5 фактів, які необхідно знати про хвилювання

Лютий 4, 2018
Хвилювання - це звична реакція організму на можливу загрозу життю та здоров'ю людини.  Втім, якщо воно охоплює вас надто часто і без видимої причини, настав час зрозуміти причини такої реакції організму та навчитися боротися з цим станом.

Кожна людина відчувала хвилювання хоча б раз за життя. Серцебиття прискорюється, організм групується та насторожується в очікуванні небезпеки, дихання стає утрудненим, а у горлі з’являється клубок, який не дає говорити – усе це ознаки хвилювання.

Втім, часто ця спонтанна реакція організму на можливу небезпеку оточена міфами та безглуздими вигадками, які не дають повного розуміння, що таке хвилювання і як з ним правильно боротися.

Більшості людей відомі лише основні симптоми хвилювання, проте чи знають вони, що насправді стоїть за цим станом?

1. Хвилювання – це не хвороба

чому хвилювання часто висміюють

Хвилювання часто помилково вважають захворюванням, адже воно може позбавити людину можливості працювати та насолоджуватися життям. Іноді людина, охоплена хвилюванням, має дивакуватий вигляд, і люди з її оточення не завжди можуть зрозуміти, що відбувається.

Втім, це не означає, що хвилювання – це хвороба.

  • Попри те, що деякі люди можуть переживати неконтрольоване хвилювання надто часто, потрібно пам’ятати, що знервований стан не свідчить про жодні фізичні або психічні розлади.
  • Усе, що вам знадобиться, щоб заспокоїти нерви та перебороти страх – це вивчити кілька стратегій, які допоможуть опанувати себе та повернути контроль над власним життям.

2. Чи можна померти від хвилювання?

Коли стрес накопичується, вам може здаватися, що смерть уже близько. У такі миті до горла підступає клубок, і людина не може ані дихати, ані дібрати слів.

Втім, негативні думки лише погіршують стан справ, адже вони мають здатність підсилювати тривоги і погіршувати самопочуття людини.

Не забувайте, що хвилювання – це природна реакція організму на небезпеку, проте чи знаєте ви, що насправді становить для нас небезпеку? Адже часто навіть коли все гаразд, і нам нічого не загрожує, ми однаково не можемо позбутися нав’язливих думок. Таким чином організм реагує не безпосередньо на загрозу, а на сам страх перед можливою небезпекою.

Звісно, померти від хвилювання не можна, адже ані сама підвищена нервозність, ані інші симптоми не призводять до летальних наслідків. Не забувайте, що хвилювання може бути безпідставним, і воно не обов’язково свідчить про наявність реальної загрози для організму.

Більшість наших страхів ніколи не призведуть до лиха у реальному житті. Ви не задихнетеся від хвилювання, бо клубок у горлі від страху зникне так само швидко, як і з’явився. Страх – це лише техніка, яку організм опановує, щоб навчитися розпізнавати реальну загрозу та бути готовим швидко відреагувати на неї.

3. Хвилювання – це нормальна реакція на загрозу

хвилювання і страх - реакція на небезпеку

Хвилювання – це звична реакція людського організму на загрозу власному життю або безпеці близької людини. Саме тому кожен з нас принаймні раз у житті переживав страх і зхвильованість.

Втім, трапляються випадки, коли захисна реакція організму не спрацьовує.

Якщо ви відчуваєте сильний, неконтрольований страх у ситуаціях, які насправді не несуть загрози ані вашому здоров’ю, ані життю, час замислитися над тим, як опанувати себе та правильно вийти зі стресової ситуації.

У випадку, якщо ви не можете контролювати свої відчуття, а напади паніки не дають змоги насолоджуватися життям, спробуйте визначити, що саме викликає у вас страх, які проблеми не дають вам жити спокійно, та які невирішені справи не дозволяють рухатися далі. Проаналізувавши усі ці питання, ви зможете ефективно вирішити свої проблеми та позбутися неконтрольованого страху.

4. Хвилювання кардинально змінює людину

Ви могли не звертати на це увагу досі, але страх та розхитані нерви насправді призводять до кардинальних змін в організмі людини, й відбувається так зване програмування мови тіла. У результаті організм людини завжди перебуває на сторожі й у повній готовності до боротьби із зовнішньою загрозою.

Що стосується когнітивного аспекту, то у мозку відбувається чітка зміна образів та думок, які не лише активують захисну реакцію організму, але й завчасно готують план втечі у разі наближення небезпеки.

Зміни відбуваються й у роботі опорно-рухового апарату людини. М’язи скорочуються та напружуються, щоб бути напоготові до виконання будь-яких вказівок мозку (бігти, ховатися, боротися, тощо).

Хвилювання призводить і до фізіологічних змін в організмі людини. Зокрема, страх викликає підвищення частоти серцебиття, пітливість, головний біль та навіть розлади травлення.

Не забувайте, що за допомогою всіх вищезгаданих симптомів організм реагує на можливу загрозу, щоб завжди бути готовим до справжньої небезпеки. Втім, якщо ви усвідомлюєте, що вам нічого не загрожує, навчіть організм виважено реагувати на ситуацію та не втрачайте контроль над собою.

5. Страх та напади паніки призводять до погіршення здоров’я

потрібно вміти перебороти хвилювання

Хвилювання – це не захворювання, і навіть якщо часом воно виникає безпідставно, не варто одразу налаштовувати себе на негатив. Така захисна реакція – це своєрідний сигнал організму, що потрібно сповільнити темп життя, переглянути раціон, інтенсивно зайнятися спортом та приділити більше уваги догляду за собою.

Втім, якщо ви постійно живете зі страхом, з часом це може негативно вплинути на ваше самопочуття та здоров’я. Якщо ви не зможете вчасно опанувати себе, то це може призвести до ослаблення імунної системи. А також до розвитку депресії, безсоння та навіть короткочасної втрати пам’яті.

Знаючи причину появи страху, ви зможете знешкодити її ще у зародку та повернутися до нормального життя.

Зверніть увагу, що ігноруючи тривожні симптоми, нічого не роблячи для покращення самопочуття та намагаючись заспокоїти нерви за допомогою медикаментів, ви не зможете позбутися проблеми.

Завжди намагайтеся вирішити будь-яку проблему при появі перших тривожних дзвіночків.

  • Kasper, S., Boer, J. A. d., & Sitsen, J. M. A. (2003). Handbook of depression and anxiety (2nd ed.). New York: M. Dekker.
  • Root, B. A. (2000). Understanding panic and other anxiety disorders. Jackson: University Press of Mississippi.
  • Veeraraghavan, V., & Singh, S. (2002). Anxiety disorders: psychological assessment and treatment. New Delhi; Thousand Oaks, CA: Sage Publications.
  • Millan, M. J. (2003). The neurobiology and control of anxious states. Progress in Neurobiology. Elsevier Ltd. https://doi.org/10.1016/S0301-0082(03)00087-X