Наслідки емоційного насильства, які варто знати
Емоційне насильство – це тип насильства, який впливає на емоційну стійкість жертви. Це викликає такі наслідки емоційного насильства, як от почуття переляку, вини й навіть абсолютної нікчемності.
Зазвичай агресор є маніпулятором. Він або вона користується любов’ю чи прихильністю, які відчуває інша людина, встановлюючи майже повний контроль над її життям.
Попри такі сильні наслідки емоційного насильства, цей тип насильства найважче визначити, оскільки в більшості випадків ті, хто страждає, навіть не знають про це.
Вони зазвичай виправдовують або пояснюють неприйнятну поведінку кривдника. Це пов’язано з емоційною залежністю, яку вони відчувають до свого переслідувача (будь-то партнер, член сім’ї чи друг)
Однак це дуже турбує. Хоча це може бути подолано з правильною допомогою, емоційне насильство може призвести до того, що жертва залишається з емоційним багажем. Рано чи пізно, часто несподівано, це проявиться в характері чи поведінці людини.
З цієї причини важливо дізнатися про наслідки емоційного насильства. Крім того, важливо усвідомити, що треба зробити для їх усунення, щоб вони не стали ще однією перешкодою для здорового способу життя після емоційних кривд.
Тут ми детально поглянемо на 5 загальних симптомів, які іноді помилково не помічають.
1. Наслідки емоційного насильства: пошук схвалення інших людей
Читайте також: Невидимі наслідки психологічного насильства
Це нерідко проявляється несподівано через такі форми поведінки, як:
- відчайдушне намагання догодити іншим
- підлаштовування особистості під спосіб буття інших
- надмірна доброта
- нехтування власними інтересами, щоб задовольнити потреби інших людей
Потреба відчувати себе прийнятими в соціальному середовищі, у тому числі і з найближчими людьми, виникає з почуття неповноцінності. Як правило, кривдник навіює цю думку жертві під час насильницьких стосунків.
Проте ми повинні пам’ятати, що наша справжня цінність не винятково ґрунтується на тому, що ми робимо для інших. Фактично, у довгостроковій перспективі такі поведінкові закономірності можуть стати слабкістю.
Що з цим робити
- Першим і найважливішим кроком є повне розуміння того, що такі схеми не є доречними, особливо якщо вони посилюють ваш біль.
- Коли ви розумієте, що маєте справу з такою поведінкою, цілком нормально хотіти просто сховатися від світу. Однак це не відповідь.
- Натомість треба змусити себе відновити власне почуття власної гідності та комфорту, це найкращий спосіб рухатися вперед.
2. Образа
Після психологічної агресії часто виникає почуття образи. Це може бути як на себе, так і на людину, яка завдала вам шкоди.
Це накопичується протягом певного часу. Крім того, це може зрештою проявлятися в почуттях провини, дратівливості та розчарування.
У деяких крайніх випадках жертва навіть відчуває зміни артеріального тиску й може впасти в депресію.
Що з цим робити
- Один зі способів загоїти душу від образ – через пробачення.
- Це не робиться швидко, однак цього можна досягти, якщо ви докладете зусиль, щоб зупинити підгодовування тих негативних емоцій, які ви помічаєте.
3. Тривога й депресія
Руйнування самооцінки та постійне відчуття провини створюють негативний виток емоцій, що може спрямувати їх на шлях самознищення.
Якщо не взяти їх під контроль, такі почуття можуть навіть викликати бажання померти. Тож почуття безнадії та проблеми зі сном також дуже поширені серед людей у такій ситуації.
Що з цим робити
- Якщо ви усвідомлюєте будь-які згадані почуття або знаєте когось, хто так почувається, важливо звернутися по професійну психологічну допомогу.
- Є також курси лікування, які може прописати фахівець.
4. Проблеми в спілкуванні з іншими людьми
Дуже великим наслідком емоційного насильства є страх, який воно може залишити. Жертвам може бути дуже складно встановити нові стосунки, тому що вони бояться повертатися назад у таку ситуацію, з якої вони раніше втекли.
Руйнівні наслідки емоційного насильства та вплив на емоції може навіть заважати людям працювати на щоденній основі та розмовляти з іншими.
До того ж, оскільки проблеми із самооцінкою і відчуттям безпеки довго тримаються після емоційного насильства, жертви більшою мірою ризикують потрапити в токсичні стосунки в майбутньому.
Читайте далі: Токсична сім’я як причина психічних розладів
Що з цим робити
- Найкращі стосунки – це ті, які складаються з часом, коли обидві людини приймають себе та інших такими, як вони є.
- Робота над самооцінкою та знайомство з іншими людьми, перш ніж встановити стосунки, – це важливі перші кроки для тих, хто хоче побудувати здорові стосунки після емоційного насильства.
5. Відчуття заціпеніння
Після болісних ситуацій, у яких нападали на вашу самооцінку, часто залишається блок, який не дає вам відчувати та висловлювати свої емоції.
У таких випадках жертва може не почуватися погано, проте він або вона не відчувають щастя навіть тоді, коли у них є чимало причин бути щасливими.
Схоже на те, що попри подолання агресії, усе ще є внутрішня перешкода, яка не дає відчувати повноцінні емоції, які спонтанно виникали до насильства.
Що з цим робити
- Це почуття заціпеніння можна подолати. Усе є справою часу і волі.
- Фактично, відчуття заціпеніння може спочатку суттєво допомагати. Це може допомогти вам приймати кращі, більш неупереджені рішення. Спочатку це може бути важко. Однак ви з часом помітите, що рани зцілюються і ви більше почуваєтеся так, як колись.
- Навколишні люди в цей час мають першорядне значення. Переконайтеся, що оточуєте себе людьми, які допомагають повністю позбутися негативних емоцій.
Наслідки емоційного насильства не зникнуть за одну ніч. Зцілення, рух і розвиток – це процес, який потребує підтримки, розуміння та сили волі.
Спочатку все може здаватися поганим, і ви можете побоюватися, що рани, заподіяні травмою, ніколи не зціляться. Однак знайте, що з любов’ю та часом ви зможете пройти через цей досвід і жити життям, на яке ви заслуговуєте.
- Almendros, C., Gámez-Guadix, M., Carrobles, J. A., Rodríguez-Carballeira, Á., & Porrúa, C. (2009). Abuso psicológico en la pareja: aportaciones recientes, concepto y medición. Behavioral Psychology/Psicología Conductual, 17(3), 433-452.
- Carballeira, Á. R., Almendros, C., Solanelles, J. E., García, C. P., Martín-Peña, J., Javaloy, F., & Carrobles, J. A. I. (2005). Un estudio comparativo de las estrategias de abuso psicológico: en pareja, en el lugar de trabajo y en grupos manipulativos. Anuario de psicología/The UB Journal of psychology, 36(3), 299-314.
- García-López, L. J., Irurtia, M. J., Caballo, V. E., & del Mar Díaz-Castela, M. (2011). Ansiedad social y abuso psicológico. Psicología Conductual, 19(1), 223.
