Агранулоцитоз: симптоми та лікування

09 серпня, 2020
Не забувайте, що агранулоцитоз може стати причиною розвитку різноманітних інфекцій, а також спровокувати появу низки неприємних симптомів, зокрема лихоманки чи ознобу.

Агранулоцитоз – це захворювання крові, при якому кількість гранулоцитів в організмі людини різко знижується. В медицині захворювання агранулоцитоз також відоме як нейтропенія, або гранулоцитопенія.

Згідно із загальноприйнятим визначенням, ця хвороба виникає, коли кількість нейтрофілів в організмі падає до 1000-1500 клітин на кубічний міліметр крові. Загалом науковці виділяють три типи гранулоцитів: нейтрофіли, еозинофіли та базофіли.

Попри те, що це захворювання є досить рідкісним, важко ігнорувати його серйозність. В цій статті ми детальніше розповімо про особливості агранулоцитозу та неприємні симптоми, якими зазвичай супроводжується ця хвороба. 

Не забувайте, що агранулоцитоз – це захворювання крові. Воно виникає у тих випадках, коли кількість гранулоцитів у крові стрімко зменшується. Варто зауважити, що гранулоцити – це клітини, які присутні у крові та відповідальні за боротьбу з інфекційними процесами.

Чому виникає агранулоцитоз?

Як ми вже згадували раніше, агранулоцитоз виникає при зниженні рівня нейтрофілів в організмі людини. Науковці виділяють дві основні причини зменшення кількості цих речовин, а саме:

  • Неефективний гранулопоез. Цей розлад виникає у процесі утворення нейтрофілів, який відбувається у спинному мозку. Варто зауважити, що будь-які проблеми зі спинним мозком можуть спровокувати розвиток гранулопоезу. Для прикладу, дуже часто це захворювання виникає у хворих на апластичну анемію або лейкемію.
  • Передчасна деструкція або нестача нейтрофілів. Якщо організм людини не встигає виробляти нові нейтрофіли, в неї може розвинутися агранулоцитоз. Не забувайте, що нейтрофіли – це клітини, які відповідають за боротьбу з бактеріальними інфекціями. Звісно, що при дефіциті їм доводиться працювати набагато більше.
  • Варто зауважити, що передчасна деструкція також може розвинутися через приймання певних медикаментів, зокрема метамізолу. Також цей розлад часто виникає через тривалий вплив радіації або аутоімунні захворювання.

Отже, найімовірніші причини розвитку агранулоцитозу – це:

  • Генетична схильність. В цьому випадку процес вироблення нових клітин зазнає змін через генетичні відхилення.
  • Вроджені. Справді, іноді люди одразу народжуються з цим захворюванням.
  • Набуті. Агранулоцитоз може розвинутися через тривале вживання деяких медикаментів, а також через небезпечні для організму захворювання.
класифікація агранулоцитозу

Класифікація агранулоцитозу

Рівні інтенсивності цього захворювання розрізняють за кількістю нейтрофілів у крові. Отже, є кілька ступенів класифікації агранулоцитозу:

  • Низький. Кількість нейтрофілів коливається від 1000 до 1500 клітин на кубічний міліметр крові.
  • Помірний. Кількість нейтрофілів становить від 500 до 1000 клітин на кубічний міліметр крові.
  • Серйозний. Кількість нейтрофілів у крові є меншою за 500 клітин на кубічний міліметр крові.

Симптоми

Варто зауважити, що дуже часто це захворювання не має чітких симптомів. Ба більше, багато пацієнтів зовсім не помічають змін в організмі. Утім, у тих хворих, які помітили погіршення самопочуття, вдалося зафіксувати такі неприємні симптоми:

  • Підняття температури до 38°С та більше. Зазвичай лихоманка супроводжується ознобом та інтенсивним потовиділенням.
  • Кашель та утруднене дихання.
  • Слабкість та втома.
  • Поява виразок у роті та трофічних виразок.
  • Дискомфортні відчуття під час сечовипускання.
  • Блювота та діарея.

У жінок також можуть спостерігатися зміни у кількості та зовнішньому вигляді вагінальних виділень. Дуже важливо не забувати, що хворі на агранулоцитоз є більш вразливими до різних інфекцій. Ба більше, зазвичай ці інфекційні процеси є надзвичайно серйозними та нетиповими.

