли дитина пхає металевий об’єкт у розетку, ні – це єдине правильне рішення.

Однак не всі ситуації небезпечні чи критичні. Іноді можна дозволити дитині трохи свободи та контролю над її діями.

4. Установіть чіткі та розумні межі

Задовго до початку істерики ви маєте встановити межі, які дитина повинна поважати. Тоді вона навчиться дотримуватися їх та адаптується.

Проте не варто контролювати кожен крок малечі, адже надмірний контроль обмежує її пізнавальну активність, не дає відкривати світ й експериментувати з власною незалежністю. З іншого боку всеосяжна свобода теж шкідлива. Дитина має знати, що деякі межі не можна перетинати й непослух неодмінно призведе до негативних наслідків.

Спробуйте знайти баланс. Ми знаємо, що це важко, але правильне виховання стане запорукою щасливого майбутнього вашої доньки чи сина.

5. Дбайте про фізичний добробут дитини

Хоча дитячі істерики – це емоційні спалахи, їх також можуть спричиняти фізичні проблеми. Дитина, яка починає капризувати чи плакати, коли час обідати чи спати вже давно минув, просто не знає, як проявити дискомфортні відчуття чи контролювати їх.

Саме тому регулярний графік є вашим найкращим союзником. Неодмінно поважайте потребу дитини у визначеному часі сну, їжі та купання. Така постійність створить відчуття безпеки та задоволення. Завдяки цьому ви зможете уникнути дитячих істерик, спричинених елементарними щоденними заняттями.

Що робити, коли починаються дитячі істерики?

Навіть якщо ви дотримаєтеся всіх рекомендацій і намагатиметеся бути ідеальними батьками, у дитини може статися істерика. Насамперед варто залишатися спокійними. Якщо ви засмутитеся, ситуація лише погіршиться.

Зазвичай істерики дивують навіть самих дітей, адже вони не розуміють власних емоцій. Тому важливо стежити, щоб малеча не поранила себе або інших у пориві гніву. Їй потрібна буде ваша допомога, щоб заспокоїтися.

Говоріть повільно й дуже тихим голосом. Поясніть дитині, що з нею відбувається, а також свою позицію. Після цього запропонуйте їй заспокоїтися. Не давайте малечі те, що вона просить, адже так вона подумає, що істерика – це правильний спосіб отримати бажане.

Якщо ви в громадському місці, імовірно хтось скаже вам не зважати на дитину або навіть покарати її. Проте ми наголошуємо, що не варто звертати увагу на сторонню думку, адже дитячі істерики є нормальною емоційною реакцією.

Звісно, у жодному разі не можна бити чи ігнорувати дитину, коли вона істерично плаче. Це лише навчить її пригнічувати свої емоції, що неодмінно матиме негативні наслідки на психічне здоров’я.

Малечі просто потрібно трохи часу, щоб заспокоїтися. Тому даруйте дитині свою любов і підтримку та намагайтеся зрозуміти, що вона відчуває в цей момент.