Про що ми зазвичай шкодуємо перед смертю?

Лютий 1, 2019
Погодьтеся, шкодувати перед смертю про те, що не вдалося зробити за життя - це безглуздо. Життя у кожної людини одне, а тому про втілення усіх бажань та мрій потрібно піклуватися впродовж усього життєвого шляху, і тоді перед смертю вас не мучитимуть докори сумління.

На жаль, дуже багато людей перед смертю відчувають сильні докори сумління через нереалізовані плани та мрії. Це відчуття жалю нагадує неймовірну порожнечу у душі, і людина на смертному ложі відчуває неймовірне бажання повернутися назад у часі, щоб виправити помилки минулого та прожити життя на повну.

Утім, чомусь часто ми марнуємо свій час і лише перед смертю усвідомлюємо, наскільки цінно жити та мати змогу щодня йти до встановленої мети.

Якщо ви також регулярно відкладаєте справи на потім, зупиніться та подумайте: чи справді варто чекати смерті, щоб навчитися цінувати життя та діяти вже сьогодні? Тільки доклавши усіх зусиль для втілення планів сьогодні, ви зможете уникнути докорів сумління перед смертю.

Шкодувати про згаяний час перед смертю безглуздо

Погодьтеся, що шкодувати про нездійснені плани перед смертю немає сенсу. Та на жаль, психологія людини влаштована таким чином, що ми завжди незадоволені власними діями. Саме тому у цій статті ми розповімо про те, чому ми відчуваємо докори сумління та про що саме більшість людей шкодує перед смертю.

Якщо ви візьмете аркуш паперу та напишете на ньому все, про що вам коли-небудь доводилося шкодувати, це вбереже вас від марнування дорогоцінного часу на автопілоті, і тоді ви не відчуватимете докорів сумління у майбутньому.

Розгляньмо детальніше, про що зазвичай люди шкодують перед смертю.

Читайте також: 4 способи визначити, коли вам потрібен психолог

1. Я прожив/-ла життя не так, як хотілося б

Ці види докорів сумління є найбільш поширеними. Причиною їхньої появи є невпевненість у собі, яка і не дає людині змоги приймати важливі рішення та проживати життя на повну.

Зазвичай людина, яка невпевнена у собі, прагне схвалення з боку оточення, а також більше прислухається до думки інших людей, аніж до власних відчуттів та бажань. Дуже часто люди з низькою самооцінкою прагнуть почути такі слова та поради:

  • “Будь обережний, ця ситуація виглядає небезпечно”
  • “Якби я був/-ла на твоєму місці, я б не наважився/-лась вкласти у це кошти
  • “Ти впевнений/-а, що хочеш відмовитися від цієї ідеї?”

На жаль, у житті кожної невпевненої у собі людини трапляються ситуації, коли їй доводиться відступити на кілька кроків назад.

Подумайте, скільки людей намагаються прожити життя так само, як це зробили їхні батьки? Скільки людей при зустрічі віч-на-віч з проблемними ситуаціями намагаються не вирішити їх, а піти обхідним шляхом?

Чи може така поведінка та уникнення відповідальності за власні вчинки зробити людину щасливою?

Дуже часто ми надто багато уваги приділяємо тому, що саме про нас думають інші люди. І саме тому іноді втрачаємо можливості зробити своє життя цікавим та щасливим.

типові докори сумління перед смертю

2. Я надто багато часу присвячував/-ла роботі

Ця проблема також часто викликає неймовірні докори сумління перед смертю, адже ми забуваємо про те, що потрібно працювати для того, щоб жити, а не жити для того, щоб працювати.

На жаль, чимало людей забувають про справжні життєві цінності, і вважають роботу та кар’єру значно важливішою за сім’ю та спілкування з друзями.

У похилому віці кар’єристи починають усвідомлювати, що так і не бачили, як зростали їхні діти, так і не змогли зберегти кохання та пристрасть через те, що проводили надто мало часу зі своїм партнером, або ж розгубили всіх друзів через те, що ніколи не знаходили часу на проведення з ними дозвілля.

Особисті стосунки є неймовірно цінними у житті кожної людини, тому не забувайте, що вони завжди повинні бути на першому місці. Звісно, ніхто не заперечує, що робота, становлення себе як особистості та успішна кар’єра є неймовірно важливими. Проте встановлення міцних стосунків та щаслива сім’я є значно важливішими та ціннішими.

3. Я надто нудно провів/-ла своє життя, потрібно було поводитися більш сміливо та відчайдушно

Перед смертю ми часто аналізуємо своє минуле та розуміємо, від скількох пригод та сюрпризів ми відмовилися через страх, невпевненість у собі чи інші виправдання. На жаль, дуже часто ці спогади викликають у нас порожнечу та гіркоту у серці.

Чи мріяли ви коли-небудь спробувати банджі-джампінг? Тоді наважтеся та зробіть це! Чи хотіли б ви вирушити у навколосвітню подорож? Тоді пакуйте рюкзак і гайда у мандри!

Не відкладайте свої потаємні бажання та мрії на потім, адже такі нереалізовані плани можуть викликати сильні докори сумління на смертному ложі.

Не бійтеся бути шаленими та трохи дивакуватими, адже неймовірні пригоди – це всього-на-всього шалене бажання залишити свою зону комфорту. Насправді бажання спробувати щось нове найчастіше не становить жодної небезпеки для життя та здоров’я людини. Проте страх перед осудом з боку оточення встановлює для нас певні обмеження, і ми не наважуємося вийти за дозволені рамки.

Не забувайте, що життя одне, тож чому ж не провести його цікаво, насичено та яскраво?

жити яскраво

4. Я надто рідко висловлював свої щирі відчуття

Нас з дитинства вчать приховувати свої емоції та відчуття: не плакати на публіці, не підвищувати голос, завжди зберігати холоднокровність у будь-якій ситуації…

На жаль, постійне стримування справжніх емоцій призводить до того, що у потрібний момент ми не можемо дати волю почуттям навіть наодинці з собою у власному помешканні.

Дізнайтесь більше: Де у вашій оселі багато мікробів

Дуже важливо вміти висловлювати свої справжні відчуття, а також розуміти власні емоції та тримати їх під контролем у потрібну мить.

  • “Чому я так і наважився сказати їй про свої почуття?”
  • “Краще б я тоді виплакав/-ла усі сльози та звільнився/-лась від цього тягаря!”

Не варто чекати старості, щоб почати шкодувати про помилки молодості. Дійте активно та сміливо одразу, коли трапляється нагода проявити себе.

Оскільки тепер вам відомо, про що зазвичай люди шкодують перед смертю, ви можете почати змінювати своє життя вже сьогодні. Тільки тоді на смертному ложі ви зможете заплющити очі з усмішкою на обличчі, задоволено смакуючи спогади про недаремно проведений час.

  • Green, C.D. & Groff, P.R. (2003). Early psychological thought: Ancient accounts of mind and soul. Westport, Connecticut: Praeger.
  • T.L. Brink. (2008) Psychology: A Student Friendly Approach. Unit One: The Definition and History of Psychology.