Приховане словесне насильство в стосунках
Насильство в парі може мати багато непомітних на перший погляд проявів. До них належить словесне насильство. Фрази, яким ми не надаємо важливого значення, насправді можуть бути дуже значущими.
Читайте також: Пасивно-агресивна людина – величезний маніпулятор
У цій статті ми наведемо практичні випадки насильницької поведінки та пояснимо, як розпізнавати її. Після цього ви перестанете сприймати вчинки партнера просто як вияв його складного характеру. Словесне насильство не можна допускати, від кого б воно не йшло.
Словесне насильство в стосунках
Словесне насильство в парі може проявлятися по-різному. Іноді ми не помічаємо його лише тому, що не хочемо визнавати проблему. У деяких випадках люди сприймають образи як буденне явище.
Ось основні типи словесного насильства.
- Постійні жарти над партнером, які іноді перетинають межу та завдають болю. Для маскування насильства можуть навіть використовуватися зменшувальні форми, хоча насправді це просто висміювання. Наприклад, фраза: “Просто скажи їм, що ти з невеликого містечка”.
- Привернення уваги до рис інших людей: “Ох, яке в нього чудове тіло. От би тобі таке.”
- Навмисна брехня про різні речі, навіть якщо вони неважливі: “Я не залишав там ключі”.
Дізнайтеся більше про 5 дій, які призведуть до розпаду стосунків
Іноді словесне насильство може відбуватися тоді, коли ми зовсім неготові на нього відреагувати. Насправді цілком можливо, що ми дозволяємо такі реакції у своїх стосунках, оскільки бачили їх у найважливіших стосунках у нашому житті – стосунках батьків. Саме спілкування між батьком і матір’ю є рольовою моделлю, яка суттєво впливає на подальше особисте життя їхніх дітей.
Проте, щоб зрозуміти, чи партнер здійснює словесне насильство, варто звернути увагу на свої емоції. Ви добре почуваєтеся? Чи, може, ви помітили, що ваша самооцінка знижується?
Емоційний шантаж
Емоційний шантаж – це різновид емоційного насильства, спрямований на маніпуляцію іншою людиною. Що з цього отримує насильник? Такий шантаж допомагає досягти поставлених цілей, змусити інших зробити щось і дарує відчуття задоволення від контролювання стосунків. Загалом, через таку поведінку жертва почувається винною.
Під час емоційного шантажу може використовуватися техніка, відома під назвою “газлайтинг” (від англ. gaslighting). Її суть у тому, щоб змусити іншу людину засумніватися в об’єктивності свого сприйняття та розумових здібностей.
За допомогою таких фраз, як “Я цього не казав”, “Ти божевільний, я б ніколи цього не зробила” маніпулятор намагається збити свого партнера з пантелику та змусити його сумніватися в тому, що сталося.
Читайте також: Поновити стосунки з колишнім партнером: варто чи ні?
У чому полягає мета маніпулятора? У більшості випадків він хоче дезорієнтувати іншу людину, щоб отримати більший контроль над нею. Насправді, коли партнер заявить, що добре розуміє все, і відстоюватиме свою думку, це може змусити маніпулятора відступити.
Тривала мовчанка, яка супроводжується повним ігноруванням партнера, – це також різновид насильства. У цьому випадку маніпулятор хоче змусити іншу людину приповзти на колінах, просячи прощення, або стимулювати перший крок до примирення.
Усе описане вище можна підсумувати одним словом – приниження.
Як зупинити словесне насильство
Навіть якщо вам здається, що в тиску з боку партнера немає нічого поганого, таку поведінку варто зупинити. Загалом, потрібно керуватися своїми відчуттями. Якщо вам боляче, важко й ви почуваєтеся ображеними, негайно робіть щось.
Коли в житті починає домінувати сум, депресія або почуття провини, настав час діяти.
Немає ніяких “але”. Людину, яка застосовує в стосунках словесне насильство, не можна вважати здоровою.
Наостанок неодмінно прочитайте: Що робити, якщо у вашого партнера біполярний розлад?
Скільки б партнер не клявся в любові до вас, скільки б не казав, що визнає власні помилки, усе, що йому потрібно – відновити звичний стан речей. Маніпулятор просто хоче повернути все на свої місце й знову тиснути на вас.
Не дайте обдурити себе. Швидше за все, людина поруч із вами ніколи не зміниться.
- Bjorkqvist, K. (1994). Sex differences in physical verbal and indirect agression a review of recent research. Sex Roles. https://doi.org/doi:10.1007/BF01420988
- Demianova, Y. (2014). Verbal agression in the pedagogical medium. Recent Issues of Pedagogy, Psychology and Vocational Education. https://doi.org/10.5281/ZENODO.11382