4 випадки, коли слово "ні" не робить вас поганою мамою
Як бути хорошою мамою? Кожного дня ви стараєтеся з усіх сил заради дітей, готуєте їжу, допомагаєте в щоденних потребах, бавитеся з ними, вчите як ходити і читати, слідувати за своїми мріями і пригортаєте до себе вночі, коли їм страшно або сняться жахіття.
Але як можна сказати, що ви робите те, що потрібно? Під час виховання дітей нереально бути ідеальною мамою чи батьком.
Насправді ж ціль значно простіша: просто потрібно бути присутніми при кожному важливому життєвому кроці своєї дитини, давати їй підтримку, заохочувати незалежність і, звісно, допомагати в пошуках щастя.
Утім ще одна життєва правда в тому, що ви ніколи не зможете дати дитині все, що вона хоче, а швидше те, що вона справді потребує в певний час.
Тобто у більшості випадків вам доведеться казати “ні”, встановлювати межі і робити те, що вашій дитині може не сподобатися. Але відмова в жодному разі автоматично не перетворює вас на погану матір.
Поговорімо трохи більше на цю цікаву тему.
1. Не звертайте увагу на вибухи гніву
Можливо, ваша дитина в тому віці, коли вона починає вимагати речі.
Дізнатись більше: Чому моя дитина не слухається
Наприклад, хоче бавитися з вашим мобільним, з’їсти ще солодкого після вечері, отримати таку саму іграшку, як в друга… а ви відмовляєте. Тоді ваша дитина вибухає гнівом, іноді навіть тупає ногами і кричить.
Ви не погана матір, якщо не звертаєте на це увагу. Саме така реакція і є найкращою з можливих, адже визнання неслухняної поведінки лише стимулює її, і дитина починає вважати це дієвим методом.
Гнів завжди потрібно ігнорувати, адже у ньому немає сенсу. Так дитина вчиться шантажувати вас, тому ніколи не можна їй цього дозволяти.
2. Не допомагайте дітям робити прості завдання
Якщо дитина не навчиться вирішувати прості завдання або справлятися зі своїми щоденними потребами в ранньому віці, то з неї виросте слабкодухий і безвідповідальний дорослий. Це небезпека, яку потрібно навчитися коригувати вже змалечку.
Коли ви відмовляєтеся зав’язувати взуття або виконувати домашнє завдання, то не стаєте поганою мамою, а навпаки – стимулюєте дитину бути відповідальнішою. Спочатку вона може засмутитися, сказати, що сама не справиться, що не знає як треба і що це занадто важко.
Утім усе буде добре, незалежно від того, чи ліжко сьогодні акуратно застелене, і чи в домашньому завданні немає помилки. Найважливіше те, що завтра дитина старатиметься більше і зрозуміє, наскільки приємно вміти робити щось самому без сторонньої допомоги.
3. Слово “ні” не робить вас поганою мамою
Дитячі психологи стверджують, що критичний вік, коли дитина починає хотіти приймати свої власні рішення і вступати в суперечку з батьками наступає десь у вісім років. Саме тоді вона стає усвідомлювати базові засади справедливості, моральності та поваги.
Тому важливо докласти максимум зусиль, щоб скерувати дитину в правильному напрямку. Любов, підтримка та щоденна настанова – ось все, що потрібно.
Коли ви ловите себе на думці, що відмовляєте дитині частіше, ніж хотілося б, це не робить вас поганою мамою, а просто встановлює межі, вчить її, що можна робити, а що – ні.
Якщо сьогодні ви не дозволили дитині сідати за комп’ютер, поки вона не доробила домашнє завдання, зробіть це правилом кожного дня. Адже потрібно дотримуватися слова і те, що дозволено сьогодні не може заборонятися завтра, бо тоді дитина не знатиме, чого від вас очікувати.
Не бійтеся сказати “ні”, коли потрібно, але завжди обґрунтовуйте причину відмови зрозумілою дитині мовою.
Ось деякі приклади: “не можна йти гуляти, поки не закінчиш домашнє завдання”, або “ти ще занадто малий, щоб гуляти допізна”, чи “ти не можеш їсти десерт, поки не доїв вечерю”.
4. Ви не погана мама, якщо не можете бути зі своєю дитиною кожнісіньку хвилину
Це один із найбільших страхів усіх матерів. Звісно, ми хочемо проводити кожну можливу мить зі своєю дитиною, але зайнятість роботою і насичений графік не дають змоги, наприклад забирати дитину на обід кожного дня.
Читайте також: Як навчити дитину бути відповідальною
Не хвилюйтеся. Ви не погана мама, якщо не можете бути зі своєю дитиною щосекунди. Важливіше те, щоб проведений із нею час був сповнений любов’ю і турботою.
Коли ви вдома з дитиною, вона повинна бути в центрі вашої уваги. Слухайте кожна сказане нею слово, усі турботи, раптові фрази. Зробіть кожну проведену разом секунду вартісною.
Дитина повинна дорости до усвідомлення, що в кожного є обов’язки: у вас – робота, у неї – школа. Нелегко бути разом 24 години на добу, та і не потрібно.
Діти повинні навчитися стояти за себе і завжди знати, що коли їм знадобиться допомога, батьки завжди простягнуть руку.
- JARAMILLO, JORGE MARIO. (2012). La independencia y la interdependencia como valores orientadores de la socialización en la temprana infancia. Avances en Psicología Latinoamericana, 30(2), 287-303. 2018, de http://www.scielo.org.co/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1794-47242012000200006&lng=e&tlng=e.
- Ramírez, MA. PADRES Y DESARROLLO DE LOS HIJOS: PRACTICAS DE CRIANZA. Estudios Pedagógicos [Internet]. 2005;XXXI(2):167-177. Recuperado de: http://www.redalyc.org/articulo.oa?id=173519073011
- Raznoszczyk de Schejtman, Clara, Duhalde, Constanza, Silver, Rosa, Vernengo, Pía, & Huerin, Vanina. (2013). Juego, simbolización y regulación afectiva en niños preescolares. Anuario de investigaciones, 20(2), 269-276. Recuperado en 02 de diciembre de 2018, de http://www.scielo.org.ar/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1851-16862013000200033&lng=es&tlng=es.
