Дитячі емоційні рани: 6 типів

Поведінка людей часто формується під впливом їхнього досвіду в дитинстві. Читайте цю статтю, щоб дізнатися, як не завдати дитячі емоційні рани своїм малюкам.

Ваші дитячі емоційні рани досі завдають вам болю? Деякий негативний досвід у ранньому віці може впливати на психічне здоров’я в підлітковий період і в зрілості. Дитячі переживання є чинником, який формує розвиток особистості. У дитинстві ми не до кінця усвідомлюємо, ким є та як поводитися в житті.

Ось чому надзвичайно важливо допомогти дітям керувати своїми емоціями та долати страхи. У ролі батьків ви маєте розуміти, що виховання дітей – це, у першу чергу, командна робота.

Що таке дитячі емоційні рани?

Більшість психологічних проблем корениться в емоційних травмах, які ми отримали в дитинстві. Дитячий досвід впливає на нашу особистість і ставлення до різних життєвих ситуацій.

Якщо ці переживання були травматичні й спричинили багато болю та глибокі емоції, є досить висока ймовірність того, що ці страхи збережуться в дорослому віці. Наприклад, ви можете реагувати як дитина, коли стикаєтеся з певними стресовими ситуаціями.

Якщо ви пройшли через травматичний досвід у дитинстві, ваша внутрішня дитина зазнала приниження, зради чи страждала на низьку самооцінку, згодом вона вийде назовні й виявить ваші найглибші страхи. Цілком нормально, що дитячі емоційні рани досі живуть у вас і впливають на вашу поведінку.

Утім це не привід шукати виправдань. Потрібно працювати над собою й намагатися стати сильнішою людиною й особистістю. Навіть якщо травми не вдасться загоїти повністю, можна навчитися краще справлятися з їх наслідками.

Крім того, самоаналіз і поінформованість допоможуть краще виховувати власних дітей і вберегти їх від болю.

Дитячі емоційні рани

1. Приниження

Якщо однокласники, члени сім’ї або родичі насміхалися з деяких ваших звичок чи рис у дитинстві, це могло перетворити вас на інтровертивну особистість із багатьма проблемами. Жертви деструктивної критики можуть вирости жорстокими людьми, які хочуть, щоб інші страждали так само, як вони.

1. Страх бути покинутим

Покинуті діти схильні шукати спосіб заповнити свою порожнечу в дорослому віці. Саме тому вони часто перестають спілкуватися зі своїми батьками, щоб захиститися від можливого болю.

Також такі люди можуть безпричинно розривати стосунки першими, щоб не покинули їх. Вони говорять фрази на кшталт, “Я залишу тебе до того, як ти мене”, “Якщо ти підеш, то краще не повертайся”, “Чому я мушу миритися з цим, якщо нічого не отримую взамін?”.

Люди, які бояться бути покинутими, мусять боротися зі страхом відмови, руйнувати захисні стіни навколо себе, не уникати самотності й близького фізичного контакту.

1. Проблеми із самооцінкою

Здорова самооцінка формується в період дитинства, особливо вдома. Якщо дітей не приймають і не люблять такими, як вони є, малеча почуватиметься так, ніби має змінитися, щоб відповідати чужим очікуванням.

Кожна дитина має кілька рис і здібностей, які роблять її унікальною й не такою, як всі. Коли дитина розповідає вам про досягнення, яким пишається, покажіть радість і гордість за неї. Неодмінно підтримуйте своїх близьких навіть у найменших починаннях. Завдяки цьому дитина знатиме, що ви любите й цінуєте її. Це підвищить її самооцінку й емоційний добробут.

Правильне ставлення до своїх можливостей надзвичайно важливе в дорослому віці. Переважно люди з низькою самооцінкою нерішучі, невмотивовані, песимістичні та легко втрачають самоконтроль. Неодмінно сприяйте формуванню здорової самооцінки в дітей, починаючи з перших років.

1. Нечесність

Коли дитину постійно нечесно або занадто сильно карають через помилки, вона виростає невпевненою в собі. Нечесність – це емоційна рана, яка може перетворити вас на людину з дуже негативним ставленням до життя. Крім того, люди з такою травмою часто люблять критикувати всіх навколо в дорослому віці.

1. Страх розлуки

Якщо дитина пережила страх залишитися на самоті або далеко від батьків у ранні роки, вона може вирости нужденним дорослим, готовим зробити все, щоб отримати трохи любові. Люди зі страхом розлуки зазвичай сором’язливі, невпевнені в собі та занадто покірні.

1. Зрада

Якщо батьки не дотримуються обіцянок, які дали дітям, в дорослому віці малеча може мати проблеми з довірою та соціалізацією. Повага та лояльне ставлення зробить таких людей значно впевненішими в майбутньому. Коли ми обманюємо дитину, то руйнуємо її наївність і натомість вселяємо злість.

Висновок

Дитячі емоційні рани впливають на те, як ми бачимо життя та справляємося з ним. Якщо ви не хочете, щоб дитина виросла з емоційною травмою, потрібно бути дуже обережними під час її виховання. Важливо брати активну участь у цьому процесі та не делегувати відповідальність третій стороні.

Потрібно пам’ятати, що кожна дитина унікальна й розвивається у власному темпі. Тому не варто порівнювати її з друзями чи однокласниками. Якщо ви хочете добитися від дитини певної поведінки, потрібно змусити її задуматися над власними вчинками без надмірного тиску чи покарань.

Насамкінець хочемо сказати, що відкрите спілкування й готовність допомогти – це обов’язок усіх батьків. Завдяки цьому малеча почуватиметься в безпеці й зможе відкрито обговорювати свої страхи чи переживання з вами. Це не лише допоможе захистити її від травм, але й пришвидшить вирішення проблеми.