Що робити, якщо дитина вип’є відбілювач?

Травень 13, 2019

Якщо ваша дитина випадково випила відбілювач, негайно їдьте у лікарню або викликайте швидку.

У цій статті ми розповімо про способи, як запобігти цьому випадку або дізнатися, що треба робити у випадку, коли дитина випила відбілювач чи іншу токсичну речовину.

Як ця продукція може спричинити отруєння дітей?

Споживання токсичних продуктів таких, як відбілювач, може мати декілька серйозних наслідків. Ці наслідки можуть проявитися також і через вдихання випарів цих продуктів або ж через прямий контакт зі шкірою.

діти можуть отруїтися мийними засобами

Невідкладна медична допомога є обов’язковою, якщо дитина отруїлася будь-яким із цих продуктів. Відбілювач, мийні засоби, косметика чи продукція особистої гігієни вважаються токсичними. Це тому, що вони містять хімічні сполуки, які можуть пошкодити тканини шкіри, призводячи до наслідків, подібних до опіків.

У більшості випадків діти випивають білизну чи інший хімічний засіб випадково. Проте, якщо підліток чи дорослий споживає такий засіб у спробі самогубства, такий випадок також потребує додаткової медичної допомоги.

Як запобігти цьому випадку?

Діти зазвичай споживають хімічні засоби тому, що хтось із дорослих залишив його у досяжному для них місці, а пляшка цього засобу подібна до смачних напоїв.

Читайте також статтю: 8 секретів відбілювання одягу

Діти тягнуться до таких пляшок, щоб посмакувати тим, що у середині. Безпека у домі залежить від запобіжних засобів. Навчіться захищати себе та свою сім’ю від нещасних випадків:

  • Не залишайте токсині засоби (відбілювач, мийний засіб, шампунь) у досяжності дитини.
  • Пляшки з хімічною продукцією не повинні нагадувати дітям смачні напоїЗберігайте хімічну продукцію в оригінальних упакуваннях, щоб мати змогу прочитати інструкцію від виробника у разі, якщо речовина потрапила всередину шлунка дитини.
  • Обмежте дітей у користуванні токсичними продуктами, оскільки інтоксикація може трапитися через вдихання випарів та попадання засобу на шкіру.
  • Білий оцет рекомендовано використовувати як очисний продукт для дому. Це антибактеріальний засіб, який не має токсичних парів та не шкодить шкірі, навіть при безпосередньому контакті з нею.
Що треба робити, якщо дитина випила відбілювач?

Що треба робити, якщо дитина випила відбілювач?

Перше, що потрібно зробити, це не панікувати. Паніка уповільнює першу допомогу, що може погіршити стан речей. Дитині потрібна ваша рішучість. Перша невідкладна допомога така:

  • Не викликайте блювоту– це може нанести додаткову шкоду, якщо продукт повернеться, знову проходячи через стравохід.
  • Не давайте дитині жодної їжі чи напою – ні води, ні молока, ні яєчних білків. Натуральні засоби не допоможуть в даному випадку.
  • Терміново викликайте швидку допомогу.
  • Доставте дитину до найближчої лікарні якомога раніше.
  • Візьміть з собою контейнер з рідиною, яку випила дитина,
  • Якщо дитина дуже мала, ймовірно, вона випила дуже невелику кількість. Смак неприємний, оскільки виробники зазвичай додають гіркі речовини, щоб люди не випили засіб помилково.
  • Якщо дитина більш доросла та випила значну кількість засобу, ймовірно, вона хотіла завдати собі шкоди навмисно. Чим швидше ви доставите дитину до лікарні, тим більше шансів її врятувати.

Читайте статтю: 13 секретів чистої і охайної ванної кімнати

Симптоми споживання токсичних речовин

Симптоми споживання токсичних речовин

Якщо у вас маленька дитина і ви не знаєте чи пила вона відбілювач, чи ні, спостерігайте за дитиною, оскільки можуть проявитися такі симптоми:

  • Дискомфорт чи біль у ротовій порожнині та горлі
  • Важкість ковтання та хрипота
  • Нудота та блювання з кров’ю та без
  • Важкість дихання та різкі звуки при вдиханні повітря
  • Біль у грудях

Якщо дитина впала у шоковий стан (розлад свідомості, запаморочення, потіння, дитина стала блідою та має холодні руки й ноги), ваші дії повинні бути миттєвими.

Пам’ятайтеважливо якомога швидше звернутися по невідкладну медичну допомогу. Якщо дитина випила токсичний засіб та вижила, їй потрібно також отримати і психологічну допомогу.

  • Araya, R., Montoro, M., Estay, R., & Espinosa, N. (2016). Clasificación de Zargar : Ingestión de cáusticos. Gastroenterologia Latinoamericana.
  • Pérez Solís, D., Fernández González, N., Ibáñez Fernández, A., Pardo de la Vega, R., Prieto Espuñes, S., & Fanjul Fernández, J. (2000). Intoxicaciones atendidas en un servicio de urgencias pediátricas. In VI Reunión Anual de la Sociedad Española de Urgencias de Pediatría.
  • Mencías, E. (2003). Poisoning by caustic substances. Intoxicación Por Cáusticos.
  • Bautista A, A. F. (2014). Ingesta de cáusticos. Ingesta de Cáusticos. https://doi.org/10.1111/gcb.12438
  • Rodríguez Guerineau, L., Martínez Sánchez, L., Quintillá Martínez, J. M., Trenchs Sainz De La Maza, V., Vila Miravet, V., & Luaces Cubells, C. (2011). Ingesta de cáusticos: situación actual y puesta al día de las recomendaciones. Anales de Pediatria. https://doi.org/10.1016/j.anpedi.2011.03.024
  • Losada M., M., Rubio M., M., Blanca G., J. A., & Pérez A., C. (2015). Ingesta de cáusticos en niños, experiencia de 3 años. Revista Chilena de Pediatria. https://doi.org/10.1016/j.rchipe.2015.06.004