Діагностика

Лікарі можуть запідозрити, що у хворого агранулоцитоз, якщо людина дуже часто страждає на різні інфекції. Спочатку лікар призначить аналіз крові. Якщо в пацієнта справді є це захворювання, в результатах аналізу буде низький рівень гранулоцитів. Також можна обстежити кістковий мозок методом біопсії або аспірації (шляхом відсмоктування рідини з порожнини).

Для визначення точного діагнозу також дуже часто використовують такі аналізи:

  • Аналіз сечі або інших рідин. Якщо в пацієнта спостерігається підвищення температури, аналіз обов’язково покаже присутність в її організмі інфекційних агентів.
  • Генетичні тестування.
  • Тести на антитіла. Ці дослідження необхідні для того, щоб виключити наявність в організмі аутоімунних захворювань.
аналізи на агранулоцитоз

Лікування агранулоцитозу

Не забувайте, що лікування агранулоцитозу безпосередньо залежить від причин розвитку захворювання та серйозності фізичного стану пацієнта. Якщо причина хвороби має фармакологічний характер, пацієнту необхідно одразу припинити приймати медикаменти, які спровокували розвиток захворювання. У випадку, якщо такої можливості немає, потрібно принаймні замінити шкідливий препарат на безпечний аналог. Також лікарю варто призначити кілька контрольних аналізів крові.

Якщо спеціаліст підтвердив присутність в організмі інфекційного процесу, хворому необхідно почати приймати антибіотики. Звісно, найкраще використовувати ті антибіотики, які чудово борються з найбільш розповсюдженими мікроорганізмами. Якщо причиною розвитку агранулоцитозу є аутоімунні захворювання, хорошого результату можна добитися з допомогою кортикостероїдів.

Неможливо не згадати про найтиповіші методи лікування агранулоцитозу, а саме:

  • Переливання лейкоцитів
  • Гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (G-CSF). Цей метод примушує кістковий мозок виробляти більше гранулоцитів. Зверніть увагу, що цей метод лікування є особливо ефективним для тих хворих, у кого агранулоцитоз розвинувся після хімієтерапії.
  • Трансплантація кісткового мозку. Безумовно, цей метод лікування призначають лише у крайніх випадках, коли всі інші методи терапії не дали бажаних результатів. Не забувайте, що здоровий кістковий мозок може продукувати здорові гранулоцити. На жаль, головна проблема полягає в тому, що знайти донора, матеріал якого повністю вам підійде, дуже важко.

Висновки

Передусім варто ще раз наголосити на тому, що агранулоцитоз є серйозним захворюванням крові. Якщо ви часто страждаєте на інфекційні процеси та маєте підозри щодо присутності агранулоцитозу, неодмінно зверніться до лікаря. Також варто відвідати спеціалістів, якщо ви часто відчуваєте слабкість, страждаєте на лихоманку або маєте інші неприємні симптоми. Після проведення необхідних аналізів та встановлення точного діагнозу, лікар призначить правильне лікування.

  • Agranulocitosis. Síntomas, causas y tratamiento. (n.d.). Retrieved May 21, 2019, from http://leucocitos.org/granulocitos/agranulocitosis/
  • Agranulocitosis: Definición, Causas, Síntomas, Tratamiento y Más. (n.d.). Retrieved May 21, 2019, from https://superatuenfermedad.com/c-sangre/agranulocitosis/
  • Agranulocitosis – Cancer Care of Western New York. (n.d.). Retrieved May 21, 2019, from https://www.cancercarewny.com/content.aspx?chunkiid=195965
  • Agranulocitosis: Qué es, cualés son los síntomas y cómo tratarla. (n.d.). Retrieved May 21, 2019, from https://www.lavanguardia.com/vida/salud/enfermedades-sangre/20190414/461641314222/neutrofilos-eosinofilos-basofilos-agranulocitosis-neutropenia-granulocitopenia-sangre-infecciones.html
  • Díaz Valiente, O., Sandrino Sánchez, M., & Pérez Martin, M. M. (2017). Revista de ciencias médicas de Pinar del Río. Revista de Ciencias Médicas de Pinar del Río (Vol. 21). 1999, Editorial Ciencias Médicas. Retrieved from http://scielo.sld.cu/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1561-31942017000500019