7 продуктів для боротьби з запаленням печінки та підшлункової залози

Чи змогли б ви відмовитись від шкідливої їжі? Боротьба з запаленням печінки та підшлункової залози - це не так вже й страшно, якщо споживати ці 7 продуктів.
7 продуктів для боротьби з запаленням печінки та підшлункової залози

Останнє оновлення: 30 листопада, 2018

Часто кажуть, що наш сучасний спосіб життя і дієта несумісні зі здоров’ям внутрішніх органів. Саме тому актуальною проблемою сьогодення є боротьба з запаленням печінки та підшлункової залози. 

Чим більше оброблена їжа, яку ви їсте, і чим далі вона від природного стану, тим більше проблем вона може спричинити для цих важливих та чутливих органів.

Справді, замисліться над своїми звичками хоч на хвилину: куріння, пасивний спосіб життя, споживання цукру, вибір магазинних соків замість натуральних фруктів…

Коли ви приходите додому втомленими з роботи, легко вибрати заморожену їжу, яка вже готова, а не присвятити кілька хвилин, щоб приготувати щось корисніше, свіжіше і з більшою кількістю поживних речовин.

Проте для підтримки правильного харчування потрібні час і сила волі.

Сьогодні ми пропонуємо вам почати краще піклуватися про своє здоров’я: додати ці казкові продукти до щоденного раціону, вони покращать стан підшлункової залози. Завдяки ї ви забудете, що таке боротьба з запаленням печінки.

Якщо ці два органи працюють належним чином, ви помітите це як всередині, так і зовні. Це варто зусиль!

1. Боротьба з запаленням печінки – буряковий та морквяний сік

Запалення печінки, відоме як гепатомегалія, – це розлад, пов’язаний з різними причинами. Це може бути надлишок жиру в організмі, вірус чи навіть гепатит.

Ваш лікар призначить найкраще лікування.

Однак важливо також піклувалися про свій раціон і пити натуральний сік, який також чудово підходить для підшлункової залози.

Ось дуже здоровий натуральний сік, який вам сподобається:

Інгредієнти

  • 1 буряк
  • 1 морквина
  • 5 столових ложок лимонного соку (50 мл)
  • 1 склянка води (200 мл)

Приготування

  • Спочатку треба ретельно вимити буряк і моркву, а потім розрізати їх на дрібні шматочки, щоб полегшити змішування.
  • Коли ви поєднаєте обидва продукти, додайте склянку води та лимонний сік.
  • Пийте вранці, щоб отримати найкращі переваги.

2. Зелений чай

Зелений чай
Зелений чай – це ще один чудовий напій, яким ви повинні скористатися, щоб покращити здоров’я підшлункової залози та печінки.

Він не тільки допоможе вам боротися з запаленням, але й завдяки катехінам покращить загальну роботу печінки та підшлункової залози.

Цей напій також допомагає зменшити жир у печінці та покращує її регенерацію завдяки високому вмісту антиоксидантів.

Однак важливо споживали лише рекомендовану кількість: не пийте більше ніж одну склянку на день.

3. Авокадо

Авокадо багаті на глутатіон – небілковий трипептид, який походить від амінокислот і допомагає зменшити токсини у печінці та підшлунковій залозі.

І не забувайте, що авокадо багаті на мононенасичені жири, також відомі як “хороші жири”.

Вони піклуються про здоров’я стінок артерій та полегшують метаболізм поганого холестерину (ЛПНЩ).

4. Оливкова олія для підшлункової залози та печінки

Оливкова олія для підшлункової залози та печінки
Органічні олії холодного віджиму, зокрема оливкова, конопляна та лляна, є чудовими союзниками для вашої печінки та підшлункової залози.

Однак пам’ятайте, що ви повинні споживати їх помірковано та у максимально натуральний спосіб: наприклад, приправте салат або пшеничні тости.

Це допоможе зменшити запалення в цих органах, очистити їх від шкідливих токсинів та оптимізувати роботу всього організму.

