Дізнайтеся, як зробити картопляну лампу

13 лютого, 2019
Картопляну лампу можна використати, щоб освітити кімнату, але деякі люди знають лише про використання картоплі як харчового продукту.
 

Якщо вам подобалися уроки фізики, коли ви були в школі, то цей маленький експеримент для вас. Саме зараз ви можете дізнатись, як зробити картопляну лампу вдома.

Усе, що потрібно, – це картопля. Коли ви додасте деякі прості матеріали, які ви можете знайти в господарському магазині, її крохмаль може стати батарейкою, яка буде новим елементом в екологічних будинках нового покоління.

Хаїм Рабинович з Єврейського університету в Єрусалимі  (Ізраїль) працював багато років, щоб створити пристрій, здатний отримувати енергію, яка зберігається в картоплі.

Це дослідження покликане допомогти людям, які не мають доступу до електричних мереж.

За словами Рабиновича, ви просто підключаєте цей коренеплід до пари проводів, гвинтів, і звичайно ж, світлодіодної лампи, щоб забезпечити штучне освітлення в різних приміщеннях.

Дослідження показало, що одну картопляну лампу можна використати, щоб освічувати кімнату приблизно 40 днів.

Як зробити картопляну лампу

картопляна лампа

Що потрібно?

  • 2 маленькі картоплі (відварені 8 хвилин)
  • 3 мідні дроти
  • 2 мідні стрижні або дроти
  • 2 цинкові стрижні або цвяхи
  • 1 маленька лампа

Як зробити?

  • Оберніть мідні дроти навколо двох стрижнів або мідних дротів.
 
  • Вставте кожний в картоплю.
  • Обгорніть третій мідний дріт навколо цинкового стрижня і вставте в одну з картоплин.
  • Візьміть кінчик мідного кабелю й оберніть його навколо іншого цинкового стрижня.
  • Помістіть цей цинковий стрижень у другу картоплину.
  • Приєднайте два вільні кінці дроту до лампи (будьте обережні, щоб не торкатися міді).
  • Готові? Це освітлює кімнату!

Як це працює?

як зробити картопляну лампу
Картопля практично не генерує електрику. Вона містить аскорбінову кислоту. Цей компонент, разом з мідним електродом і цинком, змушує електрони переходити від одного місця в інше за допомогою цього натурального продукту в ролі силового приводу.

Це явище відоме як “окислювально-відновна реакція”. Вона здатна вмикати й живити різні електроприлади.

“Ми обрали картоплю тому, що її потенційно можна вирощувати всюди, у тому числі в тропічному і субтропічному кліматі. Вона є найпоширенішою культурою у світі”. (Хаїм Рабинович)

Трохи історії про картопляну лампу

За словами Рабиновича, тоді як картопля – продукт № 1, який використовують у школах, щоб навчити дітей фізики, ніхто досі не провів дослідження із застосуванням її як джерела енергії.

Фізики Алессандро Вольта і Луїджі Гальвані вивчали різні способи отримання енергії ще в 1780 році, такі як:

  • Папір, замочений у солоній воді.
  • Виготовлення “батарейки” за допомогою двох металевих пластин і ґрунту або відра з водою.
 

Таємниця картопляної лампи

Якщо цей експеримент показав принцип роботи та користь картопляної лампи, то чому її не почали використовувати в усьому світі?

За словами Рабиновича, їм просто потрібні “дослідження і популяризація, щоб люди почали використовувати картоплю для вироблення великої кількості енергії, особливо в тих районах, де електрика недоступна”.

Однак багато людей виступають проти цього методу вироблення електроенергії з їжі.

Біодизель, який, за словами критиків, бере їжу від голодних або постраждалих від голоду для виробництва енергії, вважають поганим і недоречним рішенням.

Статистичні дані показують, що близько 360 мільйонів тонн картоплі збирають щороку в усьому світі. Крім того, її легко зберігати, вона довговічна і дешева у виробництві.

Саме з цієї причини економічно доцільно такого роду технологію розробити та впровадити там, де відсутня електрика.

Виробництво цинкових і мідних стрижнів також трохи дешевше, ніж гасових ламп. Однак проблема в тому, що використання їжі, щоб освітити кімнату, не видається привабливим більшості населення.

“Це живлення низької напруги, але цього достатньо, щоб створити батарею, яка може заряджати мобільні телефони й ноутбуки в місцях, де немає електрики”. (Хаїм Рабинович)

 
  • Golberg, A., Rabinowitch, H. D., & Rubinsky, B. (2010). Zn/Cu-vegetative batteries, bioelectrical characterizations, and primary cost analyses. Journal of Renewable and Sustainable Energy. https://doi.org/10.1063/1.3427222
  • Yissum, Hebrew University of Jerusalem. (June 17, 2010) “Potato Power – Yissum Introduces Potato Batteries for Use in the Developing World”. http://www.yissum.co.il/sites/default/files/potato_batteries_eng_final.pdf