Працювати, щоб жити, а не жити, щоб працювати

Робота має не лише приносити гроші, але також задоволення. Кожен може знайти справу, заради якої буде хотітись вставати кожного дня.

Завдяки технічному прогресу зараз є багато можливостей, доступних для розвитку знань і адаптації цих знань до потреб у будь-який момент. Робота повинна приносити задоволення, а не катувати нас із дня в день.

Часто ви чуєте, як люди кажуть, що вони мають знайти роботу, яка їм насправді подобається, тому що тоді їм взагалі не доведеться працювати ані дня в їхньому житті.

Але всі ми знаємо, що це не зовсім легко. Для того, щоб заробляти на життя, люди іноді змушені займатися тим, що не вписується в їхні вподобання або навіть цінності.

Але це не повинно бути так. Якщо вам доводиться проводити більшу частину дня у ворожому середовищі, яке порушує ваші принципи, рано чи пізно це вплине на ваше емоційне здоров’я. Це також, як наслідок, впливає на фізичне здоров’я.

Життя занадто коротке, щоб працювати на поганій роботі.

Ось чому необхідно робити те, що відповідає вашим талантам. І перш за все, робити те, що дає вам задоволення від того, що ви щось робите добре, що змушує вас почуватися добре.

Подивімося на це детальніше.

Час, щоб працювати, і час, щоб жити

Якщо ви знайомі з “теорією трьох вісімок”, ви вже знаєте, що в ідеалі 8-годинний робочий день залишає 8 годин для відпочинку і 8 годин для сну.

Ви також знаєте, що не завжди так буває в житті. Бувають додаткові години у робочій зміні або нестабільний графік, через який ви втрачаєте дорогоцінні години дня.

Експерти з психології праці вказують на 3 типи ставлення до роботи та складних середовищ, що її оточують:

1. Люди, які ненавидять свою роботу

Це стосується осіб, які з певних обставин дійшли до того, що ненавидять свою роботу.

Це може бути викликано кількома різними факторами, такими як погане керівництво – люди, які не цінують своїх співробітників, експлуатують їх, або конкурентні стресові середовища, в яких деякі колеги змушують вас ненавидіти роботу, створюють стрес або дискомфорт.

2. Люди, які роблять те, що має бути зроблено

Безумовно, до цієї групи належить більша частина населення. Робота, зрештою, є необхідною та обов’язковою. Таким чином, ви намагаєтеся зробити все можливе, щоб виконати роботу якомога краще.

Але ви потрапляєте під вплив покірності, яка заважає вам мріяти про краще життя або виграш у лотерею.

• Якщо немає гострого дискомфорту або деструктивного випадку, згаданих раніше, іноді люди потрапляють в рутину або відчувають відсутність мотивації. Ці люди втрачають свою життєву енергію.
• Вони повільно падають в апатію і задушливу рутину, що може призвести до стресу і тривоги через відсутність особистого задоволення. Це викликано внутрішнім дисонансом.
• Робота стає процедурою, а не тим, що визначає вас або змушує вас почуватися корисними чи пишатися собою. Хоча всі люди різні, багато людей через це страждають від депресії.

3. Люди, які люблять те, що роблять

Ця група людей складається з тих, які знайшли свою життєву мету, яка їх визначає. Вони ідентифікують себе з нею. Для цих людей робота не є зобов’язанням, а скоріше дає їм особистий сенс.

• Їхня робота не тільки сприяє власному задоволенню, але й покращує якість життя інших людей.
• Люди, які люблять те, що роблять, і яким вдалося знайти те середовище або контекст, де цінують їхній творчий хист, працюють за покликанням.
• Слово “покликання” походить з латини. Воно означає “покликання зсередини втілити думки в дії”. Це те, що ми всі маємо знайти. Ми всі маємо знайти засоби, щоб це виконати.

Робота шукає ентузіастів

У цьому мінливому і складному суспільстві, виникла нова робоча сила, яка так само цікава, як і корисна. Вони відомі як ентузіасти (“knowmads”), і вони мають такі характеристики.

• Це можуть бути молоді чи літні люди, які знають, що мають здібності, які можуть бути корисні для інших, і хочуть ними поділитися.
• Вони розуміють, що робота – це їхня пристрасть, але вони виконують її самостійно, без необхідності керівництва.
• Ці люди люблять спілкуватися особисто або за допомогою технологічних засобів. Як правило, саме так вони розвиваються в роботі.
• Вони цінують свободу. Вони перетворюють інформацію в знання, і є універсальними. Вони постійно вчаться, непосидючі й не бояться невдач, тому що розглядають їх як спосіб чомусь навчитися.