З часом ми вчимося любити більше, але меншу кількість людей

· Лютий 12, 2019
Подорослішав, ми усвідомлюємо, що любити усіх стає неможливо. А у дружбі більш важливою є якість, а не кількість, і любов до тих небагатьох друзів, які залишаються у нашому житті, зростає. 

З плином часу виявляється, що ті стосунки, які здавалися міцними та довговічними, починають давати тріщини. Що люди, яких ми навчилися любити віддалились від нас. Причини можуть бути різними. Наприклад, певні зміни у житті чи міжособистісні конфлікти. Але в будь-якому разі в якийсь момент ми бачимо, що коло приятелів суттєво звузилося.

Не секрет, що справжніх товаришів ми можемо порахувати на пальцях однієї руки, а з віком ми все більше усвідомлюємо, що якість стосунків між близькими друзями важить більше, ніж кількість.

Тепер ми знаємо, що потрібно для того, щоб ці взаємини були міцнішими і глибшими, а любов змістовнішою, тож ми споруджуємо умовний паркан навкруги нашого близького оточення.

Насправді звуження кола друзів не є болісним процесом, як би це могло здаватися, адже це природно.

Усі ми в той чи інший період життя починаємо дистанціюватися від приятелів і встановлювати залежно від наших потреб певні обмеження.

Не потрібно любити більшу кількість людей, потрібно просто більше любити “своїх” людей

жінки за кавою

З віком якість і глибина стосунків стають більш пріоритетними, ніж їх інтенсивність. Нам приємно, щоб поруч були саме ті люди, які важать для нас найбільше.

Частково це визначається тим часом, який ми можемо приділяти дружбі, а також спільними захопленнями та пріоритетами, які у нас є з цими людьми.

У 15-річному віці більшість полюбляє бувати в компаніях, оскільки так ми вчимося чогось цікавого та здобуваємо новий досвід. А в 30 чи 40 наші пріоритети змінюються, і ми стаємо уже більш вибірковими у стосунках.

Також радимо прочитати: Переваги кави та друзів

Дружба: чим глибша, тим краще

У певні періоди життя почуття самотності буває досить типовим, а з іншого боку і незвичним для нас, тож люди починають шукати (свідомо чи несвідомо) теплих, чистих, щирих і стабільних стосунків.

Цей феномен не новий, але зараз уже є дослідження, які підтверджують, що кожен прожитий рік допомагає нам ставити якість все вище за кількість.

Ми шукаємо та робимо пріоритетними стосунки з тими людьми, з якими відчуваємо глибший зв’язок і з якими ми почуваємося добре на емоційному, когнітивному та поведінковому соціальних рівнях.

Про баланс у стосунках

Баланс у всіх цих сферах допомагає нам осмислити ті дружні стосунки, які ми маємо. Тож у нас є емоційна тенденція оцінювати взаємини відповідно до того, що ми отримуємо.

хлопчик з совами
Так ми стаємо більш прискіпливими та аналітичними, ретельно вибираємо кого любити. Водночас нам складно абстрагуватися від думок про те, що нам дають кожні стосунки. Ми усвідомлюємо, що бувають різні варіанти взаємин і їх є дуже й дуже багато.

Концепція дружби настільки мінлива, що часом нас можуть дивувати навіть наші власні погляди.

Також слід відзначити, що з людьми відбувається щось незвичне. Чи то через досвід, чи то через те, що з часом ми стаємо менш “гнучкими”, але ми починаємо сприймати незгоди й суперечки все ближче до серця і тяжче.

Ми, дорослі, можемо з подивом і водночас зворушливо спостерігати за двома дітьми, які посварилися через іграшку, а буквально уже через хвилину-другу обіймаються і знов люблять одне одного понад усе на світі.

Нам завжди варто пам’ятати та ставити собі питання: чи причини для нашої злості й відчуження достатньо вагомі для того, щоб втратити дружбу?

ноги у пір'ї

Люди схильні робити надто незворушні висновки у досить дріб’язкових питаннях, а це в результаті часто підриває наші ідеали та почуття.

Такі моменти безперечно стають якорем у будь-яких стосунках.

Ось чому важливо пам’ятати, що ми зазвичай судимо інших за малозначними нехорошими вчинками, замість того, щоб оцінювати те, що вони роблять доброго.

Тож ми часто закриваємо своє коло дружби неправильно.

Рекомендуємо ще одну цікаву статтю: Виховання дітей з любов’ю проганяє страхи

Емоційні пріоритети для різних етапів життя

Попри наші особисті переживання, не варто забувати, що такі зміни в соціальному житті самі по собі не є негативними.

Перехідні періоди можуть бути непростими, але вони природні. Тож розгляньмо ці етапи:

  • У перед- і підлітковому віці у стосунках і їх розумінні дуже багато плутанини. Ми шукаємо своє місце у світі і, відповідно, постійно будуємо та перебудовуємо свої кола друзів.
  • Після того, як переступимо 20-літній рубіж, ми поступово відходимо від великих вечірок, гучних святкувань та надмірно активного соціального життя. Починаємо більше цінувати близьких людей, з якими можна поговорити і збагатитися в особистому та психологічному планах.
діти

  • Далі на цьому етапі нам хочеться спокою та затишку, відчувати чиюсь любов і свою важливість. Думки, захоплення та світогляд стають більш зрілими.
  • У процесі подальшого розвитку ми оточуємо себе людьми, за якими можемо йти, з якими ми можемо розділити думки, почуття та інтереси, а ще приємно провести час.
  • На початку дорослого життя для нас важливими є не ті дружні стосунки, які здаються глибокими, а ті, які власне є глибокими і з тими людьми, яких ми уже здатні любити не поверхнево, а значуще.
  • Ми дорожимо тими товаришами, які можуть нам все відверто сказати навіть поглядом, які не бояться висловлюватися і схвально, і несхвально, а при потребі, заради нашого ж блага, здатні повністю нас розкритикувати.

Витримана часом дружба стає таким міцним зв’язком, який буває між братами та сестрами. Такі глибокі взаємини далекі від лицемірства, егоїзму та фальшивих побоювань.

Такі взаємини сповнюють душу теплом, а коли нас щось засліплює, допомагають пройти непрості ситуації, як другий пілот.

  • Christakis, N. A., & Fowler, J. H. (2014). Friendship and natural selection. Proceedings of the National Academy of Sciences. https://doi.org/10.1073/pnas.1400825111
  • Barry, C. M. N., & Wentzel, K. R. (2006). Friend influence on prosocial behavior: The role of motivational factors and friendship characteristics. Developmental Psychology. https://doi.org/10.1037/0012-1649.42.1.153
  • Demir, M., & Weitekamp, L. A. (2007). I am so happy ’cause today I found my friend: Friendship and personality as predictors of happiness. Journal of Happiness Studies. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9012-7