Причини нерозділеного кохання

Більшість людей хочуть, щоб їхнє кохання нагадувало сюжет кінофільму, проте у реальному житті ідеальних стосунків не буває.
Причини нерозділеного кохання

Останнє оновлення: 22 листопада, 2018

Багатьом із нас відоме нерозділене кохання. Що ж стає його причиною? Потреба, захоплення, біль, любов, турбота про іншу людину, співчуття, емоційна залежність… На це питання важко знайти єдину однозначну відповідь.

Ще з незапам’ятних часів історії про нерозділене кохання заповнювали життя людей, опиняючись у їхніх серцях, на стінах та на полицях. Навіть найвидатніші літературні та художні твори поступаються перед болем нерозділеного кохання, яке завжди живе у наших думках.

“Ромео і Джульєтта”, “Селестина”, “Принцеса-наречена”, “Дон Жуан” та “Страждання молодого Вертера” – усі ці відомі літературні твори запам’ятались читачам через історії кохання та страждання молодих сердець, яким не судилося бути разом.

Казки, кінофільми Діснея про вічне кохання та мильні опери, героям яких доводиться пройти крізь безліч перешкод на шляху до щасливого кінця, вселили у нас віру, що кохання має неймовірну силу, і всі стосунки неодмінно мають успішне продовження.

нерозділене кохання

Проте ми хочемо повернути вас до реальності: не завжди кохання є взаємним і не завжди за нього потрібно боротися. Іноді від стосунків просто потрібно відмовитися і не боятись, що хтось засудить це прекрасне почуття – кохання. Саме тому ми радимо вам навчитись відпускати людину, якщо стосунки з нею неможливі.

Мабуть, ви вже здогадалися, що усі ці літературні та художні твори стають успішними через одну-єдину причину: усі ми коли-небудь переживали нерозділене кохання. Але ж чому таке з нами трапляється?

Чому ми закохуємось у недосяжних людей?

Безмежне кохання виснажує, зводить з розуму та руйнує нас зсередини. На жаль, наш емоційний розвиток не є настільки досконалим, щоб ми могли уникнути таких страждань, тож часто усе, що нам залишається зробити – це заритися в уламки розбитого скла та терпіти біль, який воно нам завдає.

Мабуть, не останню роль у такій поведінці людини відіграла епоха романтизму, яка змушує нас вірити, що шлях до справжнього кохання лежить винятково через біль та внутрішні переживання. Що ж трапляється із закоханою людиною? Чому люди й досі не навчились протистояти цьому імпульсу, цьому фатальному тяжінню? У цій статті ми зібрали декілька причин такої поведінки.

1. Емоційна нестабільність

Іноді ми страшенно потребуємо чиєсь присутності поруч з нами. Нам хочеться, щоб хтось весь час був біля нас та міг нас заспокоїти. Ця потреба спричиняє неабияку нервозність, втамувати яку може тільки об’єкт нашого захоплення.

Коли ж коханої людини немає поруч, хвилювання поступово наростає, через що людина, яка страждає, змушена постійно шукати другу половинку, яка зможе її заспокоїти. Згідно з висновками психологів Сінді Хейзан та Філіпа Р. Шейвера, такий стан є дуже шкідливим для здоров’я.

2. Наше уявлення про романтизм: боротися попри все

Нас завжди вчили, що кохання існує і ми повинні йти до нього крізь вогонь і воду. Проте чи повинні ми погоджуватись будувати стосунки з першим-ліпшим? Якщо людина ствердно відповідає на це запитання, то причиною цього стає не її добровільний вибір, а вірування та прищеплені їй цінності, які часто бувають хибними та навіть згубними.

3. Увага

З цим усе просто. Попри те, що у це важко повірити, часто ми закохуємось в людину тільки через те, що вона приділила нам трохи уваги. Звісно, причиною такої поведінки є величезна кількість емоційних потреб та необхідність бути комусь потрібним.

4. Бажання і небажання

Як би дивно це не звучало, часто люди закохуються у недосяжних партнерів через страх перед інтимними стосунками. Такі люди живуть у своїй власній ідеальній реальності, у якій бажана людина завжди залишається недосяжним ідеалом.

Ось що про такі “стосунки” каже психолог Лінда Хетч: “Такі люди часто закохуються у партнерів, які точно відмовлять їм або покинуть їх ще на початку стосунків. Таким чином закохані люди “захищають” себе від хвилювання перед справжньою близькістю, адже  сприймають інтимні стосунки з партнером як небезпеку”.

5. Недосяжний партнер “набиває їм ціну”

Ця ситуація є типовою для платонічного кохання, яке залишається без відповіді. Гектор Дж. Барнс стверджує: “Логіка в цьому є: обмежені можливості завжди збільшують вартість об’єкта, в той час як нелімітовані можливості її применшують”.

Та сама річ, на яку раніше ми навіть не звертали уваги, стає для нас надзвичайно бажаною, коли ми не можемо її отримати. Те саме і з людьми – недосяжну людину ми починаємо незаслужено підносити до небес. Хіба може бути хтось кращим за відданого партнера, який ніколи вас не покине? Хіба може бути хтось бажанішим за привабливого чоловіка, байдуже, чи це популярний актор, чи симпатичний однокласник?

6. Захоплення

У коханні захоплення завжди повинно бути взаємним. Проте трапляються стосунки, у яких лише один з партнерів безмежно захоплюється іншим. Звісно, саме таке невзаємне захоплення і стає причиною нерозділеного кохання. Пам’ятайте, що будь-які стосунки, що тримаються лише на одноосібному захопленні, приречені на крах.

дівчина та метелики

Чи справді це кохання?

Ось ми і розповіли вам про найпоширеніші симптоми нерозділеного кохання. Звісно, кожен випадок характеризується своїми причинами та емоціями, але усі приклади нерозділеного кохання приводять нас до єдиного висновку: такі стосунки не є нормальними!

Кохання – це не лише щастя, це й перспектива. Часто єдине, що пов’язує людей – це лише нестримне бажання адреналіну та наявність об’єкта, заради якого хочеться жити.

Як перебороти нерозділене кохання?

Перш за все, потрібно усвідомити, що попри безмежне захоплення людиною, нам не вдасться побудувати здорові стосунки та щасливо провести решту життя з партнером, якому до нас байдуже.

Ми повинні розуміти, що ефект ідеалізування свого партнера є ледь не у кожних стосунках, проте це відчуття не повинно тривати вічно. Дуже важливо пам’ятати, що ваш партнер не відповідатиме ідеалам або прототипам ідеального кохання. Обирати другу половинку слід за її особистість, навіть якщо вона не буде ідеальною.

Звісно, це не означає, що у житті не залишиться місця для романтики, а ваш партнер не матиме жодних позитивних рис. Ми не заохочуємо повністю відмовлятися від своїх уявлень про ідеальні стосунки. Проте радимо лише пам’ятати, що нерозділене кохання можна подалати.



  • Bauman, Z. (2012). Amor líquido: acerca de la fragilidad de los vínculos humanos. Fondo de Cultura Económica.
  • Branden, N. (2000). Psicologia del Amor Romantico. Paidós.
  • Hazan, C., & Shaver, P. (1987). Romantic love conceptualised as an attachment process. Journal of Personality and Social Psychology, 52, 511-524. https://psycnet.apa.org/record/1987-21950-001
  • Sanpedro, P. (2005). El mito del amor y sus consecuencias en los vínculos de pareja. Disenso45, 5-20.

Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.