Токсичні сім'ї та їх характеристики

Ми знаємо, що останнім часом термін “токсичний” використовується дуже часто. Зрештою, кожен із нас чув фрази на кшталт “мої стосунки токсичні” або “мій партнер з роботи дуже токсична людина“.

На жаль, ми нечасто говоримо про те, що відбувається в нашому домі. У цій маленькі, закритій соціальній групі, яка називається сім’єю. Зрештою, нам часто здається, що в чужих стінах усе добре, там панує любов, комфорт і взаємна підтримка.

Утім це не завжди так. Сім’я – це дуже закрита інституція, де іноді можуть відбуватися не зовсім хороші речі. 

Сьогодні ми хочемо глибше зануритися в цю тему, поговорити про токсичні сім’ї, їх типи та характеристики.

Токсичні сім’ї та їх типи

Психологи та фахівці нагадують, що замість того, щоб зосереджуватися на понятті “токсичні сім’ї”, варто говорити про токсичних батьків.

І батько, і мати знаходяться у позиції влади в сім’ї. Їхня поведінка впливатиме на решту мешканців будинку, чи то на дітей, чи навіть на старших родичів, таких як бабусі та дідусі.

Крім того, центром “токсичності” не можна вважати лише одного члена сім’ї.

Маніпулятивні, нарцисичні сім’ї з низьким рівнем толерантності

У деяких сім’ях негаразди сконцентровані навколо члена родини, який поводиться як нарцис або маніпулятор.

• Така людина часто створює ситуації, де вона контролює близьких, обмежує чужу свободу, виказує відсутність поваги або поводиться нетолерантно.
• Ціна такої поведінки дуже висока. Діти не відчувають ні турботи, ні поваги. Як наслідок, у них розвинеться низька самооцінка або навіть неконтрольована поведінка, якщо вони почнуть діяти проти людини, яка є основною причиною токсичності в сім’ї.

Незрілі батьки та діти, які піклуються про своїх батьків

Ще один тип токсичної сім’ї – це сім’я, де один або обоє батьків дуже незрілі.

Безвідповідальність, відсутність інтересу до дітей, необачність і невміння контролювати свої імпульси та пориви роблять їх людьми, на яких не можна покластися.

У таких випадках дітям часто доводиться рано брати дорослі обов’язки на свої плечі. По-перше, так не повинно бути. По-друге, це дуже нездорово.

Діти мають розвиватися у власному темпі. Змушувати їх рано дорослішати – неправильно.

Батьки, які проектують свої розчарування на інших

Немає гіршої психологічної зброї, ніж розчарування, яке шукає собі жертву. Насправді, незадоволені собою батько чи мати, які проектують своє відчуття провини, страхи чи невдачі на дітей або партнера, є досить частим явищем. Це надзвичайно виснажує їхніх близьких.

Така поведінка залишає слід. Мало що може стати настільки важким тягарем для дітей, як потреба втілювати мрії своїх батьків або вислуховувати їхню невдоволеність власним життям.

Батьки, які використовують своїх дітей для конфронтації з партнером

Крім того, іноді батько або мати може використовувати своїх дітей як “зброю” проти партнера.

Такі ситуації часто виникають під час розлучення. Утім вони також трапляються в щоденному житті, коли дітей змушують стати на той чи інший бік, щоб отримати щось.

Ключовою характеристикою такої поведінки є шантаж, який може бути надзвичайно деструктивний для дитячої психіки.

Причини токсичності в сім’ях

Усвідомлення походження причини токсичних чи нездорових стосунків у сім’ї – це, без сумніву, хороша відправна точка, щоб почати зміни, навчитися справлятися із ситуацією та встановити певну гармонію.

Утім це непросто. Емоційна плата справді висока.

Крім того, на зміни знадобиться багато часу. Особливо, якщо ми звикли спілкуватися певним чином чи навіть перестали розмовляти один з одним.

Проте кожне докладене вами зусилля стане внеском у краще спільне життя, повагу та щастя батьків і дітей.

Погляньмо, які процеси зазвичай відбуваються в токсичних сім’ях:

• ймовірний психологічний розлад чи залежність члена сім’ї;
• зловживання владою й авторитарний стиль поведінки.
• батько або мати не виконують свої обов’язки;
• відсутність любові або погані емоційні стосунки;
• можливе фізичне чи психологічне насильство або погане ставлення;
• неякісне спілкування через невміння підтримувати хороші стосунки, відсутність інтересу або характер людини;
• незгода між батьками;
• ненадійність матері або батька;
• низька самооцінка одного або обох батьків;
• занадто високі очікування та потреба батьків і дітей відповідати їм.

Цілком можливо, ви помітили в себе кілька з цих звичок. Тому ми хочемо зазначити, що важливо аналізувати свою поведінку та працювати над собою. Потрібно намагатися створити кращі стосунки та середовище в сім’ї.

Утім якщо ви усвідомлюєте, що певні стосунки дуже негативно впливають на вас, також варто бути готовими піти на радикальний крок, щоб захистити свою емоційну гармонію та гідність.