Особливості харчування пацієнтів із жирною печінкою
Жирна печінка або “макроевецикулярний стеатоз” – це захворювання, яке зазвичай пов’язане з поганими харчовими звичками. Дізнайтеся більше про харчування пацієнтів із жирною печінкою.
Є два види жирної печінки, один із яких спричинений зловживанням алкоголю, а інший викликаний нездоровим раціоном, багатим на жири та тригліцериди, що не дають цьому органу ефективно усувати токсини.
Деякі люди мають резистентність до інсуліну – гормону, який відповідає за регулювання глюкози. Це викликає зміни в обміні речовин і безпосередньо впливає на тканини печінки.
Жирна печінка викликає хронічний фіброз. Це відбувається, коли робота цього органу зменшується, жир окислюється, і в результаті виникає запалення, що призводить до безлічі проблем.
Загальні симптоми жирової печінки
- виснаження або втома
- втрата апетиту
- біль у правій частині живота
- відчуття екстремального здуття живота
- нудота
- труднощі з концентрацією та пам’яттю
Якщо у вас є ці симптоми, зверніться до фахівця, щоб провести відповідні аналізи. Вчасне лікування цього стану може запобігти цирозу та його побічним ефектам.
Є також біологічна схильність до жирної печінки, якщо у вас ожиріння, діабет, високий кров’яний тиск або висока концентрація тригліцеридів у крові.
Харчування пацієнтів із жирною печінкою: що можна їсти?
Важливо зрозуміти, що для лікування жирної печінки потрібно значно змінити раціон.
Зверніть увагу на ці рекомендації, щоб додати до свого повсякденного раціону продукти, багаті на клітковину та здорові білки.
Часник
Ми рекомендуємо вам прочитати: 3 засоби на основі часнику, які лікують вагінальні інфекції
Імбир
Завдяки високому вмісту антиоксидантів імбир є ідеальним союзником для зниження тригліцеридів.
Імбирний чай
Інгредієнти:
- 1 склянка води (250 мл)
- 2 столові ложки кореня імбиру (30 г)
- 1 чайна ложка меду (5 мл)
Підготовка
- Нагрійте воду. Коли закипить, додайте імбир і залиште на 5 хвилин.
- Процідіть суміш у чашку.
- Додайте мед і пийте, поки тепле.
- Ви можете пити цей чай посеред дня щонайменше два тижні.
Мангольд
Грейпфрут
Цей чудовий фрукт сприяє активізацію деяких сполук, що відповідають за окислення жирних кислот, тому він не тільки підходить для жирної печінки, але й також допомагає схуднути.
Пийте грейпфрутовий сік щоранку та насолоджуйтесь перевагами усунення жирів з організму та оптимізації здоров’я.
Зелений чай
Лляне насіння
Лляне насіння дає значні кількості омега-3, що може допомогти знизити рівень жирів у крові. Воно також містить багато розчинного й нерозчинного волокна. Перше з них допомагає печінці з поглинанням жирів, а останнє запобігає закрепам.
Аґрус
Завдяки високому вмісту антиоксидантів, він є потужним засобом для виділення токсинів, які зазвичай накопичуються в печінці. Ось чому його застосовують дедалі частіше для лікування цирозу з чудовими результатами.
Папая
Для харчування пацієнтів із жирною печінкою рекомендуют вживати папаю. Серед багатьох поживних речовин, що містяться в ній, є кальцій, залізо і вітаміни. Проте її найкращою властивістю є висока концентрація травних ферментів, таких як папаїн і хімопапаїн, які впливають на більшість функцій печінки.
Ці ферменти здебільшого містяться в насінні. Якщо ви додасте його до свого щоденного раціону, ви поліпшите травлення та глибоко очистите печінку.
Також ми радимо вам робити фізичні вправи. Почніть з прогулянок. Потім поступово перейдіть до помірного тренування, яка допоможе збільшити серцеву активність та кровообіг.
Жирна печінка – це умова, яку можна змінити, просто змінюючи свій спосіб життя. Зниження споживання жирів та алкоголю є одним з основних аспектів, які треба враховувати з огляду на харчування пацієнтів із жирною печінкою.
- Csendes, Paula, et al. “Hígado graso: ultrasonido y correlación anatomopatológica.” Revista chilena de radiología 10.2 (2004): 50-52.
- De las Cagigas Reig, Ada Lydia, and Jorge Blanco Anesto. “Prebióticos y probióticos, una relación beneficiosa.” Revista Cubana Aliment Nutr 16.1 (2002): 63-8.
- Méndez Sánchez, Nahum, Norberto C. Chávez-Tapia, and Misael Uribe. “Hígado graso no alcohólico. Nuevos conceptos.” Revista de investigación clínica 56.1 (2004): 72-82.
