Життя вже не таке, як було до втрати батьків

Втрата батьків - це те, до чого неможливо підготуватись. І нам потрібен час для того, щоб переосмислити та звикнути до життя без найрідніших людей.
Життя вже не таке, як було до втрати батьків

Останнє оновлення: 16 грудня, 2018

Усе це природно: коли діти живуть довше за своїх батьків. Але це і не означає, що легко прийняти втрату найрідніших нам людей, що дали нам усе в житті. Втрата батьків – це нелегкий етап для кожного.

Якщо ви мали хороші та теплі стосунки в сім’ї, втрата батьків стає вкрай болісною. Смерть близьких – це порожнеча, яку ми ніколи не зцілимо. Проте можна навчитися жити з цим та полегшити собі страждання приємними спогадами, фотографіями та пам’яттю про батьків, яку ми завжди будемо тримати у своїх серцях.

Це вкрай важко, але потрібно підготуватись насамперед психологічно, та розробити власні стратегії для боротьби з труднощами, що приходять після втрати батьків.

Втрата батьків – це те, до чого неможливо підготуватись

Біль втрати прямо залежить від стосунків з батьками. Не має значення, чи ви живете разом чи окремо, це однаково дуже важко. Зв’язок, який рідні люди будували роками, проходячи крізь перемоги і невдачі, існує незалежно від відстані.

У душі ми ті самі діти, що чекають корисних порад, обіймів і любові від батьків, а також суворих настанов. Батьки завжди готові запропонувати підтримку.

Зв’язок, який ми встановлюємо з батьками, настільки міцний, що коли його втрачаємо, щось всередині нас ніби ламається.

Отже, трохи поміркуймо над цим.

стіл у воді

Кожна людина відчуває цей біль по-різному

Біль – це особистий процес, через який ми проходимо, щоб прийняти втрату дорогої нам людини. Цей процес зазвичай відбувається поетапно:

  • Відмова
  • Злість
  • Роздуми
  • Виражання свого болю
  • Примирення

Хоча це найпоширеніші етапи страждань (цей процес може тривати протягом 1-3 місяців), кожен із нас проходить цей період по різному.

Це означає, що ми не повинні засуджувати людей, які довго страждають через втрату рідної людини і реагують дещо перебільшено. Людині дуже складно керувати болем, і не всі однаково справляються з ним.

Тому потрібно знайти той шлях, на якому ми зможемо зменшити страждання і забезпечити собі полегшення. Поговоріть з близькими, проведіть час на самоті, подивіться фотографії; можете дати волю емоціям, не варто їх стримувати.

Біль буде стихати з кожним пережитим днем. Хоча ви будете неспроможні повірити в це, але з кожним днем життя стане налагоджуватися.

дівчина дивиться на море

Втратити і не попрощатись, як впоратись з цим?

Втрата близьких можуть спричинити різні обставини. Хвороба, нещасний випадок, неочікувані проблеми з серцем…

  • Найбільше тривожить те, що ми не змогли сказати батькам, наскільки ми їх любимо. Адже після втрати, стаєш цінувати моменти, які були проведенні разом з близькими.
  • Іноді ми втрачаємо близьких після сварки. У такі моменти дуже важко знову повернутися до спокійного життя.
  • Не можна повернути час назад. Тому проводьте час з найближчими вам людьми – батьками, адже їм так важливо знати, чи їх досі люблять і цінують.

Згадуйте батьків із посмішкою

Втрата батьків – це рана, яка ніколи повністю не загоїться. Тому нам потрібно навчитися жити без них і дозволити собі бути щасливими, адже:

  • Наші батьки ніколи не хотіли, щоб ми провели своє життя оплакуючи їх. Не потрібно сумувати (це буде досить складно), посміхайтесь заради своїх батьків, живіть. Це найкращий спосіб вшанувати пам’ять про них.
  • Згадуйте тільки приємні моменти, саме вони нададуть вам підтримки та сили, щоб жити далі.
  • Намагайтесь виховати у своїх дітях те, що вам дали ваші батьки. Передайте їм ту любов та турботи, дайте дітям гідне виховання та ґрунт для розвитку в подальшому житті.
руки гілка

Життя склалося так, що найрідніші нам люди помирають, але ми мусимо бути готові до цих втрат. Любіть своїх близьких, піклуйтеся про батьків, адже дуже тяжко втрачати когось. Учіться жити щасливо та даруйте якнайбільше позитивних емоцій своїм рідним.



  • Bloomfield, Harold H., Colgrove, Melba and McWilliams, Peter. How to survive the loss of a love. Michigan. Mary books/Prelude Press, 2000.
  • Clavero, Pedro Juan y Cunill, Mónica. Rituales de despedida y conmemoración: la celebración de una vida. Su función preventiva en el proceso de duelo. Girona. Alfinlibros, 2008.
  • Kübler-Ross, E. Los niños y la muerte. Barcelona. Luciérnaga, 2005.
  • Neymeyer, Robert A. Aprender de la pérdida. Barcelona. Paidos, 2007.
  • Malkinson, R., & Bar-Tur, L. (2005). Long term bereavement processes of older parents: The three phases of grief. OMEGA-Journal of Death and Dying, 50(2), 103-129.
  • Ávila, M. M., & de la Rubia, J. M. (2013). El significado psicológico de las cinco fases del duelo propuestas por Kübler-Ross mediante las redes semánticas naturales. Psicooncología, 10(1), 109-130.

Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.