Атетоз - захворювання опорно-рухового апарату

08 липня, 2020
Атетоз - це рідкісне порушення опорно-рухового апарату, яке може розвинутися в результаті певних неврологічних розладів. Особливий ризик захворіти на атетоз мають хворі на ті розлади, які призводять до анатомічного або функціонального пошкодження базальних ганглій.

Атетоз – це низка мимовільних повільних та плавних скорочень кінцівок. Варто зауважити, що це порушення є одним з найпоширеніших розладів у роботі опорно-рухового апарату, яке вражає верхні та нижні кінцівки.

Цей розлад є рідкісним проявом певних неврологічних захворювань. У групі ризику перебувають люди з анатомічними або функціональними пошкодженнями базальних гангліїв.

Що таке базальні ганглії?

Базальні ганглії – це структура, сформована із сірої речовини в головному мозку людини. Вони розташовуються в середній частині мозку. Головною характеристикою базальних гангліїв є те, що вони мають величезну кількість зв’язків з іншими структурами в межах головного мозку. Зверніть увагу, що базальні ганглії складаються з хвостатого ядра, лушпини та блідої кулі.

Базальні ганглії беруть участь у забезпеченні та підтримання рухової активності (моторики). Не забувайте, що анатомічні та функціональні зміни, спричинені дефіцитом або надлишком певних нейротрансмітерів, проявляються у вигляді аномальних рухів.

Розлади руху, спричинені порушенням у роботі базальних гангліїв

порушення руху, спричинене базальними гангліями

Більшість розладів у роботі базальних гангліїв безпосередньо пов’язані з певними функціональними порушеннями. Зазвичай вони виникають через дефіцит або надлишок в організмі деяких нейротрансмітерів, що призводить до гіперактивності передачі імпульсів у цій частині тіла. Саме тому рухова активність хворої людини погіршується.

Зверніть увагу, що є певні типи аномальних рухів, зокрема хорея, дистонія, тремор та атетоз. Хорея складається з повторюваних коротких та нерегулярних мимовільних скорочень кінцівок. Такі рухи є раптовими та досить різкими. Вони починаються в одній частині тіла та пересуваються в інші ділянки. Зазвичай це відбувається різко та неочікувано і триває досить довго. Найчастіше хорея вражає обличчя, рот, стовбури нервів та судин, а також верхні та нижні кінцівки. Варто зауважити, що гемібалізм – це тип хореї, який передбачає різкі мимовільні спазматичні рухи ногою або рукою. Ці рухи є більш інтенсивними та розгонистими, ніж ті, якими характеризується хорея.

Атетоз, як і всі згадані вище типи порушень в роботі опорно-рухового апарату, може виникнути в результаті наявності низки серйозних захворювань. До того ж атетоз дуже часто впливає і на діагностику захворювання, і на його лікування. Хорея та атетоз, які можуть виникнути одночасно з хореоатетозом, насправді не є самостійними захворюваннями. Натомість вони є симптомами різноманітних порушень в роботі внутрішніх органів та систем людини.

Що таке атетоз?

атетоз та його особливості

Є два головні види порушень в роботі опорно-рухового апарату. Зазвичай вони безпосередньо пов’язані з гіпокінетичним або гіперкінетичним синдромами (залежно від типу рухової активності).

1. Гіпокінетичний синдром. Сюди входить хвороба Паркінсона, нейродегенеративні розлади та вторинний паркінсонізм. Для всіх цих захворювань є типовими відхилення в роботі опорно-рухового апарату. Утім, варто зауважити, що зазвичай порушення руху виникають через вживання певних медикаментів або з інших органічних причин. Для прикладу, спеціальні медикаменти, інфекційні захворювання, перенесені травми та гідроцефалія можуть спровокувати мимовільні рухи кінцівками, тобто атетоз.

2. Гіперкінетичний синдром включає низку очевидних симптомів, які можна легко виявити під час фізичного огляду в лікаря. До ознак цього синдрому належать тремор, хорея, дистонія, нервовий тик та міоклінічні судоми. Зверніть увагу, що атетоз відрізняється від інших розладів тим, що хворі нездатні зафіксувати певні частини тіла у бажаному положенні.

Атетоз можна визначити за наявністю повільних, постійних та неконтрольованих рухів. Зазвичай він виникає у периферійних частинах кінцівок, язика та горла, проте атетоз також може вражати й інші ділянки тіла. Повільні рухи, які є типовими для цього розладу, дозволяють легко відрізнити атетоз від інших порушень в роботі опорно-рухового апарату (наприклад, від хореї). Утім, є схожі клінічні форми, які лікарі називають хореоатетозом. Термін “хореоатетоз” використовують для опису різних дегенеративних захворювань, зокрема під час діагностики хвороби Хантінґтона.

Порушення руху та інші причини розвитку атетозу

Зверніть увагу, що є інші причини розвитку атетозу, зокрема інфекційні процеси в центральній нервовій системі (для прикладу, енцефаліт). Усі вони пов’язані з масштабним та серйозним пошкодженням тканин головного мозку. Варто зауважити, що порушення в роботі опорно-рухового апарату є досить розповсюдженим явищем. До того ж у хворих на такі порушення руху часто розвиваються аутоімунні розлади, зокрема системний червоний вовчак. На щастя, цей розлад не є найтиповішим ускладненням у хворих з порушеннями руху.

Лікувати хворих з такими ускладненнями потрібно досить довго. Використовують для цього імунодепресанти, зокрема стероїди. Не варто зволікати з лікуванням, адже тенденція до розвитку інфекційних процесів може поступово зростати. До того ж вони можуть спровокувати інші порушення в роботі опорно-рухового апарату, як це зазвичай відбувається при енцефаліті.

  • Delfino, L; Gauna, A. (2010). COREA AGUDA COMO PRESENTACIÓN DE LA ENFERMEDAD DE GRAVES. RAEM.
  • Willshaw Z, M. E., Atria R, A., & Ferrer D, S. (2009). Hipertiroidismo y coreatetosis. Revista Chilena de Pediatría. https://doi.org/10.4067/s0370-41061986000600023
  • Buriticá, O. (2004). Discinesias tardias 10. Asociación Colombiana de Neurología.