Шишкоподібне тіло як регулятор циклів та третє око
Шишкоподібне тіло (також епіфіз або пінеальна залоза) за своєю формою дуже нагадує ананас. Саме через цю особливість пінеальна залоза й отримала свою назву (англійською “pineapple” – ананас). Цей орган відіграє неймовірно важливу роль у процесі регулювання сну, а також контролює інші добові та сезонні цикли.
Розмір шишкоподібного тіла є дуже маленьким – не більше ніж 8 міліметрів у довжину. Займає ця залоза лише крихітну частину головного мозку між двома півкулями. Шишкоподібне тіло є практично “затиснутим” у місці дотику обох частин головного мозку.
Є одна незвичайна особливість шишкоподібного тіла: саме з цією ділянкою тіла пов’язаний цілий світ духовності, магії та цікавих традицій.
Насправді досліджувати цю ділянку головного мозку почали ще багато століть тому. Вірте чи ні, але ще Декарт свого часу сказав, що саме тут знаходиться душа людини. Згідно з деякими містичними віруваннями, біля шишкоподібного тіла розташовується так зване “третє око”.
Попри величезну кількість різноманітних наукових досліджень вченим досі не вдалося повністю вивчити всі особливості та функції шишкоподібного тіла.
Одне відомо точно: ця залоза є незамінною для організму людини, саме тому у цій статті ми вирішили детальніше розповісти про неї, щоб поглибити ваші знання про роль епіфізу.
Пінеальна залоза регулює внутрішні цикли в організмі
Ми вже неодноразово розповідали про те, наскільки важливим для організму людини є мелатонін.
Саме завдяки цьому гормону людина має здатність відпочивати та спати. Мелатонін зміцнює імунну систему та запобігає появі ознак передчасного старіння.
- Дуже важливо знати, що вся відповідальність за вироблення мелатоніну лежить виключно на пінеальній залозі. Вона стимулює процес продукування цього гормону у темряві та зупиняє його виділення у денний період.
- Процес вироблення мелатоніну регулюється за допомогою фоточутливих клітин сітківки ока. Саме вони ловлять світло та посилають сигнал пінеальній залозі.
Погодьтеся, організм людини воістину є дивовижним та загадковим механізмом.
Учені сходяться на думці, що за умови достатньої кількості мелатоніну в організмі людина почувається більш енергійною та значно краще почувається. Утім, є одна проблема: пінеальна залоза досить швидко “старіє” та втрачає здатність регулювати рівень мелатоніну.
Пропонуємо детальніше вивчити можливі порушення у роботі шишкоподібного тіла.
Пінеальна залоза та кальцифікація
Якщо людина здорова, то пінеальна залоза працює як ідеальний біологічний годинник. Саме завдяки ній організм людини є здатним пристосовуватися до зміни пір року, а також має змогу краще спати вночі та синхронізуватися з різними природними циклами.
У сучасному світі із шаленим ритмом людина дуже часто перебуває під впливом саме штучного освітлення, яке порушує внутрішній баланс епіфізу.
- Необхідно взяти до уваги та не забувати той факт, що ця залоза є надзвичайно чутливою до таких зовнішніх факторів, як забруднене навколишнє середовище, штучне освітлення, стрес та дефіцит вітаміну D.
- Зверніть увагу, що епіфіз отримує значно більше крові, ніж усі інші частини головного мозку. Ба більше, до цієї залози потрапляє майже така ж кількість крові, як і до нирок.
- На жаль, пінеальна залоза починає гірше працювати, коли людина дорослішає.
- У зрілому віці зазвичай відбувається кальцифікація (затвердіння) шишкоподібного тіла.
- Після кальцифікації пінеальна залоза перестає виконувати свої функції належним чином, тож у людини можуть виникнути розлади сну, регулярне відчуття втоми та погіршення пам’яті. До того ж, суттєво зростає ризик того, що у похилому віці розум людини вже не буде таким ясним, як раніше.
Третє око, або місце, де живе душа
Як ми вже згадували на початку статті, у багатьох духовних віруваннях та східних філософіях пінеальну залозу асоціюють з третім оком. Деякі практики стверджують, що саме завдяки цій маленькій ділянці тіла людина має здатність до духовного просвітлення. Вони вірять, що епіфіз відповідає за чутливість людини та виділяє її з-поміж інших живих істот високим рівнем свідомості.
Вірте чи ні, але навіть у йозі також великий акцент роблять саме на цю частину головного мозку. Ба більше, у деяких тварин так зване третє око й справді існує.
Для прикладу, у Новій Зеландії мешкає ящірка під назвою гатерія, або туатара. На голові цієї рептилії є справжнє третє око, яке виконує дві важливі функції: гормональну та терморегуляційну.
Як правильно піклуватися про здоров’я пінеальної залози?
Найгірший ворог шишкоподібного тіла – це кальцифікація.
Звісно, дуже важко запобігти розвитку цього процесу, адже з віком затвердіння епіфізу є неминучим. Однак ви можете трохи сповільнити кальцифікацію, якщо візьмете на озброєння кілька корисних звичок та почнете вести активний спосіб життя.
Ось кілька корисних рекомендацій:
- Живіть у гармонії з природними циклами зміни дня і ночі.
Що ми маємо на увазі? Усе дуже просто. Якщо надворі сонячно, скористайтеся цією можливістю та підіть на прогулянку, щоб прийняти сонячні ванни. Утім, при цьому не забувайте про сонцезахисні засоби та не виходьте на вулицю, коли сонце перебуває у зеніті.
- Не забувайте, що світло, яке випромінюють електронні прилади (мобільний телефон, комп’ютер чи телевізор) дуже негативно впливає на роботу пінеальної залози.
Для того, щоб захистити свій організм у цілому та шишкоподібне тіло зокрема, рекомендуємо вимикати всі подібні пристрої щонайменше за одну годину до сну.
- Якщо ви хочете гарно почуватися вранці, радимо завжди спати у цілковитій темряві.
- Не забувайте про вітамін D, адже він є незамінним для належної роботи пінеальної залози.
- Забруднене навколишнє середовище та велика кількість фторидів також негативно впливають на роботу епіфізу.
Зверніть увагу, що одним з найкращих методів боротьби із фторидами є велика кількість свіжих фруктів у раціоні. Ми рекомендуємо додати до щоденного меню тамаринд (індійський фінік).
Неодмінно перегляньте свій стиль життя та навчіться регулярно піклуватися про здоров’я пінеальної залози. Повірте, вона є незамінною для правильної роботи організму та високої мозкової активності.
- Shelton, G. D. (2004). Muscle pain, cramps and hypertonicity. Veterinary Clinics of North America – Small Animal Practice. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2004.05.019
- Hawke, F., Chuter, V., Walter, K. El, & Burns, J. (2012). Non-drug therapies for lower limb muscle cramps. Cochrane Database of Systematic Reviews. https://doi.org/10.1002/14651858.CD008496.pub2
- Parisi, L., Pierelli, F., Amabile, G., Valente, G., Calandriello, E., Fattapposta, F., … Serrao, M. (2003). Muscular cramps: Proposals for a new classification. Acta Neurologica Scandinavica. https://doi.org/10.1034/j.1600-0404.2003.01289.x