Токсична сім’я як причина психічних розладів

· Грудень 30, 2016
Проблема токсичної сім'ї в тому, що рано чи пізно вона звалює усі свої проблеми на дітей, і подорослішавши, вони не вміють цінувати себе.

Мабуть, ви знаєте багато людей, яким довелося вирости та жити в токсичній сім’ї, адже це явище значно поширеніше, ніж можна собі уявити. 

Іноді люди навіть не усвідомлюють, що ця проблема також стосується їх, доки не розуміють, що повністю в неї занурилися.

Це складна ситуація, тип токсичних стосунків із яких не можна втекти або уникнути їх. Проте чи знали ви, що токсичні сім’ї можуть спричиняти або розвивати психічні розлади?

Ми хочемо поговорити про це докладніше.

Токсичні сім’ї та психічні проблеми

kaktus-u-formi-sosky

Сім’я є дуже важливою для кожної людини. Це середовище, у якому діти отримують виховання та первинні навички спілкування з іншими.

Саме тому нескладно зрозуміти, як занадто токсичні стосунки, які не мають балансу та здорових емоцій, можуть спричиняти складні розлади.

Існує кілька типів сімей, проте лише деструктивні сім’ї із серйозними проблемами, надмірним контролем чи іншими відхиленнями негативно впливають на маленьких дітей. Пізніше це призводить до того, що діти страждають від психологічних розладів, не розуміючи справжньої їх причини.

Саме тому ми хочемо розповісти вам про деякі найцікавіші випадки зв’язку між токсичною сім’єю та психічними розладами. Погляньмо!

1. Ефект Пігмаліона та його вплив на дітей

Ефект Пігмаліона полягає в тому, що діти перебирають на себе певні ролі через вплив батьків. Це означає, що все, чого дорослі хочуть від своєї малечі або чого бояться, діти втілюють у реальність.

Саме тому, щоразу, коли ви вішаєте ярлик на своє дитя, кажучи такі фрази: “Ти такий лінивий”, “У тебе поганий характер”, – це може дуже негативно на нього вплинути.

Батьки й досі не усвідомлюють, наскільки великий вплив мають на своїх дітей. Вони не розуміють, що будь-який повішений ярлик може проявитися згодом. Адже певною мірою, це “отруює” поведінку дітей.

2. Летальна любов

zhinka-iz-sertsem-u-klitsi

Є певна фраза, яку батьки або інші близькі родичі часто кажуть своїм дітям: “Ніхто не любитиме тебе більше, ніж ми”. Якщо сприйняти це буквально, людина може почати почуватися так, ніби вона не заслуговує на іншу любов, крім тієї, яку дає їй сім’я.

У такій ситуації основна проблема полягає в тому, що зазвичай дитина починає мовчати навіть у найскладніших ситуаціях, як-от під час емоційних образ або неналежного ставлення.

Важливо, знати що любов, яку дає сім’я, може бути нездоровою, саме тому треба розважливо до цього ставитися. Сім’я не є хорошою лише тому, що це сім’я. Іноді родинні стосунки можуть бути дуже токсичними.

3. Надмірна опіка з боку батьків

Надмірна опіка може спричинити такі проблеми, як емоційна залежністьДіти боротимуться з нею, навіть коли виростуть і стануть дорослими. Саме тому для батьків важливо зберігати баланс і ніколи не намагатися захищати свою дитину занадто сильно.

Хочете, щоб ваша дитина почувалася невпевненою в усьому? Хочете виховати когось, хто не вірить у себе? Якраз такі наслідки і спричиняє надмірна опіка, а також інші емоційні проблеми, яких складно позбутися.

Усе, що ми переживаємо в дитинстві, має на нас вплив.

4. Проектовані бажання та невпевненість

Скільки разів ви бачили як пара, проходячи через кризу, залучає в неї своїх дітей? Хоча ви й не хочете цього визнавати, часто проблеми захоплюють нас настільки сильно, що ми перестаємо звертати увагу на власних дітей, що дуже сильно впливає на всіх.

У багатьох сім’ях дорослі проектують свої розчарування та невпевненість на дітей, через що ті перебувають під великим тиском. Тиском, який вони не повинні були б відчувати. Адже діти не відповідають за проблеми дорослих.

dytyna-z-kotom-iakyi-sydyt-u-vikni

Усі ці ситуації можуть призвести до депресії, часткових розладів особистості, залежності та багатьох інших психозів, які стають дуже складними та важко переживаються в дорослому житті.

Можливо, ви виросли в токсичній сім’ї? До яких проблем це призвело у вашому житті? Ми не обираємо собі батьків, але можемо щонайменше усвідомлювати їхні помилки, щоб не повторювати їх із власними дітьми.

Тому варто задуматися над тим, що проблеми дорослих аж ніяк не важливіші, ніж проблеми дітей.