Емоційно-деструктивні стосунки: 5 ознак
Насильство в парах стає все більш характерним у молодому та підлітковому віці. Часто вони не знають, що у них емоційно-деструктивні стосунки. Тому в цій статті ми розповімо вам, як розпізнати деякі попереджувальні ознаки.
Якщо ви читаєте цю статтю, можливо, ви самі перебуваєте в емоційно-образливих стосунках. Можливо, ви почуваєтеся погано, або, можливо, ви зрозуміли, що дії вашої половинки завдають шкоди.
Якщо це так, обов’язково зверніться до професіонала, який має необхідні ресурси, щоб вивести вас із цієї ситуації.
Як проявляються емоційно-деструктивні стосунки
1. Вороже ставлення
Це одна з головних ознак емоційно-образливих стосунків. У статті «Межі між психологічним насильством партнера та дисфункціональними стосунками: психологічні та криміналістичні наслідки» стверджується, що це може статися через сексуальні та гендерні стереотипи.
Патологічні ревнощі або думка про те, що насильство є способом вирішення конфліктів, також може свідчити про те, що це емоційно-деструктивні стосунки. Крім того, як фізичні, так і психічні маніпуляції та агресія можуть виникати щодня у випадках емоційного насильства.
2. Вибухи гніву в емоційно-деструктивних стосунках
Ще одна ознака емоційно-образливих стосунків – вибухи гніву. Люди, які завжди гніваються, мають порив висловити цей гнів. У результаті вони завдають шкоди близьким людям.
Невдачі, проблеми на роботі чи фінансові проблеми. Однак це ніколи не повинно бути причиною для вашого партнера будь-яким чином нашкодити вам. Ваша половинка має навчитися управляти своїм гнівом і звернутися до психолога.
Читайте також: Шкідливий вплив гніву на здоров’я
3. Брак спілкування
Це не буває раптом і відразу. Насправді це відбувається поступово з часом. Людина, що зловживає партнером, починає використовувати мовчання як форму покарання, замість того, щоб відкрито поговорити про те, що їй подобається або не подобається.
Потім кривдник використовує мовчання як спосіб маніпулювання та підкорення. Якщо ваш партнер не йде на розмову і використовує тишу, щоб змусити вас почуватися погано, ви в деструктивних стосунках, з яких потрібно вийти.
4. Звинувачення
Ще одна ознака емоційно-образливих стосунків – коли кривдник каже, що лише ви винні. Вас звинувачують повсякчас: якщо щось ламається, якщо ваш партнер почувається некомфортно або навіть якщо у нього проблеми на роботі.
Звинувачення подекуди можуть бути навіть абсолютно абсурдними.
У цих випадках важливо не піддаватися. Крім того, вам потрібно усвідомити, що насправді все, в чому вас звинувачують, – не ваша провина.Якщо ви й далі будете вірити цій людині, це може спричинити повну втрату самооцінки.
5. Абсолютний контроль
Остання ознака емоційно-деструктивних стосунків – потреба в абсолютному контролі над своїм партнером. Він або вона спробує контролювати ваші гроші, дітей, роботу чи час з друзями. Це означає, що ви втрачаєте самостійність і стаєте лише додатком до свого партнера.
Без сумніву, так чинить жорстока людина. Коли ви залежні від свого партнера, ви скоріше підкоритеся. Тоді кривдник зможе робити з вами все, що завгодно, тому що ви віддалися на його ласку.
Не пропустіть: Мікроагресія у стосунках: найгірший ворог пари
Як залишити емоційно-деструктивні стосунки
Перше, що вам потрібно зробити, якщо ви перебуваєте в емоційно-образливих стосунках – це піти до професійного психолога. Ця людина вислухає вас, проаналізує вашу ситуацію та допоможе вам побачити, що коїться зі здорової, зрілої та досвідченої точки зору.
Ви зрозумієте, чи вам потрібно пройти парну терапію. Наприклад, вам може знадобитися попрацювати над спілкуванням або над повагою особистого простору. Або навпаки ви потрібно розлучитися.
Чому так важливо звернутися до психолога?
Це допоможе вам покращити ставлення до інших. Крім того, ви зможете дізнатися, на що звернути увагу в партнері, а також навчитися на своєму досвіді.
Ми сподіваємося, що ця стаття допомогла виявити зловживання. Отже, ви можете вжити заходів і залишити стосунки. Без допомоги кривдники, як правило, не міняються.
- Casique Casique, Leticia, & Furegato, Antonia Regina Ferreira. (2006). Violencia contra mujeres: reflexiones teóricas. Revista Latino-Americana de Enfermagem, 14(6), 950-956. https://dx.doi.org/10.1590/S0104-11692006000600018
- Echeburúa, Enrique, & Muñoz, José Manuel. (2017). Boundaries between psychological intimate partner violence and dysfunctional relationships: psychological and forensic implications. Anales de Psicología, 33(1), 18-25. https://dx.doi.org/10.6018/analesps.33.1.238141
- Lopez-Ramirez, Estefania, & Sosa, Gladys Rocío Ariza. (2017). Superación de la violencia de pareja: revisión. Sexualidad, Salud y Sociedad (Rio de Janeiro), (26), 85-102. https://dx.doi.org/10.1590/1984-6487.sess.2017.26.05.a
- Sanhueza Morales, Tatiana. (2016). Violencia en las relaciones amorosas y violencia conyugal: Convergencias y divergencias. Reflexiones para un debate. Ultima década, 24(44), 133-167. https://dx.doi.org/10.4067/S0718-22362016000100006