Синдром Венді: турбота про інших і нехтування собою
Коли йдеться про синдром Венді, багато людей думають, що опис такої поведінки, який дає популярна психологія, дещо застарілий і типовий для минулих поколінь, для наших матерів і бабусь.
Але це зовсім не так. Необхідність піклуватися про свою половинку, віддавати їй все і ставити її потреби поперед своїх сьогодні вважають цілком нормальною. Є багато жінок, які роблять помилку, “люблячи занадто сильно” і втрачаючи власну самооцінку.
Важливо обмежити це, все має бути збалансованим. Ви можете любити свою половинку, давати багато любові батькам або друзям, але ніколи не слід впадати в крайнощі, забувати про власні потреби й залишати поза увагою особистий розвиток.
У сьогоднішній статті ми розглянемо цю тему і дізнаємося трохи більше про синдром Венді.
Синдром Венді: ідеальна жінка для Пітера Пена
Ви пам’ятаєте героїв Венді Дарлінг і Пітера Пена зі знаменитої книги Джеймса Баррі? Пітер – хлопчик, який відмовляється дорослішати, не хоче мати обов’язки дорослого і, перш за все, хоче прожити життя, сповнене пригод, ніколи не входячи в сферу стабільності та зрілості.
Отже, Пітер Пен є втіленням всіх досить незрілих чоловіків, які не тільки не в змозі нести відповідальність за власне життя, але й за життя інших. А як щодо Венді Дарлінг? Це та дівчина, яка з першого дня стає тінню Пітера, щоб не втратити його знову, яка переймається прибиранням будинку, турбується про “загублених дітей”… Вона віддає все іншим, тому що це робить її щасливою.
Чим характеризується синдром Венді
Тепер подивімося, які характеристики зазвичай вирізняють людей з синдромом Венді:
- Вони відчувають необхідність доглядати, піклуватися про інших, тому що таким чином відчувають, що роблять інших людей щасливими.
- Вони ставлять потреби інших вище за власні, а потім починають жертвувати власними бажаннями й навіть тим, що важливе для них.
- Для цих людей піклуватися – це спосіб запропонувати любов, отже, вони роблять це вільно і тому, що люблять. Ніхто не змушує їх піклуватися про інших.
- Однак вони часто “прив’язуються” до партнера з синдромом Пітера Пена, тобто незрілої людини, яка не хоче ні про що перейматися, не хоче нести відповідальність, і яку влаштовує наявність партнера, який бере на себе відповідальність за все, у тому числі за їхніх дітей.
- Люди з синдромом Венді відчувають страх, перш за все, через те, що інші люди не будуть їх потребувати, і вони залишаться на самоті. Сама думка про те, що їм ні про кого буде турбуватися, жахає їх, тому саме завдяки турботі вони відчувають себе корисними та пропонують свою любов. У той же час, завдяки цьому вони вважають себе цінними й необхідними.
- Дуже важливо мати на увазі цей аспект. Цілком можливо, що догляд і допомога іншим робить вас щасливими, але прийде час, коли ви зрозумієте, що інші можуть маніпулювати вами, або що ви даєте занадто багато й не отримуєте нічого натомість.
- Може так статися, що ви почуватиметеся розчарованими й недооціненими. Саме тоді й виникає проблема. Слід бути обережними, щоб така поведінка не призвела до можливої депресії.
Турбота про себе, а також турбота про інших
Чи маємо ми, можливо, припинити піклуватися про інших? Або турбуватися про своїх близьких? Зовсім ні. Ніколи не робіть цього. Наші половинки, наші сім’ї, і особливо наші діти, – це ті люди, які складають основну частину нашого життя, які визначають, ким ми є.
Отже, у всіх наших особистих стосунках важливо підтримувати баланс і мати на увазі ці аспекти:
- Ніколи не забувайте про важливість власного особистісного зростання, власного простору, хобі, захисту своїх цінностей і турботи про самооцінку. Якщо ви віддасте все іншим людям, ви спорожнієте. І тоді ви почуватиметеся незадоволеними, розчарованими й сумними. А що хорошого ви можете дати іншим, якщо ви самі сумні? Нічого.
- Якщо ви пишаєтеся собою, якщо ви відчуваєте себе щасливими, маєте хороше почуття власної гідності й самодостатності, щоб взяти на себе відповідальність за себе, ви також зможете дати всю цю позитивну енергію іншим, всі необхідні емоції.
- Ви можете піклуватися про свою половинку, яку ви любите. Однак майте на увазі, що ви також заслуговуєте на турботу, визнання та оцінку. Це гра, де обидва мають виграти, а не програти. Якщо ви належите до тих людей, які відчувають себе щасливими, коли турбуються про інших, пам’ятайте, що слід почати з себе. Прагніть власного щастя, і тоді ви зможете запропонувати щастя іншим.
Це варто зусиль!
- Angulo Egea M. ¿Crecer? Nunca jamás. Peter Pan y Wendy: dos patrones de conducta adolescente. La torre del virrey, revista de estudios culturales. 2009; 6(1): 105-113.
- Ferreras E. La autoestima. Anales de Mecánica y Electricidad. 2007: https://doi.org/10.1016/j.medin.2012.12.011
- Savater F. Ética Como Amor Propio. Libro de Mano. 1995: https://doi.org/10.1080/09555800701329974
- Chopra D. El camino hacia el amor. Barcelona: Biblioteca de Bolsillo, 1999.
- Pereira M. Autoestima : un factor relevante en la vida de la persona y tema escencial del proceso educativo. Actualidades Investigativas en Educación. 2007: https://doi.org/10.15517/aie.v7i3.9296
- Zúñiga Carrasco I. Trastornos conductuales, síndromes y sociopatías de los dibujos animados de ayer y hoy y su impacto en niños y adolescentes. Salud en Chiapas. 2018; 6(1): 22-31.