Нігерія заборонила обрізання клітора
Спотворення клітора, обрізання крайньої плоті або “жіноче обрізання”, як це називають у багатьох країнах. Це практика, яка передбачає часткове або повне видалення жіночих статевих органів, зокрема клітора.
У багатьох культурах, особливо у корінного африканського населення, роблять цю звірячу практику з часів античності, адже вона є частиною їхніх вірувань і звичаїв.
Завдяки зусиллям Всесвітньої організації охорони здоров’я останнім часом з цією практикою вели боротьбу, і багато країн і тубільних громад припинили її. Беручи до уваги неймовірні ризики для дівчат, які проходять цю болісну процедуру.
9 червня 2015 року Нігерія стала 23-ою країною в Африці, яка оголосила поза законом обрізання клітора у дівчат.
Ця новина дуже важлива для тих, хто бореться проти цієї практики, оскільки Нігерія є найбільш густонаселеною країною Африки. За підрахунками, там живуть 20 мільйонів жінок і дівчаток.
Це дуже важливий крок, щоб повністю викорінити огидну практику, яка, на жаль, досі існує в 29 країнах Африки та Азії.
Що таке обрізання клітора?
Цей звичай стосується дівчат у віці від 8 до 14 років. Їхні матері супроводжують їх у стару темну кімнату, де не дотримані санітарні норми. Там жінка, яка буде виконувати обрізання, чекає в темряві зі своїми бритвами й ножами. Щоб виконати цю жахливу процедуру, яка може зайняти до 15 хвилин.Всередині темної кімнати жінка розглядає геніталії дівчинки та майже наосліп. Використовуючи маленький ніж або інший гострий предмет, починає повністю або частково зрізати клітор, а також статеві губи.
У цих умовах, без будь-якої анестезії або належної гігієни, жінка калічить дівчинку, яка кричить і плаче від страшного болю, якого їй завдають. У кімнаті проливають кров і завдають болю, тоді як ззовні родина святкує той факт, що дівчина готова стати жінкою.
Коли ця “процедура” завершена, розпочинають пошук чоловіка, який дасть гарне придане в обмін на дівчину, яку тепер вважають “жінкою”. Це відбувається, якщо дівчинці вдається пережити всі ризики, які супроводжують каліцтво цього органу, який відіграє дуже важливу роль в організмі жінок.Багато молодих дівчат вмирають від кровотечі або нейрогенного шоку, викликаного сильним болем і травмами. Інші вмирають від страшних інфекцій, які неминуче виникають через відсутність будь-яких належних засобів санітарії.
Через це Всесвітня організація охорони здоров’я протягом багатьох років офіційно засуджувала практику обрізання жіночих статевих органів, тому що в ній немає жодної медичної необхідності. Як правило, її здійснюють треті особи задля позбавлення жінок сексуального задоволення в житті.
Більше того, обрізання клітора викликає серйозні наслідки у жінок і дівчаток. Такі як кровотеча, проблеми з сечовипусканням, кісти, інфекції, безпліддя й ускладнення при пологах.
Ганебні факти
Вважають, що щохвилини 4 дівчинки у віці до 15 років стають жертвами обрізання клітора. За даними неурядових організацій, число покалічених жінок становить понад 137 мільйонів, попри численні протести й постійну боротьбу за скасування цієї жахливої практики.Найгірше те, що ця практика все ще допустима в 29 країнах Африки та Азії, і до 2030 року 86 мільйонів дівчаток можуть постраждати від обрізання клітора.
Попри те, що закон забороняє цю практику в багатьох країнах, це не означає, що вона була повністю ліквідована. Незважаючи на заборону законом, багато культур й надалі практикують це нелегально.
На щастя, постійна робота ВООЗ та інших світових організацій з охорони здоров’я приносить результати, про що свідчить рішення Нігерії.
Дійсно важливо розповідати людям про ризики для здоров’я, пов’язані з цією жахливою практикою, яка досі здійснюється.
Не змінюючи корінні культуру і традиції, необхідно підвищити рівень поінформованості та змінити менталітет щодо цієї практики, яка забрала тисячі життів і все ще завдає страждання.
- Talle, A. (2015). Female Genital Mutilation. In International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences: Second Edition. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-097086-8.64142-9
- Toubia, N. (2002). Female Circumcision as a Public Health Issue. New England Journal of Medicine. https://doi.org/10.1056/nejm199409153311106