Синдром розбещеної дитини – світосприйняття, яке виховують батьки

Травень 16, 2018
Синдром розбещеної дитини не настільки сильно пов'язаний із хорошим матеріальним статусом батьків, як із гіперопікою та недостатньо суворим вихованням. Він суттєво впливає на характер малечі й може спричинити серйозні проблеми в майбутньому.

Синдром розбещеної дитини англійською часто називають affluenza, тобто “епідемія споживання”. Утім він стосується не лише дітей заможних батьків.

Річ у тім, що часто ми даємо дітям усе, про що вони просять, просто так. Вони не відчувають, що речі мають певну вартість і потрібно докласти зусиль, щоб отримати їх. Так часто відбувається в сім’ях із високим рівнем доходу. Утім синдром розбещеної дитини може також розвинутися серед представників середнього класу, коли батьки намагаються (дуже часто не усвідомлюючи потенційних наслідків), задовольнити фізичні й емоційні потреби своєї малечі матеріальними благами.

Звідки походить термін “синдром розбещеної дитини”?

що таке синдром розбещеної дитини

Хоча асоціації психіатрів не вважають синдром розбещеної дитини офіційним клінічним діагнозом, люди використовують цей термін з 90-х років.

Уперше він з’явився в книжці The Golden Ghetto: The Psychology of Affluence (Золоте гетто: психологія багатства). Після цього термін “епідемія споживання” використовують для опису певної характерної поведінки.

У книзі автор говорить про те, що діти з багатих сімей часто поводяться невідповідно та не вміють проявляти співчуття. Це прямий наслідок надмірної опіки над дітьми, намагання догодити їм в усьому та компенсувати відсутність часу подарунками та грішми.

Дивіться також: 5 помилок, які батьки роблять у вихованні дітей

Як можна визначити, чи ви розвиваєте синдром розбещеної дитини у своєї малечі?

як визначити синдром розбещеної дитини

Для того, щоб спровокувати розвиток такого відхилення, необов’язково бути дуже заможними. Насправді випадки епідемії споживання (англ. affluenza) усе частіше трапляються серед дітей і підлітків, які ростуть у сім’ях середнього достатку. 

Батьки, які не приділяють вихованню дітей достатньо часу, чи то через інші важливі обов’язки, чи, намагаючись звести кінці з кінцями, у результаті хочуть заповнити цю прогалину матеріальними подарунками.

Один із перших симптомів синдрому розбещеної дитини – діти часто показують вам, як їм нудно. Вони роблять це пропри те, що мають море іграшок у кімнаті та різноманітні сучасні пристрої.

Коли ми хочемо заспокоїти дитину або запобігти вибуху істерики, то іноді даємо їй щось матеріальне. Утім, на жаль, це лише сприяє розвитку розбещеності. З іншого боку, якщо ви винагороджуєте малечу щоразу, коли вона добре поводиться або робить щось правильно, це може мати такий самий негативний ефект.

Ще один випадок, коли батьки заохочують залежність дитини від споживання, – купівля дорогих подарунків без особливої на те причини або жертвування потребами сім’ї задля задоволення примх дітей.

Насправді, таке ставлення є загрозою для емоційного та фізичного здоров’я малечі.

Як цей синдром впливає на дітей?

як синдром розбещеної дитини впливає на дітей

  • У більшості дітей із синдромом розбещеності розвивається низька самооцінка й вони почуваються демотивованими.
  • Діти більше не сприймають відмов і розчарувань, адже вони переконані, що заслуговують мати все.
  • Вони не контролюють власні проблеми. Діти думають, що мама й тато завжди прийдуть на допомогу, щоб вирішити все.
  • Вони стають нечутливі й тому поводяться безвідповідально та недисципліновано.
  • Вони погано вчаться та проявляють високий рівень стресу й тривоги.
  • Таким дітям складно підтримувати гармонійні стосунки зі своїми однокласниками.
  • Вони нервуються та дратуються через повсякденні речі, а також легко занурюються в стан депресії та невдоволеності життям.
  • У цих дітей часто виникають шкідливі звички та залежності, як-от зловживання алкоголем чи наркотиками.

Неодмінно прочитайте: Не виховуйте слухняність через страх, виховуйте дитину з любов’ю

Як запобігти синдрому?

синдром розбещеної дитини

Потрібно навчити дітей цінувати зусилля, які докладають батьки, щоб забезпечити найкраще життя для сім’ї.

Вони також повинні усвідомлювати, що вам доводиться працювати, щоб купувати речі, а іноді – працювати дуже тяжко. У той же час варто пояснити дітям, що в деяких випадках потрібно заощаджувати, аби отримати щось, і відмовляти собі в неважливих дрібницях.

Діти повинні розуміти, що вони мають бути відповідальні, і це необов’язково рівноцінне якійсь винагороді. Це їхній внесок у сім’ю та допомога старшим. Дітей треба навчити накривати на стіл, виносити сміття, складати речі у своїй кімнаті та прибирати її. Завдяки цьому в них сформуються правильні життєві цінності.

Діти також повинні мати зв’язок із реальним світом, тобто розуміти, що в житті бувають проблеми й не завжди можна отримати бажане. Тому треба вміти цінувати те, що є, і поважати людей навколо.

Батькам не варто надмірно опікуватися дітьми, навпаки – просто дайте їм засоби, які допоможуть справитися з проблемами власними силами.

Бути суворими з дитиною – це також проявляти любов. Таким чином ми допомагаємо дітям вирости з правильними моральними цінностями й емоційними реакціями. Коли ви встановлюєте обмеження для дітей, то любите їх не менше. Вони повинні навчитися докладати зусиль, щоб отримувати те, що хочуть.

Розчарування також є частиною навчання, і дитина має вміти справлятися з негативними емоціями. Коли ви вчите дитину самостійно вирішувати свої проблеми, це сприяє її емоційному та психологічному розвитку, який згодом допоможе стати щасливою дорослою людиною.

Вас також можуть зацікавити