Що таке мікроінсульт та як його вчасно виявити?
Дуже часто термін “мікроінсульт” використовують для позначення транзиторної ішемічної атаки.
Причиною появи цього небезпечного захворювання є припинення кровопостачання до головного мозку. Насправді мікроінсульт є лише першим тривожним дзвіночком, який може передувати значно серйознішим розладам у роботі внутрішніх органів та систем.
Як ви вже могли здогадатися з назви захворювання, воно має транзитну дію на організм, тобто триває впродовж короткого періоду.
Утім, це не означає, що потрібно чекати, допоки симптоми хвороби зникнуть самі по собі, та не займатися лікуванням розладу. Не забувайте, що мікроінсульт може свідчити про певні захворювання серцево-судинної системи, а також стати передвісником інсульту.
Основна різниця між мікроінсультом та інсультом – це тривалість розладу. Обидва випадки є неймовірно серйозними та складними, проте інсульт є значно небезпечнішим для людини, адже він може призвести до повного паралічу та навіть смерті.
Якщо вчасно не виявити та не розпочати лікування, наслідки можуть бути трагічними. Саме тому ми рекомендуємо негайно звернутися до лікаря у разі появи тривожних симптомів інсульту та мікроінсульту.
Мікроінсульт: основні симптоми
- Якщо людина відчуває, що одна половина її обличчя заніміла та повністю втратила чутливість, це може свідчити про мікроінсульт. Те саме стосується і сильного запалення одного ока.
- Запаморочення та сильний головний біль також дуже часто супроводжують мікроінсультний стан. Якщо ці два симптоми не вщухають навіть під дією препаратів, а тільки посилюються, не варто зволікати зі зверненням до спеціаліста.
- При мікроінсульті людина відчуває сильну слабкість у верхніх та нижніх кінцівках. Дуже часто цей стан супроводжується порушеннями у роботі мовного апарату.
Головне, про що вам треба пам’ятати – це те, що інсульт має схожі симптоми, тільки вони тривають довше. У будь-якому випадку необхідно одразу звернутися до лікаря.
У кожної людини мікроінсульт протікає по-різному. У декого неприємні симптоми можуть зникнути вже через годину так само раптово, як і почались, тоді як інші страждають на вищезгадані порушення впродовж цілого дня. На жаль, точну тривалість симптомів передбачити неможливо, адже кожен випадок є унікальним.
Дуже важливо вчасно звернути увагу на тривожні дзвіночки, які посилає організм. Саме від цього залежать шанси на одужання та відновлення всіх функцій. Якщо не надати хворому допомогу та проігнорувати ознаки мікроінсульту, це може призвести до летальних наслідків.
Основні причини мікроінсульту
Будь-які несприятливі фактори, що погіршують процес припливу крові до головного мозку, можуть спровокувати мікроінсульт.
- Згустки крові, або тромби є своєрідним спусковим гачком, який і призводить до мікроінсульту. Вони блокують артерії та не дають крові діставатися кори головного мозку.
- Під час закупорювння артерій у людини значно підвищується кров’яний тиск, що може спровокувати транзитну ішемічну атаку. Та ж небезпека виникає при потоншанні артерій.
- Запалення кровоносних судин, діабет та анемія – це також поширені причини розвитку церебральної ішемії.
Лячно, чи не так? Саме тому дуже важливо володіти інформацією про всі несприятливі фактори, які призводять до порушень у роботі циркуляційної системи.
“Тихий” мікроінсульт
Вірте чи ні, але трапляються випадки, коли мікроінсульт протікає без типових для цього стану симптомів. У такому разі людина відчуває лише нестерпний головний біль, і вирішує не звертатися до лікаря, а приглушити дискомфортні відчуття за допомогою сильних знеболювальних.
Власне, медицині відомі чимало випадків, коли людина при мікроінсульті не відчувала жодних інших неприємних симптомів, окрім головного болю.
Люди, що перебувають у групі ризику розвитку мікроінсульту
Є один популярний міф щодо мікроінсульту: чомусь побутує думка, що цей синдром може вразити тільки людей у похилому віці.
Насправді це зовсім не так, просто люди віком від 55 років схильні уважніше ставитися до свого здоров’я та самопочуття, а отже мають більше шансів вчасно виявити мікроінсульт. Утім, цей неприємний синдром вражає молодь та зрілих людей частіше, ніж ви могли б подумати.
До групи ризику розвитку цього небезпечного синдрому належать такі категорії людей:
- Затяті курці
- Люди, що страждають від зайвої ваги та ожиріння
- Діабетики
- Люди, у яких хтось із родичів вже мав мікроінсульт у минулому
Найкращим методом профілактики мікроінсульту є дотримання здорового та активного способу життя. Завдяки цьому ви зможете запобігти розвиткові не тільки мікроінсульту, але й інсульту, інфаркту та інших захворювань серцево-судинної системи.
Мікроінсульт: ефективні методи профілактики
Сподіваємося, що інформація, якою ми поділилися у цій статті, примусить вас переглянути стиль життя та відмовитися від шкідливих звичок. Одними з найкращих та водночас найпростіших методів профілактики мікроінсульту є збалансований низькокалорійний раціон та відмова від тютюнових виробів.
Радимо також регулярно займатися спортом. Не забувайте, що аеробіка має здатність покращувати кровообіг та запобігати утворенню тромбів.
Деякі вчені стверджують, що для профілактики розвитку цереброваскулярних захворювань необхідно щодня випивати по одній таблетці аспірину.
Ніхто не заперечує, що аспірин характеризується швидкою профілактичною дією на організм. Втім, найкраще його вживати не безпідставно, а тільки після пережитого мікроінсульту. Це допоможе вам посилити захисні реакції організму та знизити ризик розвитку інсульту та інших серцевих захворювань.
Дізнайтесь більше про властивості аспірину.
Дуже важливо володіти повною інформацією про основні симптоми, ризики та наслідки мікроінсульту. Не варто ігнорувати тривожні симптоми, які ви отримуєте від організму, адже навіть легке запаморочення може призвести до летальних наслідків, якщо вчасно не звернутися за допомогою до кваліфікованого спеціаліста.
Щойно ви запідозрили щось лихе, негайно їдьте до найближчої лікарні, адже при мікроінсульті кожна хвилина на вагу золота.
Повірте, якщо ви вчасно отримаєте медичну допомогу, наслідки мікроінсульту будуть менш серйозними, і ви зможете відновитися значно швидше.
- Belén Rodrigo. (2010). ICTUS. https://doi.org/10.1016/j.ijheh.2012.12.002
- Young, J., & Forster, A. (2007). Rehabilitation after stroke. British Medical Journal. https://doi.org/10.1136/bmj.39059.456794.68
- Ustrell-Roig, X., & Serena-Leal, J. (2007). Ictus. Diagnóstico y tratamiento de las enfermedades cerebrovasculares. Revista Espanola de Cardiologia. https://doi.org/10.1157/13108281