Дізнайтеся, як зробити картопляну лампу

· Грудень 28, 2016
Картопляну лампу можна використати, щоб освітити кімнату, але деякі люди знають лише про використання картоплі як харчового продукту.

Якщо вам подобалися уроки фізики, коли ви були в школі, то цей маленький експеримент для вас. Саме зараз ви можете дізнатись, як зробити картопляну лампу вдома.

Усе, що потрібно, – це картопля. Коли ви додасте деякі прості матеріали, які ви можете знайти в господарському магазині, її крохмаль може стати батарейкою, яка буде новим елементом в екологічних будинках нового покоління.

Хаїм Рабинович з Єврейського університету в Єрусалимі  (Ізраїль) працював багато років, щоб створити пристрій, здатний отримувати енергію, яка зберігається в картоплі.

Це дослідження покликане допомогти людям, які не мають доступу до електричних мереж.

За словами Рабиновича, ви просто підключаєте цей коренеплід до пари проводів, гвинтів, і звичайно ж, світлодіодної лампи, щоб забезпечити штучне освітлення в різних приміщеннях.

Дослідження показало, що одну картопляну лампу можна використати, щоб освічувати кімнату приблизно 40 днів.

Як зробити картопляну лампу

картопляна лампаЩо потрібно?

  • 2 маленькі картоплі (відварені 8 хвилин)
  • 3 мідні дроти
  • 2 мідні стрижні або дроти
  • 2 цинкові стрижні або цвяхи
  • 1 маленька лампа

Як зробити?

  • Оберніть мідні дроти навколо двох стрижнів або мідних дротів.
  • Вставте кожний в картоплю.
  • Обгорніть третій мідний дріт навколо цинкового стрижня і вставте в одну з картоплин.
  • Візьміть кінчик мідного кабелю й оберніть його навколо іншого цинкового стрижня.
  • Помістіть цей цинковий стрижень у другу картоплину.
  • Приєднайте два вільні кінці дроту до лампи (будьте обережні, щоб не торкатися міді).
  • Готові? Це освітлює кімнату!

Як це працює?

як зробити картопляну лампу
Картопля практично не генерує електрику. Вона містить аскорбінову кислоту. Цей компонент, разом з мідним електродом і цинком, змушує електрони переходити від одного місця в інше за допомогою цього натурального продукту в ролі силового приводу.

Це явище відоме як “окислювально-відновна реакція”. Вона здатна вмикати й живити різні електроприлади.

“Ми обрали картоплю тому, що її потенційно можна вирощувати всюди, у тому числі в тропічному і субтропічному кліматі. Вона є найпоширенішою культурою у світі”. (Хаїм Рабинович)

Трохи історії про картопляну лампу

За словами Рабиновича, тоді як картопля – продукт № 1, який використовують у школах, щоб навчити дітей фізики, ніхто досі не провів дослідження із застосуванням її як джерела енергії.

Фізики Алессандро Вольта і Луїджі Гальвані вивчали різні способи отримання енергії ще в 1780 році, такі як:

  • Папір, замочений у солоній воді.
  • Виготовлення “батарейки” за допомогою двох металевих пластин і ґрунту або відра з водою.

Таємниця картопляної лампи

Якщо цей експеримент показав принцип роботи та користь картопляної лампи, то чому її не почали використовувати в усьому світі?

За словами Рабиновича, їм просто потрібні “дослідження і популяризація, щоб люди почали використовувати картоплю для вироблення великої кількості енергії, особливо в тих районах, де електрика недоступна”.

Однак багато людей виступають проти цього методу вироблення електроенергії з їжі.

Біодизель, який, за словами критиків, бере їжу від голодних або постраждалих від голоду для виробництва енергії, вважають поганим і недоречним рішенням.

Статистичні дані показують, що близько 360 мільйонів тонн картоплі збирають щороку в усьому світі. Крім того, її легко зберігати, вона довговічна і дешева у виробництві.

Саме з цієї причини економічно доцільно такого роду технологію розробити та впровадити там, де відсутня електрика.

Виробництво цинкових і мідних стрижнів також трохи дешевше, ніж гасових ламп. Однак проблема в тому, що використання їжі, щоб освітити кімнату, не видається привабливим більшості населення.

“Це живлення низької напруги, але цього достатньо, щоб створити батарею, яка може заряджати мобільні телефони й ноутбуки в місцях, де немає електрики”. (Хаїм Рабинович)

  • Golberg, A., Rabinowitch, H. D., & Rubinsky, B. (2010). Zn/Cu-vegetative batteries, bioelectrical characterizations, and primary cost analyses. Journal of Renewable and Sustainable Energy. https://doi.org/10.1063/1.3427222
  • Yissum, Hebrew University of Jerusalem. (June 17, 2010) "Potato Power - Yissum Introduces Potato Batteries for Use in the Developing World". http://www.yissum.co.il/sites/default/files/potato_batteries_eng_final.pdf