Що таке легенева чума?
Легенева чума – один із різновидів хвороби, загально відома як “чума”. Це серйозне захворювання, яке призвело до декількох епідемій протягом історії, внаслідок чого рівень смертності був дуже високим. На щастя, сьогодні вона цілком піддається лікуванню.
Найсерйозніша епідемія чуми в історії сталася в Європі в XIV ст. Її назвали Чорною смертю і вона спричинила загибель близько 50 мільйонів людей.
Легенева чума є особливо серйозною формою чуми. Якщо людина не отримує лікування, рівень смертності може досягати 100% у деяких випадках. Вона також особливо заразна і здатна викликати епідемії.
Чума
Чума – це інфекційне захворювання, яке вражає тварин, і хоча це буває рідко, воно може вражати і людей. Її викликає бактерія Yersinia pestis, яку можна знайти у гризунів та бліх.
Наразі є кілька спалахів захворювання в різних куточках світу. Захворювання найчастіше передається між тваринами та людьми через укуси від заражених бліх. Люди і тварини також передають це прямим або непрямим контактом.Виділяють три основні типи чуми:
- Бубонна чума. Це найпоширеніший тип. Це випадки, коли бактерії потрапляють в організм через укус блохи або через поріз або рану на шкірі. Вона впливає на лімфатичну систему.
- Септична чума. Коли бубонна чума не лікується і бактерії накопичуються в крові, це викликає септичний шок. Це може призвести до септичної чуми.
- Легенева або пневмонічна чума. Це відбувається, коли бактерія осідає в легенях. Це найбільш вірулентна форма чуми. Якщо ви не впораєтеся з нею досить швидко, це може призвести до смерті.
Відкрийте для себе: Як легко видалити блохи та кліщі
Легенева чума або пневмонічна чума
Легенева чума є найменш поширеною формою чуми, але вона також є найбільш небезпечною. Щоб знизити рівень смертності, людині необхідно пройти лікування в перші 24 години.
Є три способи поширення легеневої чуми. Перший і найтиповіший – це передача від людини до людини через повітря. Це відбувається, коли хтось дихає бактеріями, що виділяються зараженою людиною.Крім того, людина може вдихати бактерії у крихітних краплях, що утворюються в дихальній системі зараженої людини. Зараження відбувається лише за умови тісного та постійного контакту з хворою людиною чи твариною.
Легенева чума також виникає, коли хтось страждає від бубонної або септицемічної чуми і не отримує належного лікування захворювання. У цьому випадку бактерії можуть мігрувати й поселитися в легенях.
Прочитайте цю статтю: Наночастинки з чайного листя здатні вбивати ракові клітини легенів
Симптоми
Інкубаційний період цієї хвороби може тривати від 1 до 7 днів. Після закінчення цього часу заражена людина відчує перші симптоми, які є тими ж симптомами, що і у гострої фебрильної хвороби.
З’являться неспецифічні симптоми. Наприклад, може виникати головний біль, раптове підвищення температури, озноб, слабкість, нудота, блювота та загальний біль. Дуже важливо, щоб людина отримала лікування протягом перших 24 годин після появи симптомів.
Щоб підтвердити, що це легенева чума, вам доведеться пройти кілька лабораторних досліджень. Найкращий спосіб зробити це – взяти пробу мокротиння і провести її аналіз, щоб перевірити, чи є бактерії Y.pestis. Це також можна перевірити за допомогою сероконверсії.
Інші цікаві дані
Септична та легенева чума мають дуже високий рівень смертності. Насправді своєчасне та адекватне лікування лише знижує рівень смертності до 50%. Ось чому контроль та профілактика захворювань так важливі.
Найкращий спосіб уникнути цього захворювання – це контроль популяції щурів. Намагайтеся не контактувати з цими тваринами або з їхніми трупами. Якщо інфікована людина, вона має бути ізольована, щоб захворювання не поширювалося.
Всесвітня організація охорони здоров’я не рекомендує вакцинацію проти чуми. Насправді немає реальних доказів того, що вакцина має ефективність.
Вам треба негайно повідомити про будь-які підозри щодо можливого спалаху захворювань.
- Prentice, M. B., & Rahalison, L. (2007). Plague. Lancet. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)60566-2
- Krishna, G., & Chitkara, R. K. (2003). Pneumonic plague. Seminars in Respiratory Infections. https://doi.org/S0882054603000331 [pii]
- Pechous, R. D., Sivaraman, V., Stasulli, N. M., & Goldman, W. E. (2016). Pneumonic Plague: The Darker Side of Yersinia pestis. Trends in Microbiology. https://doi.org/10.1016/j.tim.2015.11.008
- Smiley, S. T. (2008). Immune defense against pneumonic plague. Immunological Reviews. https://doi.org/10.1111/j.1600-065X.2008.00674.x
- Titball, R. W., & Williamson, E. D. (2001). Vaccination against bubonic and pneumonic plague. Vaccine. https://doi.org/10.1016/S0264-410X(01)00163-3