Види емоційного шантажу, які шкодять здоров'ю
На жаль, дуже часто люди вдаються до надто жорстоких методів для того, щоб отримати бажане. У цій статті ми розповімо про основні види емоційного шантажу, які не дають людині спокійно жити без докорів сумління та інших негативних емоцій. Дуже важливо навчитися розпізнавати, коли людина вас шантажує, щоб не дати їй змогу взяти над вами контроль та використати вас для втілення її забаганок.
Усім відомо, що шантаж використовують для того, щоб змусити людину робити щось проти її власної волі. Деякі люди застосовують різні види емоційного шантажу з метою досягнення власних ціле. На жаль, вони часто навіть не зважають на те, яку ціну доведеться заплатити за втілення бажань.
Коли людині подобається спостерігати, як її забаганки виконує хтось інший, вона дуже швидко перетворюється на егоїста. Не дивно, що з часом емоційний шантажист намагається придушити волю людей, які її оточують.
Зверніть увагу, що використовувати емоційний шантаж може будь-хто, навіть близькі для вас люди. Іноді нас шантажують члени родини, чоловік або дружина, діти, колеги та друзі. Саме тому дуже важливо вміти розпізнавати основні види емоційного шантажу та боротися з цим неприємним явищем.
У цій статті ми детальніше розповімо про те, які саме види емоційного шантажу існують, а також пояснимо, яким чином це явище впливає на фізичне здоров’я та самопочуття людини.
Основні види емоційного шантажу, які шкодять здоров’ю
1. Почуття провини
На жаль, цей різновид емоційного шантажу є одним з найбільш поширених у сучасному світі.
Маніпулятор часто вдає з себе ображену жертву для того, щоб викликати почуття провини в іншої людини. На перший погляд ця ситуація може видатися вам дивною та дещо заплутаною, проте насправді така маніпулятивна поведінка досить часто зустрічається нині.
Шантажисти є досить добрими акторами, адже їм вдається прикидатися, що вони карають себе за невдачі у своєму житті та страждають від сильного болю та гіркоти розчарувань. Звісно, доброзичливі люди довкола них одразу беруться співчувати та виконувати будь-які забаганки шантажистів, аби тільки їм стало хоч трохи краще.
Схожа ситуація може трапитися за будь-яких обставин: на роботі, вдома, на вулиці або під час сварки з коханою людиною. Не забувайте, що з маніпуляторами треба одразу боротися, адже почуття провини стає причиною надмірної нервозності та хвилювань. У результаті захисні механізми людини послаблюються. Її самопочуття погіршується, і вона стає вразливою до різноманітних захворювань.
2. Психологічне насилля (“ґазлайтинг”)
Назва цього різновиду емоційного шантажу стала відомою завдяки сюжету одного кінематографічного шедевра. Термін запозичили від назви американського кінофільму “Газове світло” (англ. “Gaslight”). За сюжетом у ньому чоловік непомітно змінює яскравість газових ріжків, щоб дружина почала вважати себе божевільною.
Під час цього виду емоційного шантажу маніпулятор змушує інших людей повірити у те, що вони втрачають здоровий глузд та повинні звернутися за допомогою до психолога.
На жаль, після такого тиску чимало людей і справді втрачають контроль над собою, стають слабкими та починають сумніватися у власній адекватності. Насправді такий емоційний шантаж є чудовим способом змусити когось виконувати ваші забаганки і танцювати під вашу дудку.
На жаль, цей вид маніпулятивної поведінки є неймовірно небезпечним, адже його дуже важко виявити одразу. До того ж зазвичай до нього вдаються лише близькі та рідні люди, від яких ми не очікуємо удару ножем у спину.
У більшості випадків психологічне насилля відбувається з боку одного партнера над іншим. Зверніть увагу, що іноді партнер не навмисно маніпулює, а доводить кохану людину до божевілля несвідомо та без прорахування можливих наслідків.
Психологічне насилля, або ґазлайтинг, полягає у тому, щоб змусити іншу людину засумніватися у реальності подій, які відбуваються довкола неї. Ба більше, маніпулятор може заперечувати свою причетність до вашого божевілля. У відповідь на звинувачення будьте готові почути такі відповіді: “Я нічого не робив/-ла”, “Ти сам/-а у всьому винен/винна”, “Я ніколи не казав/-ла нічого подібного, це все твої домисли”.
