Синдром вареної жаби: нездатність реагувати на погане ставлення

Синдром вареної жаби стосується жаби, яка витрачає всю свою енергію на адаптацію до обставин, а коли настає критичний момент, у неї немає сил, щоб врятувати себе.

Синдром вареної жаби позначає емоційну втому, яка виникає, коли ви опиняєтеся в ситуації, якої, на вашу думку, неможливо уникнути, тож ви продовжуєте з нею миритися, поки зрештою не загинете.

Можна сказати, що ви тримаєте себе в порочному колі, яке руйнує вас розумово й емоційно, аж поки ви не виснажуєтеся повністю.

Олів’є Клерк, французький письменник і філософ, використовував цей термін, щоб створити ілюстративну історію про “синдром вареної жаби”. Розгляньмо детальніше, що це значить, і як ми можемо з цього навчитися.

Синдром вареної жаби: жаба, яка марнує свою енергію

Отже, як пояснив Олів’є Клерк, якщо помістити жабу в каструлю з водою і почати повільно нагрівати, жаба просто буде поступово регулювати температуру свого тіла.

Щойно вода закипить, жаба більше не зможе регулювати свою температуру і буде намагатися вискочити.

Але, на жаль, жаба вже не може піти в той момент, тому що вона витратила всю свою енергію, регулюючи температуру, і у неї більше не має сил, щоб втекти.

Отже, жаба загине і не зможе вискочити, щоб врятуватися.

Виникає питання: що вбило жабу? Чи дійсно це був окріп, чи її нездатність належним чином вирішити, коли вискочити?

Якби ви занурили її в каструлю з водою температурою 50 градусів, вона б вистрибнула негайно, щоб врятуватися. Але поки вона терпіла поступове підвищення температури, вона не розуміла, що може і повинна вистрибнути.

Мовчазне погіршення, що приводить нас до удавання, що ми в порядку

Коли емоційне погіршення відбувається повільно, воно проходить непоміченим. Це виправдовує відсутність реакції, чому ми не постаємо проти й зрештою тонемо в токсичному повітрі, яке повільно отруює нас усіх.

Коли зміна відбувається досить повільно, вона вислизає від нашої свідомості, а тому й не може викликати жодної реакції або протесту.

У цьому сенсі є певні типи романтичних стосунків, відносин на роботі, сімейних ситуацій, друзів і навіть соціальних ситуацій, в яких нерідко можна побачити жертв синдрому вареної жаби.

Тому, коли залежність, гордість, егоїзм або вимоги починають проявлятися потроху, важко зрозуміти, наскільки шкідливо бути в цій ситуації.

Насправді, ви навіть можете почуватися добре, адже ваш партнер потребує вас, начальник довіряє вам, щоб дати певні завдання, а друг постійно потребує вашої уваги.

Але з часом ці вимоги поступово знижують вашу реакцію і час відгуку. Це використовує всю вашу енергію і здатність бачити, що це справді нездорові стосунки.

Цей мовчазний процес адаптації до дискомфорту погано впливатиме на вас і повільно й дуже обережно братиме під контроль ваше життя. Це не даватиме вам помічати та підготувати себе реагувати таким чином, що дійсно відповідає вашим потребам.

Ось чому абсолютно необхідно, щоб ви зробили свідоме зусилля, щоб тримати очі розплющеними та усвідомлювати, чого ви хочете. Це єдиний спосіб, за допомогою якого ви можете встановити контроль над тим, що погіршує ваші почуття.

Єдиний спосіб вирости – це пройти через незручності.

Дуже часто людям навколо не сподобається, коли ви вирішите цінувати свої власні права. Вони вже звикли до того, що ви підлаштовуєтеся до них, і для них ця зміна ставлення буде незручною.

Пам’ятайте, що іноді слово “досить!” допомагає гарантувати ваш добробут і захистити власну любов до себе, гідність та інтереси.

Тож завжди пам’ятайте про синдром вареної жаби й уникайте падіння в глибокий колодязь болю, якому можна запобігти, якщо ви помітите його вчасно.