8 рослин, які очищують повітря в домі
Кімнатні рослини – це тепер прекрасний елемент дизайну. Річ не лише в тім, що вони мають гарний вигляд та додають більше кольору в інтер’єр, але й очищують повітря.
Хоча деяким людям більше подобається тримати рослини на подвір’ї, є багато й таких, хто відкриває для себе переваги вазонів.
Найкраще в усьому цьому те, що їх дуже просто вирощувати, якщо ви будете правильно доглядати.
Багатьом із вас, мабуть, цікаво довідатися про найкращі кімнатні рослини. Саме тому сьогодні ми подивимося на 8 рослин, які рекомендують тримати в домі для очищення повітря.
1. Пальма арека
Пальма арека – це прекрасна рослина, яка чудово впишеться в будь-який інтер’єр. Її листя красиво переплітається і має заспокійливий ефект.
Крім того, за пальмою арека дуже просто доглядати. Найважливіше те, що вона має здатність виводити токсини, які накопичуються в пилі, а також шкідливі часточки з навколишнього середовища.
2. Бамбукова пальма
Хоча з вигляду вона схожа на пальму арека, бамбукова пальма дещо відрізняється. Вона дуже добре очищає повітря в приміщеннях.
Доведено, що ця рослина допомагає позбутися токсичних сполук, як-от: бензол, трихлоретилен й інших забруднювальних речовин.
Також вважають, що вона створює в домі гармонію та дарує відчуття спокою, необхідне, щоб розслабитися.
Окрім всього цього, бамбукова пальма має дуже красивий вигляд й додасть будь-якому приміщенню нотку екзотики.
3. Папороть
Папороть – це дуже популярна рослина, яка росте повсюди майже так само, як бур’ян. Утім не давайте цьому ввести себе в оману, адже є багато дуже цікавих різновидів папороті.
Хоча доглядати за папороттю нескладно, важливо не забувати, що все ж вона потребує трохи більше уваги, ніж інші рослини.
4. Плющ
Плющ – це рослина, яка може вижити майже в будь-яких умовах. На щастя, він також чудово підходить для закритих приміщень, як-от квартири.
Серед переваг плюща варто зазначити те, що він дуже легко росте, без проблем адаптується до навколишнього середовища та сприяє створенню гармонії в домі, відповідно до правил фен-шуй.
Утім не варто ставити його в місця, які нагріваються або мають високу температуру, адже ця рослина схильна до пересихання.
5. Орхідеї очищують повітря в домі
Попри те, що орхідеї мають репутацію рослин, за якими важко доглядати, правда в тому, що це набагато простіше, ніж думає більшість людей.
Хоча це досить делікатна квітка, секрет догляду за нею полягає в правильній кількості сонця та води.
Якщо у вашій квартирі чи будинку стоятимуть орхідеї, це допоможе позбутися ксилену, забруднювача повітря, який міститься у фарбі та меблях.
Найцікавіше те, що вони дихають та виробляють кисень уночі, що робить їх ідеальною рослиною для спальні.
6. Сциндапсус (Потос)
Ця рослина дуже популярна і її без проблем можна знайти в магазинах. Вона не потребує жодного особливого догляду й дуже часто використовується для декору офісів, громадських місць і магазинів.
Сциндапсус легко адаптується до навколишнього середовища з температурою від 15 до 29 градусів. А втім, варто пам’ятати єдине: ґрунт завжди має бути трохи вологий.
Дивовижно, але ця рослина має здатність поглинати формальдегід, ксилен і бензол.
7. Спатифіллум
Одна з причин, чому людям подобається тримати спатифіллум удома, криється в тому, що це витривала квітка, яка прекрасно почувається в тіні та за низьких температур.
Крім того, вона є чудовим декоративним елементом. Спатифіллум не потребує особливого догляду і може виводити токсини, як-от:
- ацетон
- етилацетат
- амоній
- бензол
- метиловий спирт
- ксилен
- формальдегід
- трихлоретилен
8. Сансевієрія
Насамкінець хочемо розповісти про сансевієрію (sansevieria trifasciata), яка дуже часто використовується в інтер’єрі, як декоративний об’єкт. Ця чудова рослина виживає майже в усіх температурах.
Якщо посадити її на вулиці, сансевієрія витримує температуру від 5 градусів морозу до 40 градусів спеки.
Кажуть, що вона має здатність знижувати рівень бензолу, ксилену та толуолу в повітрі.
Хочете якось доповнити цей список? Будемо раді дізнатися ваші думки. А тим часом, радимо пошукати указані в цій статті рослини в найближчому магазині для садівництва та насолоджуватися чистішим повітрям і гармонією в домі.
- Arreguín-Sánchez, María de la Luz, Fernández-Nava, Rafael, Quiroz-García, David Leonor, & Acosta-Castellanos, Salvador. (2009). Análisis de la distribución de las especies de helechos y afines del valle de México, notas ecológicas y florísticas. Polibotánica, (28), 15-36. Recuperado en 31 de enero de 2019, de http://www.scielo.org.mx/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1405-27682009000200002&lng=es&tlng=es.
- Benítez, Bárbara, & Soto, F. (2010). EL CULTIVO DE LA PALMA ARECA (Dypsis lutescens, H. Wendel). Cultivos Tropicales, 31(1), 00. Recuperado en 31 de enero de 2019, de http://scielo.sld.cu/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0258-59362010000100009&lng=es&tlng=es.
- González Minero, Francisco José, & Bravo Díaz, Luis. (2017). Estudio botánico y farmacéutico de productos con aplicación en cosmética y cuidado de la piel. Ars Pharmaceutica (Internet), 58(4), 175-191. https://dx.doi.org/10.4321/s2340-98942017000400005
- González Tamayo, Roberto. (2006). Las orquídeas de México. Acta botánica mexicana, (75), 101-103. Recuperado en 31 de enero de 2019, de http://www.scielo.org.mx/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0187-71512006000200005&lng=es&tlng=es.
- Grijalba, PE, & Palmucci, HE. (2007). Cylindrocladium spathiphylli, a causal agent of root and crown rot of Spathiphyllum wallisii in Buenos Aires, Argentina. Phyton (Buenos Aires), 76, 79-84. Recuperado en 31 de enero de 2019, de http://www.scielo.org.ar/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1851-56572007000100007&lng=es&tlng=en.
- Pérez-León, Gerardo, Chavarría-Pérez, Lourdes, Araya-Quesada, Julio, & Gómez-Alpízar, Luis. (2013). Identificación del agente causal de la antracnosis de Sansevieria spp. en Costa Rica. Agronomía Costarricense, 37(1), 39-50. Retrieved January 31, 2019, from http://www.scielo.sa.cr/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0377-94242013000100003&lng=en&tlng=es.
- Sánchez Medrano, María Teresa, Espuna Mújica, José Adán, & Roux Gutierrez, Rubén Salvador. (2016). El bambú como elemento estructural: la especie Guadua amplexifolia. Nova scientia, 8(17), 657-677. Recuperado en 31 de enero de 2019, de http://www.scielo.org.mx/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S2007-07052016000200657&lng=es&tlng=es.
