Час не стирає, він ставить усе на свої місця

Час не стирає, він ставить усе на свої місця

На відміну від популярної фрази, час не зітре всі погані спогади сам по собі. Складні історії не вирішуються самі собою впродовж декількох місяців або років.

Час не є пасивним агентом, який діє як гумка, щоб стерти щось неприємне, адже плин часу під’єднаний до вашого розуму, зокрема до особливого способу створення своєї реальності.

Розум, який переслідує болісні події, не здатний рухатися вперед, навіть через 5 або 10 років. Коли ви чіпляєтеся за щось, час не минає.

Ви маєте розуміти, що єдине, що зроблять сторінки календаря з плином місяців, – це розставлять усе на свої місця.

Те, що завдало вам болю, має залишитися в минулому і припинити вам докучати. Усе, що важливе, дає вам сили, енергію і приносить щастя, має бути вашим партнером щодня протягом усього вашого життя.

Сьогодні ми б хотіли дати вам кілька простих стратегій, щоб пам’ять стала вашим найкращим рятувальником, вашою найкращою зброєю для зцілення ран.

Час і пам’ять – найкращі скульптори

Спеціалісти з пам’яті та неврології говорять, що чим більше ви викликаєте спогад, тим більше ви його модифікуєте. Це не обов’язково означає, що ви зміните його або повністю викривите первинний образ.

Але відбувається так, що чим більше ви тримаєтеся за образ минулого, добрий чи поганий, тим більше активізуєте свої емоції, і тим більше він на вас впливає, змінює ваше теперішнє.

Використаймо класичний приклад: емоційний розрив. Навіть якщо пройшло 5 або 10 років, ви повертаєтеся до свого минулого, жалкуючи, що не боролися або що не стали такими, як хотів ваш партнер.

Коли ваш розум починає чіплятися за один дуже конкретний момент у минулому, ви припиняєте вкладати в себе в повному обсязі та в здоровий спосіб.

• Минуле – це не місце, де ви можете почати власну битву, куди ви можете віддати свою енергію. Минулого просто не існує, але сьогодення тут і зараз – це те, що можна помацати й побачити.
• Потрібно поставити все на свої місця. Час – це те, що допомагає вам це зробити, у поєднанні з вашою власною волею і мудрістю.

Кожна людина на своєму місці, кожен спогад у свій час

Люди проводять свої дні, щось згадуючи. Ми – це результат нашого досвіду, освіти, оточення і власних емоцій і цінностей. Ми інтегрували їх у свою свідомість упродовж багатьох років.

Можна сказати, що час – це те, що сформувало вас, але цей образ робить вас досить пасивними.

Правда в тому, що те, якими ви є сьогодні, створена вашими уявленнями про те, що у вас сформувало все побачене і прожите. Ви не є пасивними агентами.

• Один і той самий момент, що трапляється водночас у житті двох різних людей, переживається у два різні способи.
• Наприклад, брати та сестри, які були виховані в одному сімейному середовищі, по-різному згадують те саме.
• Якщо якась людина постійно чіпляється за болісну подію, її життя буде прив’язане до минулого, втратить сьогодення.
• З іншого боку, інший брат або сестра можуть подолати цю подію через войовничий настрій. Вони здатні залишити дещо з минулого позаду, долаючи це з силою і мужністю, щоб створити більш сприятливе сьогодення.

Використовуйте пам’ять, як батут, а не як диван

Час не вилікує вас, якщо ви не шукайте ліків. Час не змінить погані моменти в житті, щоб перетворити їх на добрі. Час лише уможливлює плин днів, місяців та років.

Саме ви маєте наповнити життя рухом, важливими щасливими моментами. Ось чому треба використовувати пам’ять, як батут, а не як диван.

• Якщо хтось чимось образив вас у минулому, не тримайте цю злість. Припиніть ненавидіти. Спробуйте закрити цю рану, щоб зосередитися на важливому: жити й бути щасливими.
• Якщо ви підгодовуєте свої спогади, ви зосереджені на минулому і прикуті до хибного сприйняття себе. Тут і зараз – це важливо, і це є вашою справжньою сутністю. Це те, що за чим ви мусите слідкувати щодня.

Зробіть пам’ять стимулом, приводом для боротьби за своє теперішнє.