Чому ми не пам'ятаємо свого народження?

Ваші спогади - справжні чи, може, ви самі їх створили зі всього, про що вам хтось колись говорив раніше? Спеціалісти кажуть, що ми можемо пам'ятати лише те, що здатні виразити словами.

Звісно ж, ви думали про те, чому ви пам’ятаєте дитинство, зрілість… але не пам’ятаєте моменту свого народження. Чому все так? Ми пояснимо у цій статті.

1. Нейронний нейрогенез в перші роки життя

Народження – це завжди досить травматична подія.

Ви приходите в цей світ з допомогою чиїхось дивних рук, які забирають вас з плаценти та затишного дому, яким для дитини є матка. Ніколи в житті у вас вже не буде такого надійного місця, де б вас настільки любили.

Ось так ви потрапляєте в світ, переповнений світлом та дивними звуками, самі при тому не розуміючи як або навіщо. Звісно, ви відчуваєте біль. У цей момент ви вперше в житті плачете. А що ще крім болю ви відчуваєте в той момент? Страх? Захоплення? Цікавість? Ми не можемо знати напевне, адже на ці запитання ніхто, ну або майже ніхто, не знає відповіді, тому що просто не пам’ятає цього. 

Це відбувається через процес, який називається нейронний нейрогенез. Таке складне слово вживають, аби описати щось і справді дивовижне. Перед народженням та одразу після нього в організмі ростуть нейрони. Одні нейрони накладаються на інші в швидкому та сповненому енергії процесі. Це може здивувати вас, адже….Як можна було таке забути? Хіба не пам’ять та здатність до пізнання зазвичай пов’язують з нейронами? Хіба більша кількість нейронів не є синонімом до більшого обсягу пам’яті?

Втім, не у випадку новонароджених немовлят і не в перші місяці їхнього життя. Спогади не зберігаються через те, що нейронний нейрогенез дуже швидкий процес: одні структури накладаються на інші і спогади швидко зникають через появу нових нейронів.

Протягом декількох перших моментів життя, під час постійного розвитку, пам’ять дуже нестабільна. Вона стабілізується в період від п’яти до шести місяців. Нові нейрони продовжують з’являтися, втім вже не так швидко, як раніше.

2. Важлива роль мови та пам’яті

За словами психологів та лікарів, ми можемо пам’ятати лише те, що здатні описати словами. Можемо провести маленький тест: подумайте про перший спогад, який зринає у пам’яті. Це може бути відчуття, запах, або навіть епізод. Ви на руках у мами, гуляєте парком…

На той час ви вже, звісно ж, почали говорити. Було проведено багато експериментів, зосереджених на дослідженні цієї проблеми. По суті, вони всі підсумовують те, що простіше запам’ятати щось, що можна висловити словами.

Мозок структурує та краще зберігає інформацію в гіпокампусі, ця частина головного мозку пов’язується з пам’яттю. Слова допомагають запам’ятати якийсь значний спогад, адже частина мозку, яка відповідає за мову, тісно пов’язана з пам’яттю.

Саме тому, дуже складно запам’ятати такі карколомні моменти, як власне народження, адже тоді ви ще не знали потрібних слів, аби його описати. Втім, трапляються окремі випадки, коли люди пам’ятають певні фрагменти свого народження, якісь відчуття… Ви серед них? Тоді не забудьте нам розповісти.