Субарахноїдальні та субдуральні крововиливи

08 травня, 2020
Причиною деяких інсультів є поганий спосіб життя, інших - травми. Читайте далі, щоб дізнатися більше про субарахноїдальні та субдуральні крововиливи.

Тверда мозкова оболона і павутинна мозкова оболона – це дві з трьох оболон, які мають люди. Оболони – це структури, які вкривають центральну нервову систему. Субарахноїдальні та субдуральні крововиливи належать до крововиливів, які трапляються в кожній з цих двох частин.

Мозкові оболони

Череп і хребет захищають головний і спинний мозок. Однак у них також є інша система захисту: мозкові оболони. Насправді вони також допомагають при розвитку нервів.

Як пояснює Словник раку Національного Інституту раку, «мозкові оболони – це три шари тканини, які вкривають і захищають головний і спинний мозок». У нас є три з цих шарів:

  • тверда мозкова оболона
  • павутинна мозкова оболона
  • м’яка мозкова оболона

Зовнішня і товста, тверда мозкова оболона, відділена від кістки епідуральним простором. У черепі цього простору немає, оскільки оболона прикріплена до кістки. Однак він є в спинному мозку, де є вени і жир.

Під твердою оболоною розташована павутинна, розділена субдуральним простором. Цей простір також проявляється лише тоді, коли починається кровотеча, і кров розділяє дві оболони мозку.

Павутинна мозкова оболона простягається через цей простір до м’якої оболони. У субарахноїдальному просторі є спинномозкова рідина. Насправді вона страхує зміни тиску від раптових ударів або рухів.

Нарешті, м’яка мозкова оболона прилягає до нервової тканини навіть у її борозенках. Крім того, вчені досі з’ясовують, чи є вона всередині тканини.

Перевірте також: 6 вправ, щоб зберегти здоровий мозок

що таке субдуральні крововиливи

Субарахноїдальні та субдуральні крововиливи

При субарахноїдальних та субдуральних крововиливах спочатку витікає кров із судин. Ці судини знаходяться в просторі між оболонами, тому це пошкоджує тканини мозку.

Однак, залежно від типу крововиливу, вони мають різний вплив і потребують різного лікування.

Субдуральні крововиливи

Субдуральні крововиливи трапляються, коли кров збирається в просторі між твердою і павутинною оболонами. Ця кров зазвичай надходить з вен після травми. Однак є три типи гематоми залежно від часу прояву:

  • гостра субдуральна гематома
  • підгостра субдуральна гематома
  • хронічна субдуральна гематома

Гостра субдуральна гематома

Цей тип проявляється якнайшвидше. Зазвичай вона виникає через сильну травму, яка розриває вени, що йдуть від кори головного мозку до мозкових оболон.

Пацієнти з цією гематомою зазвичай негайно потрапляють у кому. Крім того, деякі частини мозку припиняють працювати. Деякі приклади цього:

  • Геміпарез: часткове утруднення руху. Він виникає через те, що травма трапилась на частині мозку, яка відповідає за моторику.
  • Мідріаз: зіниці розширюються, адже травма трапилася на ділянці, яка контролює райдужну мускулатуру.

Підгостра субдуральна гематома

Вона проявляється повільніше і, як правило, є менш серйозною, оскільки крові менше. Крім того, кров також починає згортатися. Однак вона також викликана травмою.

Людина втрачає свідомість і потім одужує. Протягом декількох днів людина перебуває ніби в тумані, виникають проблеми з фокусуванням.

Хронічна субдуральна гематома

Це наслідок багаторазових травм. Спостерігаються невеликі виливи крові із судин. Коли вони не поглинаються, вони викликають гематому. Насправді це поширене явище серед людей похилого віку.

Першим симптомом зазвичай є головний біль, потім зміни в поведінці та настрої. Це відбувається потроху. Крім того, люди з цим розладом починають більше спати, мають проблеми з мисленням та інші симптоми.

Субарахноїдальні крововиливи

Субарахноїдальні крововиливи трапляються, коли між павутинною і м’якою оболонами є скупчення крові. Кров зазвичай надходить з артерій. Це може мати безліч різних причин. Найбільш поширеним є розрив аневризми. Однак вони можуть мати й інші причини.

Аневризми можуть виникати з головним болем або навіть епілептичними припадками, перш ніж вони лопнуть. У майже третині випадків спусковим механізмом може бути щось фізичне з емоційною складовою. До того ж, це може статися від занадто довгого перебування на сонці.

Відкрийте для себе: 7 порад для зниження ризику аневризми

які симптоми мають субдуральні крововиливи
Щойно вони розриваються, починається крововилив. Зазвичай вони трапляються у віці від 40 до 60 років і пов’язані з такими симптомами:

  • блювота
  • затуманені думки
  • інтенсивний головний біль
  • біль або дискомфорт від світла

Приблизно через 48 годин виникає менінгеальний синдром, оскільки мозкові оболони подразнюються, а потім шия також защемлюється. Крім того, можуть виникнути проблеми із очима, як от параліч очей.

Субарахноїдальні крововиливи викликають ускладнення у майже 60% випадків. Окрім того, 40% тих, хто вижив, стають залежними від інших людей.

  • Ximénez-Carrillo Rico, A., & Vivancos Mora, J. (2015). Hemorragia subaracnoidea. Medicine (Spain). https://doi.org/10.1016/S0304-5412(15)30004-4
  • Asadi, H. (2017). Aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH). In Interventional Radiology for Medical Students. https://doi.org/10.1007/978-3-319-53853-2_23
  • Raya, A. K., & Diringer, M. N. (2014). Treatment of subarachnoid hemorrhage. Critical Care Clinics. https://doi.org/10.1016/j.ccc.2014.06.004
  • Macdonald, R. L. (2017). Subarachnoid Hemorrhage. In Handbook of Neuroemergency Clinical Trials: Second Edition. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-804064-5.00002-3
  • Marder, C. P., Narla, V., Fink, J. R., & Tozer Fink, K. R. (2014). Subarachnoid hemorrhage: Beyond aneurysms. American Journal of Roentgenology. https://doi.org/10.2214/AJR.12.9749