Що таке швидка послідовна індукція?

29 червня, 2020
Не варто забувати, що порушення дихання може призвести до смерті. На щзстя, процедура під назвою "швидка послідовна індукція" здатна врятувати чимало людських життів.
 

Швидка послідовна індукція також відома як рототрахеальна інтубація. Зазвичай цю процедуру проводять у кабінетах невідкладної медичної допомоги. Для того, щоб процедура пройшла успішно, необхідно чітко дотримуватися послідовності дій, адже навіть найменша помилка може поставити життя пацієнта під загрозу.

Згідно з висновками одного медичного дослідження, для медичних працівників, які спеціалізуються на реанімації хворих, вміння усувати порушення дихання в об’єктах доклінічної та невідкладної допомоги є невіддільною частиною їхніх основних професійних обов’язків.

Звідси можна зробити висновок, що лікарі повинні обов’язково вміти виконувати швидку послідовну індукцію. Тільки таким чином можна суттєво знизити ризик розвитку легеневих захворювань у деяких пацієнтів.

Коли пацієнту може знадобитися швидка послідовна індукція?

пацієнт потребує швидкої послідовної індукції

Насправді хворі потребують швидкої послідовної індукції, якщо вони прибувають у кабінет невідкладної допомоги з високим ризиком відмови легень. Варто зауважити, що за умови вчасного діагностування лікарі зможуть правильно надати допомогу хворому.

Наслідки проведення швидкої послідовної індукції можуть варіюватися від гіпоксемії до серйозного пошкодження у дихальних шляхах, куди вставлятимуть рототрахеальну трубку. Саме тому дуже важливо чітко дотримуватися інструкцій та зберігати спокій.

 

Варто зауважити, що в деяких випадках не зовсім зрозуміло, чи потрібна хворому рототрахеальна інтубація. Утім, не варто хвилюватися, адже за найменшої можливості того, що пацієнту справді потрібна ця процедура, лікар неодмінно її проведе.

Безумовно, лікарю потрібно врахувати основні симптоми порушення в роботі дихальної системи, перш ніж розпочати реанімацію хворого. Саме за такими ознаками можна визначити, чи потрібна пацієнту швидка послідовна індукція:

  • Великий набряк або гематома на шиї
  • Торакальна травма в поєднанні з гіпотонією (зниженим кров’яним тиском)
  • Сильні опіки
  • Обструкція дихальних шляхів
  • Серцевий напад.

Не забувайте, що пацієнт буде сильно схвильованим та збудженим через проблеми з диханням. В таких випадках неодмінно потрібно ввести хворому заспокійливе. За можливості після цього лікар проведе швидку послідовну індукцію.

Швидка послідовна індукція: як правильно провести процедуру?

як правильно провести послідовну індукцію

Для того, щоб успішно провести інтубацію, необхідно чітко дотримуватися всіх інструкцій. Кваліфікований лікар неодмінно виконає процедуру швидко, точно та обережно. За умови дотримання всіх інструкцій лікарю вдасться уникнути всіх тих негативних наслідків, про які ми згадували раніше.

 

Дії, які потрібно виконати перед проведенням інтубації:

  • Підніміть голову пацієнта вгору, поклавши під неї подушку
  • Підніміть щелепу хворого, піднявши її вгору та спрямувавши вперед
  • Усуньте всі сторонні об’єкти з орофарингеальної порожнини
  • Усуньте всі виділення (кров чи блювоту).

Швидка послідовна індукція

  • Тримаючи ларингоскоп в одній руці, вставте його в кутик рота хворого. При цьому потрібно обережно відсунути приладом язик, рухаючи ларингоскопом вперед та вгору.
  • Вставте кінчик інструмента у надгортанник.
  • Для того, щоб зменшити ризик заковтування повітря або блювотного рефлексу, інший спеціаліст має під час процедури виконувати маневр Селіка. Зверніть увагу, що цей прийом він повинен робити впродовж усієї інтубації.
  • Якщо голосові щілини або зв’язки не видно, інший лікар повинен виконувати маневр під назвою “BURP” (“Backwards Upwards Rightwards Pressure”). Тобто, він має спеціальним чином тиснути на зв’язки, щоб вони були добре видимі. Цей прийом допоможе лікарю правильно вставити ларингоскоп, не пошкодивши при цьому дихальні шляхи хворого.
  • Якщо лікар вставить трубку правильно, він зможе витягнути ларингоскоп назовні, не зачіпаючи при цьому трубки. Після цього спеціаліст її зафіксує та приєднає до джерела постачання повітря.

Попри те, що вище ми розповіли про важливість прийомів Селіка та BURP, їх у жодному разі не можна використовувати, якщо у пацієнта серйозні травми або якщо в його трахею потрапило стороннє тіло. Дуже важливо пам’ятати про це під час проведення реанімації.

 

Лікарські препарати

Насправді швидка послідовна індукція не передбачає використання спеціальних медикаментів. Утім, трапляються випадки, коли без ліків провести інтубацію пацієнту буде неможливо.

Якщо хворий знаходиться у збудженому стані, йому необхідно одразу ввести заспокійливі засоби. У випадку, якщо пацієнт відчуває сильний біль, окрім заспокійливого йому також потрібно дати знеболювальні препарати.

Не варто забувати про певні обставини, коли лікарям невідкладної медичної допомоги доводиться вводити хворим мікрорелаксанти. Це необхідно в тих випадках, коли трубка не може пройти у трахею через напружені м’язи.

Як бачите, швидка послідовна індукція – це та важлива процедура, яку повинні вміти правильно робити всі спеціалісти невідкладної медичної допомогти. Лише за умови чітких правильних дій спеціалісти можуть максимально захистити пацієнтів від пошкодження їхніх дихальних шляхів.

Також дуже важливо знати, які ліки потрібно використовувати під час реанімації хворого. Не забувайте, що швидка послідовна індукція – це невідкладний спосіб надання медичної допомоги, а тому діяти потрібно впевнено та чітко.

 
  • Almarales, J. R., Saavedra, M. Á., Salcedo, Ó., Romano, D. W., Morales, J. F., Quijano, C. A., & Sánchez, D. F. (2016). Inducción de secuencia rápida para intubación orotraqueal en Urgencias. Repertorio de Medicina y Cirugía25(4), 210-218.
  • Calvache, J. A., Sandoval, M. X., & Vargas, W. A. (2013). Fuerza aplicada por el personal de salud sobre un simulador del cartílago cricoides durante la realización de la maniobra de Sellick en la intubación de secuencia rápida. Revista Colombiana de Anestesiología41(4), 261-266.
  • Carrillo-Esper, R., Vinay-Ramírez, B., & Bahena, A. (2008). Maniobra BURP. Revista mexicana de Anestesiología31(1), 63-65.