Страх дитини залишатися без мами: причини та лікування

Зверніть увагу на те, що лише кваліфікований спеціаліст може встановити правильний діагноз та виявити розлади у вашого малюка. У цій статті ми розповімо про те, як проявляється страх залишитись без мами у малих дітей. Якщо ви помітили деякі з цих симптомів у свого малюка, одразу зверніться за порадою до лікаря.
 

Страх залишитися без мами – це дуже поширене явище серед маленьких дітей і є одним з невіддільних етапів розвитку дитини.

Зазвичай він проявляється у малюків віком від 8 до 12 місяців і зникає, коли дитина досягає дворічного віку. Втім, трапляються поодинокі випадки, коли дитина відчуває страх залишитися без мами чи тата вже у молодшому шкільному та підлітковому віці.

  • Поява страху самотності у дітей зазвичай є показником проблем з розумовим здоров’ям та ознакою затяжного поганого настрою.
  • Приблизно третині дітей зі страхом перед розлукою у дорослому віці діагностують розумові розлади.
  • Ба більше, майже 50% пацієнтів з розумовими розладами вдається виявити за допомогою записів у медичній карті про пережитий у дитинстві страх розлуки з батьками.

Сьогодні ми розповімо вам про головні симптоми цього розладу, які й допоможуть вчасно виявити проблеми зі здоров’ям у вашого малюка.

На які симптоми страху перед розлукою з батьками варто звернути увагу?

Перші ознаки розладу з’являються тоді, коли дитина важко переживає розлуку з батьками або опікунами та боїться повторення такої ситуації у майбутньому.

Дізнатись більше: Діти, які мочаться в ліжко: причини та лікування

Особливу увагу варто звернути на такі симптоми страху залишатися без мами і тата:

 
  • Дитину неможливо відірвати від батьків
  • Сильний та затяжний плач
  • Відмова виконувати завдання, які передбачають розставання з батьками
  • Фізичні розлади, зокрема нудота та головний біль
  • Агресивна поведінка та раптові напади гніву
  • Відмова відвідувати школу
  • Незадовільна успішність у навчанні
  • Проблеми у спілкуванні з однолітками
  • Відмова спати в окремій кімнаті
  • Регулярні нічні кошмари

Фактори ризику, які можуть викликати страх залишитися без мами

немовля

Ось перелік головних причин, що викликають страх розлуки з батьками або опікунами:

  • Хтось із родини вже страждав на цей розлад
  • Вроджена сором’язливість
  • Походження з низького соціального класу
  • Гіперопіка батьків
  • Батьки мало часу присвячують спільному дозвіллю з дітьми
  • Проблеми у стосунках з однолітками

Ба більше, страх перед розлукою з батьками може з’явитися у результаті певної стресової ситуації у житті дитини:

  • Переїзд до нового помешкання
  • Перехід до іншої школи
  • Розлучення батьків
  • Смерть когось із членів родини або близького товариша

Як діагностувати у дитини страх перед розлукою з батьками?

Якщо ви помітили у дитини три або більше вищезгадані симптоми, це означає, що у неї також може бути страх самотності. Не варто одразу впадати у відчай, адже є два методи боротьби з цим розладом, які цілком безпечні для дитини.

 

Найефективнішим методом боротьби зі страхом залишитися без мами є терапія. До прикладу, когнітивно-поведінкова терапія спрямована на те, щоб допомогти дітям засвоїти методи боротьби зі страхами. Одними з головних вправ, що базуються на засадах цього лікувального методу, є глибоке дихання та релаксація.

Читайте також: 7 звичок, щоб побороти безсоння і покращити сон

Іншим методом боротьби з дитячими страхами перед самотністю є інтерактивна терапія для батьків та дітей. Можна виділити три етапи цього виду лікування:

1. Пряма взаємодія з дітьми

Цей етап спрямований на покращення якості стосунків між батьками та дітьми. Найголовніша вимога до батьків – це тепло, увага та похвала. Завдяки цим нехитрим діям батьки зможуть вселити дітям відчуття безпеки.

2. Пряма взаємодія з батьками

Наступний етап допомагає батькам проаналізувати, чому дитина відчуває страх та хвилювання.

Дитячий терапевт разом з батьками визначає, які саме ситуації викликають у дитини страх та допомагає їм встановити винагороду для дітей за позитивну реакцію на вигадані лікарем подразники.

3. Терапія, спрямована на навчання батьків

Цей етап покликаний навчити батьків відверто спілкуватись зі своїми дітьми на довільні теми. Завдяки цьому батькам легше контролювати поведінку дитини та відстежувати будь-які відхилення.

 

Вплив шкільного оточення на появу страху у дитини

Під час вивчення питання, чому дитина боїться залишитись на самоті без опіки дорослих, не варто забувати про вплив шкільного оточення на її поведінку. Зрештою, вашій дитині завжди необхідно мати можливість піти у безпечне місце при нападах паніки.

Ба більше, ви повинні подбати про те, щоб дитина мала змогу вийти на зв’язок з вами навіть під час перебування у школі або на відстані від дому.

Шкільні вчителі повинні заохочувати дітей спілкуватись з однокласниками, щоб уникнути розвитку безпідставних страхів у дитини.

Єдиної ефективної пігулки від страху залишитись на самоті немає.

Проте старшим дітям деякі лікарі часто призначають антидепресанти. Не забувайте, що приймати ліки можна лише під наглядом кваліфікованого спеціаліста, щоб запобігти появі побічних ефектів.

Чи впливає дитячий страх залишитися без мами й тата на ситуацію у сім’ї?

малюк з мамою

Звісно, страх самотності впливає на емоційний стан самої дитини та її оточення. Це може призвести до того, що дитина відмовляється від занять, які обов’язкові для нормального розвитку.

Цей розлад може мати такий вплив на ситуацію у родині:

  • Дитина може відмовитися від звичних занять з батьками через страх отримати від них негативні емоції
  • Батьки, у яких мало часу для себе та один для одного, можуть дратуватися через бажання дитини постійно перебувати поруч з ними
  • Брати та сестри дитини зі страхом перед розлукою з батьками можуть відчувати ревнощі за те, скільки уваги їм дістається.
 

Пам’ятайте, що вирішити проблему можна лише за допомогою кваліфікованих спеціалістів. Страх самотності у маленьких дітей – це той розлад, якому необхідно приділяти особливу увагу.

У жодному разі не беріться лікувати дитину власними силами, адже перш за все її необхідно показати спеціалісту.

Навіть якщо хтось із ваших знайомих раніше стикався з цією проблемою, не керуйтесь їхніми порадами. Кожна дитина особлива, тому й підхід може бути різним.

Лише кваліфікований спеціаліст може правильно встановити діагноз та призначити лікування.

  • Larsen J.M., Hite S.J., Hart С.H. (1983). The effects of preschool on educationally advantaged children: First phases of a longitudinal study. Intelligence.
  • Ramey С.Т., Haskins R. (1981). The modification of intelligence through early experience. Intelligence.