5 міфів про психопатів

Не все, що ви могли чути, читати чи бачити про психопатичні розлади особистості, - це правда. Дізнайтеся більше про 5 міфів щодо цього розладу, щоб краще його зрозуміти.
5 міфів про психопатів

Останнє оновлення: 03 грудня, 2018

Психічні розлади, такі як біполярний розлад, депресія або анорексія, часто виліковні. Але хто ж такі психопати? “У тебе біполярний розлад” або “Ти така худа, у тебе анорексія” – це найпоширеніші коментарі.

Але не варто використовувати ці слова так бездумно. У більшості випадків ми абсолютно неправі щодо розладу, про який згадуємо.

Сьогодні ми хочемо поглянути на 5 міфів, які оточують психопатичні розлади особистості.

Міфи про психопатичну особистість

1. У них немає співчуття

Почуття
Зазвичай вважають, що люди з психопатичними особистостями не мають співчуття до інших, однак це неправда.

Психопати маніпулюють, і щоб це зробити, вони мають розуміти, як почувається інша людина в той час і яку реакцію вони отримають на те, що говорять. Ось як вони ловлять своїх жертв.

Емпатія означає розуміння настрою іншої людини або її почуттів. Це когнітивна емпатія, і у психопатів вона є.

Їм бракує емоційної емпатії. Що означає відсутність емоційної емпатії? Саме тоді люди не можуть відчувати жаль, провину або біль від маніпуляції іншими людьми.

2. Вони божевільні

Божевілля та психопати
Цей термін, безумовно, найбільш неприйнятний, коли йдеться про опис психопатичної особистості.

Психопати не божевільні. Божевілля означає відсутність контролю, від’єднання від реальності та бездумні вчинки.

Психопати усвідомлюють, що вони роблять. Фактично, вони все контролюють, щоб отримати те, що хочуть.

3. Психопати – злочинці

Психопати не обов’язково порушують закон. Це не їхня мета. Вони хочуть отримати щось, але щоб зробити це, вони не обов’язково коять злочини. Вони використовують людей.

Якщо хтось з психопатичною особистістю щось у вас бере, користується вашою добротою і не повертає позичене, – це не злочин.

Ви це дозволили, і психопат не діє як інші люди. Психопати не знають, коли зупинитися, тому що вони не знають, що перетинають межу.

Тому викиньте з голови думку про те, що психопати крадуть, вбивають і роблять інші страшні вчинки. Вони насправді не люблять бути центром уваги.

4. Вони виросли в неблагополучній родині

Сімейні цінності
Цей міф може побутувати через те, тому що ми насправді нічого не знаємо про психопатів. Психопатами не стають, ними народжуються.

Психопати є саме такими, оскільки частини їхнього мозку відрізняються або не активізуються, що є вродженим біологічним розладом.

Коли мозок працює нормально, але не виробляються навички, які потрібні для нормального спілкування з іншими, це називається соціопатією.

У цьому випадку, можливо, їх виховували в поганих умовах: сексуальне насильство, невпевненість та інші ситуації, які не дали їм правильно розвиватися.

5. Вони беземоційні

психопати та розлади психіки
Хоча це правда, що психопати не відчувають емоцій, це не означає, що вони здаються бездушними.

Як правило, вони видаються приємними, дружніми людьми. Ви відчуваєте, що можете їм довіряти й безпечно підходити до них.

Це справді просто видимість. Їхня лагідність – це зброя, яку вони використовують для залучення жертв, щоб маніпулювати ними та використовувати їх заради власної вигоди.

Психопат ніколи не здається холодним або нахабним і не намагається виділитися. Усе навпаки: вони мають виглядати дружніми та надійними, щоб викликати довіру.

Важливо відкинути ці міфи про психопатів, щоб краще їх зрозуміти.

Психічні захворювання або розлади не означають божевілля, і так неправильно казати про людей, які вчиняють злочини або є “диваками”.

Багато людей з психопатичними особистостями живуть серед нас, і ми навіть цього не усвідомлюємо. Вони нормальні, просто вони бачать світ в інакшому світлі.

Для них інші люди – це не люди, а об’єкти, які вони використовують, щоб отримати те, що хочуть і чого потребують.

Психопатію не можна вилікувати, але її можна лікувати.



  • Universidad de Alicante, Características de los Psicópatas. 2007 Departamento de Psicología de la Salud. rua.ua.es/dspace/bitstream/10045/4097/3/Microsoft%20PowerPoint%20-%20Tema%203.pdf
  • Decety, J. & Jackson, P. H. (2004). The Functional Architecture of Human Empathy. Behavioural and Cognitive Neuroscience Review, 3(2), 71-100.
  • Britton, P. C. & Fuendeling, J. M. (2005). The relations among varieties of adult attachment and the
    components of empathy. J Soc Psychol., 145(5),519-530.

Цей текст надається лише для інформаційних цілей і не замінює консультацію з фахівцем. У разі сумнівів проконсультуйтеся зі своїм фахівцем.