Робімо випадкові добрі справи!
Доброта – це те, що ми вибираємо і практикуємо. Легко казати, що бути добрим і благородним є те, що йде прямо від серця, але насправді це пов’язано із тим, як людина реагує на труднощі та негативні ситуації.
Скажімо, у кожного бувають важкі часи, коли було б легше проявити егоїзм, жорстокість або навіть гординю.
Але незважаючи на це, людина вирішує добровільно творити добро.
Бути доброю людиною зовсім не значить бути невинною або дозволяти іншим маніпулювати собою. Шляхетність – це вірність своїм цінностям. На кожний прояв зла шляхетна людина відповідає добротою.
Є деякі цікаві нюанси з приводу цього типу особистості, які варто розглянути детальніше.
Запрошуємо вас приєднатися до нашої подорожі стежинами доброти.
Доброта завжди змушує ставити запитання щодо певних вчинків
Рік Хенсон є відомим нейропсихологом Університету Берклі (Каліфорнія), який написав таку цікаву книгу, як «Мозок Будди: Практична неврологія щастя,любові та мудрості».
Вивчаючи людську доброту та щастя, він виявив, що благородні люди схильні до постійного аналізу своїх вчинків.
- Вони бояться, що не зрозуміли чогось, хвилюються, що не змогли простягти руку помочі або переживають, чи їхні слова або ж вчинки не образили інших та не мали негативних наслідків.
- Іноді шляхетні люди близько до серця беруть помилки, яких вони припустилися в минулому.
- Вони ставлять під сумнів багато своїх вчинків, адже керуються високими стандартами, через що й страждають.
За словами доктора Хенсона, тоді як інші зазвичай вважають шляхетних людей прикладами завдяки їхній природності та прихильності, навіть найшляхетніші особистості переконані, що завжди могли б зробити «більше».
Тому дуже важливо знайти хвилину і поміркувати на цю тему.
Гніваючись… залишайтесь спокійними
Хороші люди також гніваються, без сумніву. Вони також відчувають лють. Це тому, що всі ми люди і схильні до впливу несправедливості та егоїзму.
- Проте є дещо, що необхідно знати про великодушність: гніваючись або відчуваючи лють, намагайтесь контролювати свої емоції.
- Доброзичливі люди, які ніколи не спиняються на досягнутому, оцінюють «за» і «проти» в кожній ситуації, думають про наслідки перед тим, як вдатись до якихось дій. Перш за все, для них важливе загальне благо, вони оминають презирство та агресію.
- Хороші люди вірять у справедливість не в каральному сенсі, а радше в демократичному та конструктивному. Тому гніваючись, вони завжди зберігають спокій і роблять вчинки, які задовольняють усіх.
Доброта – це не спосіб мислення. Це спосіб віднайти гармонію в житті
Центральна вісь доброти – це повага, взаємність, а також віра в загальне благо. Добрі люди шукають баланс та внутрішній спокій, намагаються об’єднати всі цінності в одне ціле під час здійснення певного вчинку.
“Випадкові добрі вчинки” не завжди легко робити, оскільки важко розгледіти добро в інших людях. Тим не менш, завжди потрібно робити вибір, щоб залишатись на стороні добра і вірним самому собі.
Так можна віднайти гармонію: як внутрішню, так і зовнішню.
Бути добрим значить вірити у добро
Повернімося до ідеї, запропонованої доктором Хенсоном, яка говорить про те, що хороші люди не завжди сприймають себе такими, оскільки сумніваються у своїх вчинках, аналізуючи помилки минулого.
Тому важливо пам’ятати:
Ви маєте сталі принципи та цінності, що визначають ваші дії . Щоразу, коли робите щось добре для іншої людини, задумайтесь про те, що робите.
- Приміром, друзі мають проблеми з партнерами або удома. Вони просять, щоб ви побули із ними, аби разом подумати, відволіктись, прийняти певні рішення.
- Через деякий час вони дякують за підтримку та кажуть наскільки ви важливі у їхньому житті. Ви є символом сили, без якої вони, можливо, не справились би.
Подумайте про це і насолоджуйтесь, адже врешті-решт це саме те, що має значення: будьте ближчими до друзів та сусідів і завжди показуйте вашу найкращу сторону, сторону добра.
Робіть випадкові добрі справи. Це не варте нічого, але значить багато.
-
Hanson, R., & Mendius, R. (2011). The Practical Neuroscience of Happiness, Love and Wisdom. Annals Of Neurosciences. https://doi.org/10.1007/s00500-007-0164-0
-
Post, S. G. (2005). Altruism, happiness, and health: It’s good to be good. International Journal of Behavioral Medicine. https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm1202_4
-
Kringelbach, M. L., & Berridge, K. C. (2011). The Neuroscience of Happiness and Pleasure. Soc Res . https://doi.org/10.1016/j.biotechadv.2011.08.021.Secreted
-
Anik, L., Aknin, L. B., Norton, M. I., & Dunn, E. W. (2011). Feeling good about giving: The benefits (and costs) of self-interested charitable behavior. In The Science of Giving: Experimental Approaches to the Study of Charity. https://doi.org/10.4324/9780203865972