5. Альтернативні крупи

Під “альтернативними зернами” маємо на увазі джерела клітковини, білка та мінералів, які ми рідко використовуємо в повсякденному житті, але які мають багато переваг, ніж доступніші продукти.

Перловка, кіноа та гречка – чудові приклади цієї групи продуктів.

Ці зерна містять ферменти, які сприяють травленню, піклуються про рівень холестерину та ваше серце.

Не вагайтеся їх купувати, щоб отримати всі переваги.



  • Baladia, Eduard, Basulto, Julio, Manera, María, Martínez, Rodrigo, & Calbet, David. (2014). Efecto del consumo de té verde o extractos de té verde sobre el peso y la composición corporal: revisión sistemática y metanálisis. Nutrición Hospitalaria , 29 (3), 479-490. https://dx.doi.org/10.3305/NH.2014.29.3.7118
  • Cruzado, Martín, Pastor, Ana, Castro, Nino, & Cedrón, Juan Carlos. (2013). Determinación de compuestos fenólicos y actividad antioxidante de extractos de alcachofa (Cynara scolymus L.). Revista de la Sociedad Química del Perú, 79(1), 57-63.  http://www.scielo.org.pe/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1810-634X2013000100008&lng=es&tlng=.
  • García-Rodríguez, MC, Vilches-Larrea, RE, Nicolás-Méndez, T., & Altamirano-Lozano, MA. (2012). El té verde en la quimioprevención in vivo del daño genotóxico inducido por metales cancerígenos (cromo [VI]). Nutrición Hospitalaria , 27 (4), 1204-1212. https://dx.doi.org/10.3305/nh.2012.27.4.5672
  • Gaucher, C., Boudier, A., Bonetti, J., Clarot, I., Leroy, P. y Parent, M. (2018). Glutatión: propiedades antioxidantes dedicadas a las nanotecnologías. Antioxidantes , 7 (5), 62. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5981248/
  • Lama Toro, Alexis. (2018). El debate sobre la importancia del colesterol LDL y el uso de estatinas. Revista Chilena de Cardiología , 37 (3), 217-219. https://dx.doi.org/10.4067/S0718-85602018000300217
  • Leiva, Ana María, Martínez, María Adela, Cristi-Montero, Carlos, Salas, Carlos, Ramírez-Campillo, Rodrigo, Díaz Martínez, Ximena, Aguilar-Farías, Nicolás, & Celis-Morales, Carlos. (2017). El sedentarismo se asocia con un aumento de los factores de riesgo cardiovascular y metabólico independientes de los niveles de actividad física. Revista médica de Chile , 145 (4), 458-467. https://dx.doi.org/10.4067/S0034-98872017000400006
  • Lenzi de Almeida, Kátia Calvi, Spreafico Fernandes, Flávia, Teles Boaventura, Gilson, & Guzmán-Silva, Maria Angélica. (2008). EFECTO DE LA Semilla de Linaza (Linum Usitatissimum) SOBRE EL CRECIMIENTO DE RATAS WISTAR. Revista Chilena de Nutrición , 35 (4), 443-451. https://dx.doi.org/10.4067/S0717-75182008000500007
  • León Cam, Juan José. (2017). El aceite de Cannabis. Revista de la Sociedad Química del Perú, 83(3), 261-263.  http://www.scielo.org.pe/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1810-634X2017000300001&lng=es&tlng=es.
  • Souza, PALD, Marcadenti, A. y Portal, VL (2017). Efectos de los compuestos fenólicos del aceite de oliva sobre la inflamación en la prevención y tratamiento de la enfermedad arterial coronaria. Nutrientes , 9 (10), 1087. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5691704/
  • Zaveri, N. T. (2006). Green tea and its polyphenolic catechins: Medicinal uses in cancer and noncancer applications. In Life Sciences. http://doi.org/10.1016/j.lfs.2005.12.006
  • Perea, J., & Subirats, J. (2005). La digestión. In Biología. ESO.
  • Posada, A. (2016). Las causas. ATLAS DE DIA.

Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.