Вхід із малими дітьми заборонено: заклади проти дітей
Щаслива дитина, якій подобається взаємодіяти зі світом і дізнаватися про нього щось нове, буде шумною та непосидючою. Протягом останніх років рух “Вхід із малими дітьми заборонено” привернув до себе чимало уваги, адже такі заклади проти дітей справді непокоїть багатьох із нас.
Тепер готелі пропонують перебування “без дітей”. Це означає, що на території закладу ви не натрапите на малечу, яка бігає, плаче вночі або вовтузиться в басейні. Та сама тенденція починає стосуватися барів і ресторанів.
Цей рух почався в США та Великобританії. Поговорімо про цю складну тему трохи докладніше.
Хіба ми справді забули, як воно бути дітьми? Хіба в нас залишилося настільки мало розуміння, що ми не здатні сприймати дивовижні шумні та непосидючі роки, які характеризують дитинство?
Хочемо запросити вас обговорити цю тему разом із нами на цьому сайті.
Рух “Вхід із малими дітьми заборонено” заполонив громадські місця. Заклади проти дітей.
Ми хочемо розпочати обговорення з прикладу канадської співачки та композитора Сари Блеквуд. Минулого року з нею трапився випадок, який дуже глибоко зачепив її почуття. Своєю історією вона хоче привернути увагу суспільства до дечого важливого.
На сьомому місяці вагітності Сара летіла зі своєю дворічною дитиною із Сан-Франциско у Ванкувер. Їй не вперше доводилося здійснювати таку мандрівку, але цього разу дещо було по-іншому.
Перш ніж літак встиг злетіти, її син почав плакати. Вже зовсім скоро всі пасажири стали озиратися в напрямку крику з очевидним роздратуванням. Потім почали долинати різні коментарі, на кшталт: “Я ка погана матір”, “ Вона не може справитися з власною дитиною” .
Читайте також: Вчіть дітей щастя, а не досконалості
Потім до Сари підійшла стюардеса і попередила, що потрібно заспокоїти свою дитину, адже інші пасажири скаржаться. Їй сказали, що якщо син не перестане плакати, їх попросять висадитися з літака.
Через таке ставлення молодій матері майже відняло мову.
Її малий плакав ще тільки 10 хвилин, а потім заснув і не прокидався аж до посадки.
Хіба люди забули, що таке бути батьками? Хіба вони не пам’ятають, що діти плачуть, сміються, кричать і верещать?
Дитинофобія або переконання, що дитина плаче тому, що її погано виховують
Це лише один маленький приклад щоденних випробувань, через які доводиться проходити багатьом батькам. Похід за покупками, в кіно або вихід у ресторан… Якщо дитина, кричить, плаче або будь-яким іншим способом привертає увагу, усі вважають, що причина в тому, що її батьки “щось роблять неправильно”.
- Це помилкове переконання, яке ставить тавро. Кожна дитина унікальна й має власну особистість і способи взаємодіяти з іншими людьми. Деякі малюки страшенно непосидючі, тоді як інші значно спокійніші. Тим не менш, це не завжди результат батьківського виховання.
- Діти плачуть. Плач – це їхніх спосіб просити про щось і спілкуватися. Це дуже природній вияв емоцій, який розуміє кожна мама.
Саме тому потрібно проявляти більше розуміння та поваги, якщо під час подорожі ви бачите батьків, які не можуть заспокоїти свою дитину.
Неодмінно прочитайте цю статтю: Чим глибша емоційна рана, тим більше ми ховаємо біль
Через дитинофобію багато закладів у США та Великобританії змушені забороняти вхід із малечею та переходити на політику “Вхід із малими дітьми заборонено”. Однак коли вони так роблять, то також забороняють вхід батькам цих дітей. Про це неодмінно варто подумати.
Звісно, туристичні компанії можуть пропонувати будь-які послуги, які вважають за потрібне. Якщо людина хоче поїхати на відпочинок і не бачити та не чути дітей, її бажання також варто поважати.
Щаслива дитина – це дитина, яка бігає, кричить і потребує уваги
Діти хочуть торкатися всього, експериментувати, відчувати, сміятися та вчитися… Якщо змусити їх замовкнути, перестати плакати, говорити тихо та не вовтузитися в сидінні, ви лише виховаєте боязке створіння, занадто залякане, щоб відкривати цей світ.
Перегляньте статтю: Захистіть себе від недоброзичливих членів родини
- Реагуйте на плач і не намагайтеся закрити дитині рота. Якщо малеча хоче до чогось доторкнутися, природно оберігати її від травм, але також варто пам’ятати, що дітям потрібно відкривати щось нове, бути допитливими та взаємодіяти зі своїм оточенням.
- Саме по собі дитинство – це шумний етап життя. І не потрібно повертатися в садок, щоб пригадати, як воно бути дитиною.
- З часом малеча виросте і навчиться поводитися в літаках тихо.
Ми поважаємо батьків і їхнє завдання – виховання дітей і піклування про них.