Хронічний смуток - дистимія
Отже… Що робити, коли з’являється хронічний смуток? Що станеться, якщо цей внутрішній дискомфорт, горе і відчай не зникне і буде«вимотувати» нас щодня? У цьому випадку, ми говоримо про розлад під назвою дистимія, який трохи відрізняється від класичної депресії і про який варто знати трохи більше.
Читайте далі, щоб зрозуміти цей різновид хвороби.
Що таке дистимія або хронічний смуток?
Читайте також: Прихована депресія: постійне почуття провини
- Це стан хронічного смутку і зневіри. Немає кращих або гірших періодів, але це негативне емоційне відчуття часто триває протягом більше двох років.
- Варто знати, що цей тип розладу не залежить від жодних «зовнішніх факторів», тобто в такий тип депресії впадають навіть ті, хто не постраждав від жодної втрати або розчарування. Його походження є органічним і майже завжди спадковим, і, як правило, він вражає жінок.
- Зазвичай, він з’являється у віці близько 21 року.
- Є кілька дуже серйозних випадків, коли, наприклад, людина навіть не в змозі піклуватися про себе і потребує щоденної допомоги, щоб поїсти, одягнутися… У таких випадках дистимія дуже сильно виражена.
- Незважаючи на спадковий компонент, стрес призводить до значного посилення відчуття смутку, тож можна зрештою впасти у важчий стан, про який вже згадувалося раніше.
- Хронічний смуток супроводжують примхливість, стомлюваність, безсоння, розлади харчової поведінки і труднощі з концентрацією уваги.
- Якщо дистимію не лікувати на ранніх стадіях, вона може призвести до «сильної депресії», що є серйознішим психічним розладом, який часто супроводжують гнів, лють і навіть спроби самогубства. Це дуже небезпечно і вказує на важливість лікувати такі проблеми якомога раніше.
Як лікувати дистимію?
- Ліки-антидепресанти.
- Відвідуйте поведінкову і когнітивну психотерапію, при цьому дуже корисна групова терапія.
- Проходьте регулярні медичні огляди протягом всього життя.
- Організуйте хороше коло соціальної та особистої підтримки.
Насамперед, слід мати на увазі, що походження дистимії є спадковим і тому природним. Майже завжди існує можливість трохи змінити нейротрансмітери серотоніну. Це означає, що лікування буде ефективним і що, безсумнівно, психологічна терапія суттєво допоможе. Однак, ці процедури слід проводити майже протягом всього життя. Ви можете насолоджуватися повсякденними справами, ходити на роботу і здійснювати свої мрії та досягати цілей.
Отже, люди, яким поставили діагноз дистимії, мають усвідомлювати свою проблему і набратися внутрішніх сил, щоб зрозуміти, що сталося. Це захворювання, яке необхідно контролювати та лікувати і насамперед вчасно усувати будь-які джерела стресу і тривоги, оскільки вони можуть викликати найважчий стан дистимії.
Дізнатись більше: Депресія: 5 фактів, про які не знають сторонні люди
- Дистимія зазвичай з’являється у віці близько 21 року або раніше. Це стан постійного смутку, що не має жодних конкретних причин для цієї емоції, цієї зневіри. Вона триває від півтора до двох років. Якщо її не лікувати на ранніх стадіях, вона може перейти в серйознішу депресію, яка іноді штовхає людей на самогубство.
- American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, DSM-5 (5th ed.). Washington, DC: American Psychiatric Association.
- Carta, M. G., Paribello, P., Nardi, A. E., & Preti, A. (2019). Current pharmacotherapeutic approaches for dysthymic disorder and persistent depressive disorder. Expert Opinion on Pharmacotherapy, 20(14), 1743–1754. https://doi.org/10.1080/14656566.2019.1637419
- Chen, K.H., Tam, C. W. C., & Chang, K. (2019). Early Maladaptive Schemas, Depression Severity, and Risk Factors for Persistent Depressive Disorder: a Cross-sectional Study. East Asian Archives of Psychiatry, 29(4), 112–117. https://doi.org/10.12809/eaap1821
- Cuijpers, P., Sijbrandij, M., Koole, S. L., Andersson, G., Beekman, A. T., & Reynolds, C. F., III. (2013). The efficacy of psychotherapy and pharmacotherapy in treating depressive and anxiety disorders: a meta-analysis of direct comparisons. World Psychiatry, 12(2), 137–148. https://doi.org/10.1002/wps.20038
- Furukawa, T. A., Efthimiou, O., Weitz, E. S., Cipriani, A., Keller, M. B., Kocsis, J. H. et al. (2018). Cognitive-Behavioral Analysis System of Psychotherapy, Drug, or Their Combination for Persistent Depressive Disorder: Personalizing the Treatment Choice Using Individual Participant Data Network Metaregression. Psychotherapy and Psychosomatics, 87(3), 140–153. https://doi.org/10.1159/000489227
- Hoepner, C. T., & Zetin, M. (2014). Depression and Dysthymia. In Encyclopedia of the Neurological Sciences (pp. 974–977). https://doi.org/10.1016/b978-0-12-385157-4.01076-9
- Ishizaki, J., & Mimura, M. (2011). Dysthymia and Apathy: Diagnosis and Treatment. Depression Research and Treatment, 2011, 1–7. https://doi.org/10.1155/2011/893905
- Orvaschel, H. (2001). Dysthymia. In Handbook of Conceptualization and Treatment of Child Psychopathology (pp. 133–148). https://doi.org/10.1016/b978-008043362-2/50008-1