Під час цього виду шантажу маніпулятор критикуватиме всі ваші думки та рішення настільки сильно, що рано чи пізно ви самі почнете сумніватися у своїх здібностях. У результаті такого тиску людина втрачає орієнтацію у просторі, а також постійно тривожиться та сумнівається. Звісно, така маніпулятивна поведінка не може пройти безслідно, і самопочуття жертви шантажиста суттєво погіршується.
3. “Заховай слона у кімнаті” або “Спробуй закрити сонце кінчиком пальця”
Ці метафори часто використовують для позначення реальних проблем, яких люди намагаються не помічати. Так кажуть тому, що не помітити слона у кімнаті або закрити сонце пальцем просто неможливо. Ви не зможете ані заховати слона у маленькому приміщенні, ані прикрити сонце рукою, як би сильно цього не хотіли.
Відмовляючись помічати проблему, учасники конфлікту весь час перебувають у стані шаленої напруги. Якщо ситуацію не вирішити, з часом тиск на жертву обставин лише зростатиме. Саме тому ми рекомендуємо одразу обговорювати все, що вас турбує, зі своїми близькими та друзями.
Не відкладайте вирішення конфлікту на потім, і не дозволяйте маніпулятору взяти над вами гору. Якщо ви стали заручником обставин, і вас не влаштовує такий стан справ, негайно покладіть цьому край.
4. Надмірна опіка
Коли мова йде про основні види емоційного шантажу, неможливо не згадати про надмірну опіку. Ця проблема є досить поширеним явищем не лише у стосунках між партнерами, але й у відносинах між батьками та дітьми.
Людина-маніпулятор у такій ситуації вважає себе захисником своїх близьких та рідних. Звісно, до якоїсь міри така поведінка є милою, проте надмірно опікуючись родичами та дітьми, ви душите їх своїм постійним контролем та втручанням в їхнє життя. Такий стан речей стає токсичним і призводить до погіршення самопочуття як жертви обставин, так і самого маніпулятора.
Однією з основних небезпек цього виду емоційного шантажу є те, що його дуже важко розпізнати. Найчастіше беручи над кимось опіку, люди мають гарні наміри. На жаль, з часом така поведінка маніпулятора отруює життя інших людей, і вони стають емоційно залежними від тих, хто їх опікує.
Якщо вчасно не розірвати цей зв’язок, жертва перестане самостійно приймати рішення та втратить контроль над своїм життям. Будьте обережними та не дозволяйте нікому вами керувати.
5. Нещасний вигляд
На жаль, деякі люди використовують свої проблеми та невдачі для того, щоб перекласти провину за них на інших. Погодьтеся, вам також неодноразово зустрічалися люди, що навмисно прикидаються нещасними, аби тільки викликати співчуття та змусити когось взятися за розв’язання їхніх проблем.
Така поведінка є досить витонченим способом підкорення волі інших людей.
Найбільш неймовірним є те, що маніпулятор справді починає вірити у свій вигаданий стан жертви обставин. Дуже часто такі шантажисти не можуть припинити грати на публіку, бо звикають до шаленої уваги та турботи з боку оточення. Ці люди завжди шукають способів привернути чиюсь увагу та змусити інших людей танцювати під їхню дудку.
Коли йдеться про цей вид емоційного шантажу, варто згадати, що маніпулятори надають ситуації такого вигляду, наче вони й справді не можуть обійтися без сторонньої допомоги. Насправді це ніщо інше, як спроба розв’язати свої проблеми та негаразди руками іншої людини, щоб не напружуватися самотужки.
Якщо ви помітили, що хтось намагається вас використати з метою досягнення своїх цілей, у жодному разі не піддавайтеся на провокацію. Не дозволяйте нікому маніпулювати вами з корисливою метою.
Як бачите, різні види емоційного шантажу виникають за різних обставин, проте найчастіше небезпека надходить від найближчих людей. Якщо ви хочете зберегти гарний емоційний стан та чудове самопочуття, то повинні навчитися розпізнавати шантаж та вживати всіх можливих заходів для профілактики негативного стороннього впливу.
Не забувайте, що здоров’я людини є її найважливішим скарбом, про який необхідно регулярно піклуватися.
- VV.AA. (2018). Dependencia emocional en las relaciones de pareja como Síndrome de Artemisa: modelo explicativo. https://scielo.conicyt.cl/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0718-48082018000300156
- Ballesteros Moscosio, Miguel Ángel. (2017).Padres y madres sobreprotectores: el reto de la escuela y los docentes. https://www.researchgate.net/publication/337244477_Padres_y_madres_sobreprotectores_el_reto_de_la_escuela_y_los_docentes