Що таке внутрішньочеревний абсцес?

08 жовтня, 2020
Варто зауважити, що зазвичай внутрішньочеревний абсцес утворюється після хірургічного втручання, травми, або перенесення захворювань, які супроводжуються інфекційними процесами та набряками. Читайте далі про особливості та методи лікування цього порушення.

Внутрішньочеревний абсцес – це накопичення гною, який локалізується всередині черевної порожнини. Зверніть увагу, що гній може збиратися у будь-якій частині живота. Зазвичай ця проблема виникає після операції, перенесеної травми або хвороби, яка провокує набряки та інфекційні процеси (зокрема, перитоніт).

Причини розвитку внутрішньочеревного абсцесу

основні причини абсцесу

Серед основних причин внутрішньочеревного абсцесу варто виділити такі:

  • Інфекційні процеси, які виникають у результаті запалення внутрішніх органів (зокрема, запалення жовчного міхура або апендикса, а також шлунково-кишкова перфорація).
  • Сильне пошкодження живота та черевних м’язів.
  • Інфекція, яка може виникнути після операції на органах шлунково-кишкового тракту.

Симптоми

Серед найбільш розповсюджених симптомів внутрішньочеревного абсцесу варто виділити загальне нездужання, високу температуру та біль у шлунку. Іноді під час проведення обстеження лікарі також помічають у пацієнтів невеликі ґулі в районі живота.

Варто зауважити, що внутрішньочеревний абсцес може утворитися впродовж одного тижня після перенесення шлунково-кишкової перфорації або перитоніту. Утім, трапляються випадки, коли післяопераційний абсцес може не проявлятися впродовж 2-3 тижнів після хірургічного втручання, а іноді перші симптоми порушення виникають лише кілька місяців після операції.

Попри те, що симптоми абсцесу можуть варіюватися, у більшості випадків це порушення супроводжується високою температурою (лихоманкою) та болем у шлунку. Зверніть увагу, що інтенсивність симптомів також буває різною – хтось відчуває сильний дискомфорт, тоді як інші люди майже не помічають змін. Дуже часто хворі на внутрішньочеревний абсцес скаржаться на нудоту, анорексію та стрімку втрату ваги. Водночас інші види абсцесу, зокрема у прямокишково-матковій заглибині, можуть спровокувати діарею. Безумовно, сусідство із сечовим міхуром може викликати сильний позив до туалету. Зауважте, що піддіафрагмальні абсцеси часто супроводжуються неприємними симптомами у грудях, зокрема непродуктивним кашлем, болем у грудях та диспное (задишкою). Зазвичай ділянки тіла у місці локалізації абсцесу є надміру чутливими. Великі за розміром абсцеси можна легко відчути на дотик, адже вони мають вигляд невеликих ґуль.

Типи внутрішньочеревного абсцесу

Спеціалісти виділяють кілька типів внутрішньочеревного абсцесу, а саме: інтраабдомінальний (інтраперитонеальний), ретроперитонеальний та вісцеральний. Не забувайте, що у більшості випадків внутрішньочеревний абсцес виникає після шлунково-кишкової перфорації або раку товстої кишки.

Водночас інші види абсцесів розвиваються через розповсюдження інфекції або вторинному запаленню, яким часто супроводжуються такі захворювання, як апендицит, дивертикуліт, хвороба Крона, панкреатит, запалення органів малого таза або будь-які інші розлади, які провокують загальний перитоніт.

Абдомінальні операції, зокрема ті, які мають вплив на органи травної системи, також є одним із факторів ризику. Зауважте, що в очеревину може потрапити джерело інфекції під час або після хірургічного втручання.

Неосушені інтраабдомінальні абсцеси можуть пошкодити прилеглі структури та судини, а це з часом може призвести до кровотечі або тромбозу. До того ж абсцес може розірватися, і тоді його вміст виллється у кишківник або очеревину. У таких випадках часто утворюється сечостатевий або шкірний свищ. Варто зауважити, що абсцес, який розташований у нижній частині живота, може опуститися до стегна.

Внутрішньочеревний абсцес: діагностика захворювання

Для діагностики цього захворювання медики дуже часто застосовують комп’ютерну томографію. Лише з допомогою цього методу можна підібрати найкращий спосіб осушення абсцесу та лікування інфекційного процесу.

Магнітно-резонансна томографія – це ще один чудовий метод діагностики внутрішньочеревного абсцесу, який лікарі призначають у деяких випадках. Звісно, є й набагато простіші методи діагностики (для прикладу, ультразвукове дослідження черевної порожнини). Утім, не варто забувати, що якість результатів УЗД є набагато нижчою, аніж зображення, отримані під час процедури МРТ.

Лікування

лікування внутрішньочеревного абсцесу

Зверніть увагу, що лікування внутрішньочеревного абсцесу полягає в усуненні гною та прийманні спеціальних антибіотиків.

Якщо вам поставили діагноз “внутрішньочеревний абсцес”, найімовірніше лікар призначить вам антибіотики та підшкірне або хірургічне осушення абсцесу. Не забувайте, що майже всі види внутрішньочеревних абсцесів потребують осушення. Зазвичай лікарі це роблять методом шляхом хірургічного втручання або встановлення підшкірних катетерів.

Спеціалісти вміють усувати гній, що утворюється в абсцесі, через шкіру методом підшкірного осушення (дренажу). Звісно, для коректного виконання процедури вони керуються результатами досліджень, зокрема зображеннями, отриманими під час УЗД. У більш серйозних випадках пацієнту може знадобитися хірургічний дренаж, який роблять у спеціальній операційній кімнаті. Осушення через катетери часто виконують, коли порожнини абсцесу надто великі, і процес дренажу неможливо здійснити через неінфіковані внутрішні органи. Також до очищення абсцесу таким шляхом вдаються, коли джерело інфекції знаходиться під контролем, а гній є достатньо рідким, щоб він міг витекти через катетер.

Не забувайте, що з допомогою антибіотиків можна запобігти розповсюдженню інфекції по крові. Саме тому ці препарати необхідно призначати й до, і після оперативного втручання. Зазвичай лікування внутрішньочеревного абсцесу передбачає приймання препаратів для відновлення кишкової флори, зокрема гентаміцину та метронідазолу.

  • Salud. (2018). Absceso intraabdominal. Https://Www.Clinicadam.Com/Salud/5/.

  • Pedro Chávez Pérez, J. (2002). Sepsis abdominal. Asociación Mexicana de.

  • del Pozo, J. L., Manubens, A., García-Quetglas, E., & Ramón Azanza, J. (2008). Absceso intraabdominal posquirúrgico con bacteriemia por Propionibacterium acnes. Enfermedades Infecciosas y Microbiología Clínica. https://doi.org/10.1157/13125647